Книга «SALE. Дискримінація і нерівність»
Артикул: 300092
Немає в наявності
Характеристики
| Автор | Томас Совелл |
| Видавництво | Наш Формат |
| Рік видання | 2023 |
| Палітурка | тверда |
| Оригінальна назва | Discrimination and Disparities by Thomas Sowell |
| Перекладачі | Надія Дайнека |
| Кількість сторінок | 296 |
| Мова | українська |
| Розмір | 140 х 210 мм |
Категорія
Томас Совелл - «SALE. Дискримінація і нерівність»
Ціна
360 грн
288 грн
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ
Опис товару «SALE. Дискримінація і нерівність» Discrimination and Disparities by Thomas Sowell
NB! У КАТЕГОРІЇ "ГАРАЖНИЙ РОЗПРОДАЖ" КНИГИ З НЕЗНАЧНИМ ДЕФЕКТОМ, ЯК-ОТ ПОЖОВКЛИЙ ЗРІЗ, ЦІННИК АБО ЗБИТИЙ КУТИК, ЩО НЕ ВПЛИВАЄ НА МОЖЛИВІСТЬ І ЯКІСТЬ ЧИТАННЯ!
Чому у світі панує чимало нерівностей та що цьому передує
Тематика
Соціологія, економіка, публіцистика, політика, історія, філософія, етнологія.
Про книжку томаса совелла
Чому жінки представлені у Кремнієвій долині менше, ніж чоловіки? Чому в темношкірих і латиноамериканських школярів, які гарно вчаться, менше друзів серед своєї етнічної групи, ніж у школярів з інших груп? І, зрештою, чи не варто державі скоригувати всю цю нерівність та «непропорційне представництво», які вочевидь є проявом дискримінації, расизму і сексизму?
На думку автора, перед тим, як відповідати на ці питання, варто вивчити емпіричні факти і позбутися ідеологічних догм.
Для кого видання "дискримінація і нерівність"
Для усіх, хто хоче розібратися в основних соціальних питаннях. Видання зацікавить тих, хто хоче зрозуміти, що зумовлює економічну та соціальну нерівність між різними групами.
Чому ця книжка
У книзі зібрано широкий спектр емпіричних доказів, щоб заперечити ідею про те, що різні економічні результати можна пояснити будь-яким одним фактором. У цьому виданні аналізуються людські наслідки переважаючого соціального бачення цих невідповідностей і політики, заснованої на цьому баченні. Враховуючи поширеність в Україні патерналістських настроїв, читання Совелла видається вкрай необхідним.
Про автора
Томас Совелл — старший науковий співробітник Гуверівського інституту Стенфордського університету. Він є автором десятків книг, лауреат багатьох інших нагород, у тому числі Національної гуманітарної медалі, врученої Президентом Сполучених Штатів у 2003 році.
Відгуки
«Розумна, збалансована та високоінформована дискусія багатьох головних питань сьогодення». Washington Times
«Протягом усієї своєї кар’єри Томас Совелл безстрашно стикався з незручними фактами про людську природу та непродуману державну політику. Його нова книга "Дискримінація та нерівність" є останньою у довгій серії творів, які спокійно, але переконливо руйнують міфи та ідеологічні переконання про расу, етнічну приналежність, економіку, історію та культуру». New York Journal of Books
Книжки на схожу тематику
- «Цинічні теорії про гендер, расу та ідентичність. І чому вони згубні для нас усіх», Гелен Плакроуз, Джеймс Ліндсей, «Наш Формат», 2022 рік
- «Консерватизм. Запрошення до великої традиції», Роджер Скрутон, «Наш Формат», 2022 рік
Цитати з книги "дискримінація і нерівність"
Людина без суспільства існувати не може
Люди з різним походженням не лише споживають різні речі, а й хочуть різного. Цей процес соціалізації доводить, що ми не можемо розглядати людей як атоми, окремо один від одного. Люди «вбудовані» в суспільство, якщо вживати нині модний вислів. Якщо люди є продуктом суспільства, Марґарет Тетчер дуже помилялася, коли сказала: «Суспільства не існує. Існують чоловіки, жінки та сім’ї». Людина без суспільства існувати не може.
