Автор | Ульріке Шейде |
Видавництво | Наш Формат |
Рік видання | 2025 |
Палітурка | тверда |
Оригінальна назва | The Business Reinvention of Japan |
Перекладачі | Андрій Морозовський |
ISBN | 978-617-8650-00-1 |
Мова | українська |
Серія | Історія економічних див |
Розмір | 140 х 210 мм |
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Поки Китай вражав світ стрімким зростанням, а Японії дорікали за «втрачені десятиліття», самі японці провели глибоку реорганізацію і здійснили новий технологічний прорив. Замість масового виробництва японський бізнес обрав сукупну нішеву стратегію, зосередившись на створенні передових технологій та критично важливих матеріалів для нової цифрової економіки. Цей підхід до глобальної конкуренції забезпечив державі роль незамінного гравця у світових ланцюгах постачання, роблячи її ключовим постачальником у найважливіших для сучасного життя галузях.
У своїй книжці Ульріке Шейде досліджує поточні бізнес-стратегії Японії. Як JSR, Toyota, Hitachi, SoftBank, AGC та багато інших компаній домінують у різних нішах на глобальних ринках? Чому японський «турботливий капіталізм», який ставить на соціальну стабільність, виявився конкурентнішим за американську модель нестриманого зростання? Авторка детально аналізує інноваційні процеси, системи управління та кадрові рішення, які дозволили Японії не лише зберегти статус лідера Азії, але й запропонувати світу більш збалансовану та стійку модель успіху.
Ця книжка є незамінним посібником для українських керівників і підприємців, які прагнуть будувати технологічно просунутий і соціально відповідальний бізнес, здатний конкурувати на глобальному рівні.
Ульріке Шейде — професорка японського бізнесу в Школі глобальної політики і стратегії, директорка Японського форуму інновацій і технології в Каліфорнійському університеті Сан-Дієго. Авторка семи книжок.
Наприкінці 1980-х Японія цікавила всіх. Успіхи кайша, японських корпорацій, з їхніми надто відмінними методами управління, а також неймовірне захоплення ними глобальних споживчих ринків кинули виклик багатьом галузям у США та спровокували торговельну війну. У будинках американців почали помічати такі бренди, як Sony, Panasonic, Hitachi, Toshiba і Sanyo. За ними на дорогах з’явилися Toyota, Nissan, Honda та Mazda. Згодом, коли порядок світової торгівлі змінився, Японія зазнала двадцятирічного занепаду з повільним економічним зростанням і постійною боротьбою з дефляцією та боргом. Японська електроніка здебільшого зникла з нашого поля зору, а ті невеличкі новини про Японію, які нам трапляються, здебільшого негативні й зазвичай рясніють такими прикметниками, як «втрачений», «низький» або «відсталий».
Проте, поки ми не спостерігали за Японією, її бізнес запустив великий процес трансформації, і її результати стають помітними. Станом на 2020 рік Японія є третьою за величиною економікою світу. Японські компанії зміцнюють азійські ланцюги постачання за допомогою передових матеріалів і компонентів. Вони є ключовими гравцями в передових технологіях для цифрової трансформації, займаючи домінуючі частки глобального ринку в сотнях найважливіших виробничих компонентів. Наприклад, японські компанії забезпечують третину світового обладнання для виробництва напівпровідників і більше половини найважливіших матеріалів у цій галузі.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%