Книга «Тайванське економічне диво. Як невеликий острів став інноваційним центром світу»

Про книжку «Тайванське економічне диво. Як невеликий острів став інноваційним центром світу»

Яка прихована формула перетворила Тайвань на інноваційний центр світу? Книжка Роберта Вейда кидає прямий виклик неокласичній теорії і тезам про вплив вільного ринку, розкриваючи маловідомі особливості держави, що обрала для себе економіку розвитку. Уряд Тайваню не просто наслідував ринкові сигнали, а скеровував їх, свідомо підтримуючи інвестиції у стратегічні та високотехнологічні галузі за допомогою цільових кредитів, фіскальних стимулів і науково-дослідних інститутів.

Книжка адресована економістам, політикам, аналітикам та громадським інтелектуалам. Для України інституційно-інноваційний досвід Тайваню важливий як приклад успішного переходу від аграрної колонії та сировинної економіки і зразок захисту національної промисловості від глобальних шоків.

ПРО АВТОРА

Роберт Вейд — новозеландський економіст і дослідник глобального розвитку, професор Лондонської школи економіки. Працював та проводив дослідження у Світовому банку, Інституті досліджень розвитку (Сассекс), Принстонській школі Вудро Вільсона, MIT та Браунівському університеті. Лауреат нагороди Американської асоціації політології за найкращу книжку з політичної економії та Леонтьєвської премії за внесок у розвиток економічної думки.

Відгуки на книжку:

Ця праця наочно демонструє, що ані слабкі стартові умови, ані геополітичні виклики, ані малий розмір території не завадили економічному диву Тайваню. Це цінний урок для України. Дмитро Кисилевський, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку

Ця книжка є класикою економічної думки та одним із найвпливовіших критичних аналізів домінуючої ортодоксії вільного ринку. Вона показує, як за допомогою інструментів економічної інженерії можна вивести економіку на нову орбіту. Віктор Галасюк, президент Української асоціації Римського клубу, куратор Академії КМЕФ, член наглядової ради КМЕФ, д-р екон. наук

Інші книжки серії:

• «Повоєнна економіка: історія європейських економічних див», Ендрю Шонфілд, «Наш Формат», 2025 рік
• «Тайванське економічне диво», Роберт Вейд, «Наш Формат», 2025 рік
• «Китайське диво і державний капіталізм. Від планової економіки до моделі прискореного зростання», Баррі Нотон, Келлі Цай, 2024 рік
• «Корейське економічне диво: як Південна Корея стала технологічним гігантом за 30 років», Еліс Амсден, «Наш Формат», 2024 рік
• «Японське економічне диво. Як професійна влада та бізнес збудували провідну економіку світу», Чалмерс Джонсон, «Наш Формат», 2022 рік
• «Чому Азії вдалося (нова обкл.)», Джо Стадвелл, «Наш Формат», 2022 рік
• «Американське економічне диво і Александер Гамільтон», Стівен Коен, Бредфорд Делонґ, «Наш Формат», 2023 рік
• «Індустріальний ренесанс Америки. Шлях до національного процвітання», Ґері Пізано, Віллі Ші, «Наш Формат», 2024 рік
• «Китайське диво і глобалізація. Від іноземних інвестицій до місцевих компаній-чемпіонів», Лін Чень, «Наш Формат», 2024 рік
• «Сінгапурське економічне диво. Від британської колонії до азійського тигра», Ґеррі Родан, «Наш Формат», 2025 рік
• «Японська економіка 2.0. Як Японія трансформувала бізнес-стратегію і перемагає на глобальних ринках», Ульріке Шейде, «Наш Формат», 2025 рік

Цитати з видання:

Міністерство фінансів створило об’ємний «надзвичайний фонд» на випадок банківських чи фондових криз, що дало йому змогу регулярно заявляти про свою готовність дати раду будь-якій надзвичайній ситуації. До речі, саме ці декларації викликали не менш регулярну критику з боку тих представників політичної еліти, які вірили у «вільну ринкову економіку» Чиказької школи й тому були переконані, що уряду не слід «втручатися» в дію ринкових сил. «А що робити з моральним ризиком?», — питали вони («моральний ризик» — це економічний термін зі страхової справи, яким позначають імовірність збільшення нерозсудливості у поведінці застрахованої особи внаслідок того, що вона впевнена в покритті своїх збитків страховкою). Тож коли в грудні 1998 року збанкрутував приватний банк середнього розміру, розхвалений Надзвичайний фонд Міністерства фінансів вирішив не втручатися. Натомість банк швидко опинився в руках Ради партійних підприємств Ґоміньдану. Ця Рада технічно є незалежною холдинговою структурою, тому формально вся ця справа виглядала проблемою приватного бізнесу; Тайвань часто вдається до такого роду хитрощів.

Тайвань — один з прикладів найбільш успішного економічного розвитку в історії. Менш ніж за чверть століття ця країна стала провідною торговою державою з промислово розвинутою економікою.

Зараз вона набуває тих неоднозначних подвійних рис, які характерні для країн на самій вершині економічної ієрархії: відплив інвестицій із країни в пошуках дешевшої робочої сили та наплив нелегальних заробітчан-мігрантів, які шукають більших доходів.

Якщо Тайвань і Південну Корею в 1960‐х цілком слушно називали «експортними платформами», адже тоді вони купували виробниче обладнання і напівфабрикати, додавали подальшу обробку своєю дешевою робочою силою і пускали на експорт готові товари, то згодом ці країни перетворились на надзвичайно інтегровані економіки, які швидко перейшли до високооплачуваної діяльності у сфері високих технологій. Проведена ними індустріалізація була екстраординарно «стиснутою»: всього за 15 років ці дві країни досягли того ж, на що Японії знадобилось 25 років, а Великій Британії — понад пів століття. При цьому Республіка Корея наслідувала структурну трансформацію Тайваню «із затримкою у 8 років, і то виключно внаслідок різного рівня доходів» (Kim and Roemer, 1979, мова про період до 1975 року).