Про упередження
Логічнішим висновком є вислів історика економіки Девіда Ландеса: «у світі ніколи не було рівних умов для гри». Ідея про те, що у світі були б рівні умови для гри, якби не гени або дискримінація, є упередженням, що суперечить як логіці, так і фактами. Немає нічого простішого, ніж виявити гріхи людей, але автоматично зробити ці гріхи єдиною або навіть основною причиною різних результатів у різних народів — означає проігнорувати багато інших причин цих нерівностей.
Відгуки про «SALE. Дискримінація і нерівність»
Олег Карпюк 27.10.2023 09:37
Побіжний огляд демонструє, що ніколи й ніде в світі не існувало рівності [результатів], адже безліч обставин об’єктивної реальності стоять на шляху цього більш кращого варіанту майбутнього; нехай географія нині перестала бути нездоланним фактором, інші лишаються непоборними. Ось хоча б первородство — первістки домінують майже всюди з величезним відривом, позаяк фактор всеохопної уваги батьків неможливо подолати чи «вирівняти». Ідея рівності, «якби» не географія, «якби» не токсична культура/патріархат/вкорінений расизм та інші фентезійні звірі, просто не знаходить натяку на потенційну реалізацію. Самотній цей аргумент виглядав би слабко — надто вже висока емоційна привабливість, простота і доступність посполитим, тож арсенал поповнюють лінгвістичний аналіз словесних вивертів, які перетворюють, наприклад, невідповідність критеріям надання житлової іпотеки на «закриття можливостей» [для чорних], елементи теорії ігор та економічної логіки.
Залучення «ціни» [рішень] пояснює поширеність вірування, адже відстоювання «боротьби з нерівністю» нічого не вартує ані політикам, ані електорату — питання бюджетування й податкової політики видаються дріб’язковими глашатаям нового соціяльного ладу. І навпаки, дискримінатори сплачують «ціну», коли відмовляються наймати жінок чи темношкірих, і за вільного конкурентного ринку вони втрачають більше, ніж в умовах монополій та сильної держави: муніципальні транспортні компанії та залізниці на Півдні [США] боролися проти ухвалення [сегрегаційних] законів, що вимагали поділу місць в транспорті за расовою ознакою, позаяк це знижувало їхні прибутки, і лише державний тиск зрештою зламав їхній опір. Червоною ниткою працю пронизує, що «наміри не визначають результати», й деінде не резонує це так, як в країні, де поборювання панів призвело до животіння на бур’янах та корі.
«Логічні» та «правильні» міркування можуть мати мало спільного з реальністю: в той час як голова Верховного суду США Ерл Воррен декларував «фундаментальну нерівність сегрегованих шкіл», за якихось півтора кілометри звідти середня школа для чорних Данбар відправляла в університети більший відсоток своїх випускників, ніж будь-яка біла державна середня школа у Вашингтоні, тоді як перетворення на звичайну районну покінчило зі славетною історією сегрегованого навчального закладу. Професор Совелл неодноразово використовує приклад чартерних шкіл, куди діти потрапляють через лотерею серед поданих заявок, щоб підважити усталене бачення про панівний расизм та дискримінованість кольорових школярів Сполучених Штатів: наприклад, у школах Академії успіху, де 86% учнів або чорні, або латиноамериканці, іспит з математики склали 95%, тоді як в найкращій звичайній державній школі штату цей результат сягав лише 85%. Ці досягнення настільки підривають традиційне бачення «пригнобленості», що Національна асоціація з покращення становища кольорових людей навіть намагалася заборонити чартерні школи — «расова інтеграція» важливіша за досягнення окремих її членів.
Динамічна аргументація американського вченого підважує «імпліцитні припущення» детерміністичної «логіки нерівності» та викриває «нелогічності» й «непослідовності» світу живих людей за межами ідеологій: «сенсаційні» заголовки про відсутність зростання доходів у 20% «найбідніших» легковажать плинністю цієї категорії, адже лише 5% (із цих 20%) залишалися серед «найбідніших» увесь час. З «найбагатшими» історія ще цікавіша, позаяк там плинність навіть вища, та й взагалі — «у якийсь момент, у віці 25-60 років, понад три чверті населення опиняється у верхніх 20% розподілу доходів». Застигла класифікація геть викривляє бачення справжнього життя, де люди розвиваються, багатіють та бідніють, звідки набагато важче гарячково вимагати зміни парадигми.
Існування дискримінації ніде не заперечується, однак боротися з закоріненими в давно забутому минулому наслідками так, ніби причина досі тут і зараз, позбавлено сенсу. Темношкірий професор Совелл зосереджується, насамперед, на прикладах афроамериканської та латиноамериканської меншин [у Сполучених Штатах], та українець бачитиме диктат минулого у разючих регіональних відмінностях об’єднаної Німеччини, де на заході країни 51% опитуваних виступає за збільшення підтримки України і 42% проти, тоді як на сході цілих 72% противляться збільшення військової допомоги і лише 24% погоджуються з цим твердженням. Неможливо одномоментно ані «подолати минуле», ані «закінчити історію», наскільки б «логічними» та «очевидними» не виглядали переваги ліберальної демократії чи «дурнуватим» виглядало розв’язування повномасштабної війни у ХХІ столітті.
Генетичний детермінізм євгенічних теорій прирікав «раси» на нерівність, тимчасом «соціальна справедливість» примушує групи до статистичної рівності, а позаяк ці постулати не відповідають різноманіттю людського життя, звертатися доводиться до дедалі могутнішої держави — цього ідола ХХІ століття, верховного опікуна, арбітра та суддю. Покладання на завше персоніфіковану владу викриває ще одну підставу для сумнівів: Совелл нагадує, що проголошений президентом Вудро Вільсоном принцип самовизначення народів ніколи не був «само-», адже дозвіл видавав тріумвірат президента США та прем’єрів Франції та Великої Британії. Українською цей приклад особливо вдало ілюструє обмеженість, тенденційність та, подекуди, відверту злочинність верховної влади, адже той самий принцип, що дозволив самовизначитися фінам та полякам, водночас не дав шансу українцям, яких на Паризькій мирній конференції представляли делегації одразу двох (!) держав. Внутрішня політика може хибити (й шкодити) не менш, ніж помилкові уявлення у міжнародних відносинах — загальний валовий продукт кубинських підприємств у Сполучених Штатах перевищував увесь ВВП «Острова свободи», приреченого на животіння соціалістичною доктриною революційних головорізів.
Факторів багато, ключовий один — а чи треба [це людям взагалі]? Суспільні вершки безапеляційно декларують рівність як верховну мету, тоді як люди єднаються із собі подібними та заразом бажають відрізнятися, й ці протилежні наміри утворюють строкату картину «нерівностей» — «рівень злочинності серед чорних жителів Чикаго коливався від понад 40% в одних районах до менш ніж 2% — в інших». Останніх — заможних, культурних, освічених — в Америці навіть прозивали «чорною аристократією», себто штучно сегре… відокремлювали від «пригнобленої» решти, що демонструє деструктивність цієї доктрини. Насильство проти успішних груп часто перевищує насильство проти груп «нижчих», нагадує американський економіст — «кількість заморських китайців, убитих натовпами у В’єтнамі лише за один рік, перевищує кількість лінчованих чорних американців у історії Сполучених Штатів». «Цивілізація — це лише тонка кора над вулканом», звучить загальна пересторога щодо збільшення ролі держави в житті людини, обов’язкової для всіх рецептів «вирівнювання», бо сьогодні розкуркулюєш «панів», а завтра заганяють в колгоспи.
Критичний аналіз американського вченого не породжує натомість дзеркального близнюка панівному наративу «соціальної справедливості», якщо тільки не зводити все до заяложеного «критичного мислення» — тут годі шукати єдиної відповіді на всі злободенні питання. Це тренування виваженого та відповідального підходу можна було б назвати обов’язковим до прочитання, однак помірковане думання професора Совелла відчутно дисонує зі вкрай кострубатим перекладом, де зліплені докупи неприродними зв’язками конгломерати словотворів радше натякають, ніж перекладають авторську мову. Втім, все одно рекомендую.
відгук від Олега Карпюка
Рецензія з книжкового блогу "Карпюк пише про книжки" Відповісти
Hamster Yuri 23.07.2023 10:11
Зайончковський Володимир 12.07.2023 10:47
Оригінальна назва: Discrimination and Disparities by Thomas Sowell
Бекграунд. Томас Совелл – американський економіст, письменник і публіцист, старший науковий співробітник Гуверівського інституту.
Він є автором понад 45 книжок (включно з доповненими та новими виданнями) на різноманітні теми, як-от політика, економіка, освіта та раса. Совелл також був оглядачем більш ніж у 150 газетах.
Письменник підтримує консервативну політичну позицію щодо раси та їдко й саркастично критикує ліберальних захисників громадянських прав темношкірих.
Совелл стверджував, що системний расизм є неперевіреною і сумнівною гіпотезою, написавши: «Я не думаю, що навіть люди, які його використовують, мають чітке уявлення про те, що вони говорять». І порівнював цю гіпотезу з тактикою пропаганди, якою користувався Йозеф Геббельс. Він зауважив: якщо це «повторюється досить довго і достатньо голосно», люди «піддаються» впливу заявлених тверджень.
Внаслідок цього письменник серйозно заперечує роль уряду як помічника або рятівника меншин, стверджуючи, що історичні дані показують зовсім протилежне.
Окрему увагу варто приділити одній з останніх робіт Томаса Совелла, яка зараз є беззаперечно актуальною. Йдеться про книжку «Дискримінація і нерівність».
Видання New York Journal of Books дало їй таку характеристику: «Протягом усієї своєї кар’єри Томас Совелл безстрашно боровся з незручними фактами про людську природу та непродуману державну політику. Його нова книжка «Дискримінація і нерівність» є останньою у довгій серії творів, які спокійно, але переконливо руйнують міфи та ідеологічні переконання про расу, етнічну приналежність, економіку, історію та культуру».
Сюжет. «Ви маєте право на власну думку, але не маєте права на власні факти», – цей вислів є основоположним у книжці Томаса Совелла, який через призму об’єктивних емпіричних даних, зібраних під час досліджень, намагається дати відповідь на запитання «Чому нерівність – це нормально?» і «Чи існує настільки суттєва дискримінація, про яку заявляють «дискриміновані»?»
Книжка, що інтригує і запрошує до дискусії всіх, хто згоден, не згоден і ще не встиг визначитися.
Вам сподобається, якщо: ви цікавитеся соціальними проблемами, які охоплюють дедалі більше сфер життя – від культури до економіки. Якщо ви завжди вважали, що нерівність провокує дискримінацію лише в одному напрямку, то автор цієї книжки, безумовно, доведе вам зворотне.
Вам не сподобається, якщо: вам не близькі проблеми соціальної, гендерної та іншої нерівності. Або навпаки ви є непереборним апологетом «системної дискримінації». Однак ми все одно рекомендуємо вам прочитати цю книжку, аби глибше зрозуміти генезу деяких тверджень про нерівність і напрямків боротьби з нею.
Головна причина прочитати: останніми роками можна почути наратив, що базується на системній дискримінації будь-кого – жінок, африканців, азіатів, представників різних меншин європейського та американського суспільств; активісти подібних правозахисних і соціальних організацій вимагають усе більше прав від уряду, посилаючись на расові, гендерні та суспільні «привілеї» більшості населення. Однак на чому базуються їхні претензії? Чи справді вони мають якесь підґрунтя?
Письменник Томас Совелл намагається активно довести, що фактами часто дуже вміло маніпулюють, підлаштовуючи під трансляцію необхідних меседжів. Совелл наголошує на тому, що об’єктивні емпіричні дані мають бути базовими для тих, хто хоче розібратися у проблемах дискримінації та нерівності. Відповісти
Дивитися ще відгуки
Читачі найчастіше обирають
Інші книги автора
Схожі товари
120 грн
185 грн
-35%
Рік видання: 2018
Палітурка: тверда, матова
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"