Книжковий інтернет-магазин Наш Формат
Кол-центр працює щодня з 08:00 до 24:00
Побажання
Ореста Осійчук

Книга «Абрикосова книгарня»

Тип книги :

Книга в наявності
Відправка: 06.12.2022
Goodreads
4.54
Наш Формат
4.8
40
Вподобайки
558
Характеристики
Автор Ореста Осійчук
Видавництво Наш Формат
Рік видання 2021
Палітурка тверда
ISBN 978-617-7866-80-9
Кількість сторінок 240
Мова українська
Розмір 140 х 210 мм
Категорії Сучасна українська проза Книжки про книжки Топ-20 "Нашого Формату" Ukrainian authors/ Література України
Артикул 709441
Показати всі
Ореста Осійчук - «Абрикосова книгарня»
Ціна
240 грн
+
-

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Самовивіз

Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).

Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Забрати в книгарні "Наш Формат"
завтра з 10:00 до 19:00
РАЗОМ ДЕШЕВШЕ

Ореста Осійчук

Абрикосова книгарня
240 грн

Ореста Осійчук

Абрикосова книгарня
150 грн
351 грн
390 грн
-10%

Про що книга «Абрикосова книгарня» автора Ореста Осійчук

Сімейні таємниці та плетива долі крізь століття...

Тематика книги

Художня література, родинна сага.

Опис книги "Абрикосова книгарня" Орести Осійчук

Марія Фариняк через злидні змушена віддати сина, дев'ятирічного Михайла на виховання родичам покійного чоловіка: вуйкові Стефану, власникові книгарні, та цьоці Касі, суворій жінці, яка не рада появі чужої дитини в домі. Так починається історія Міська Фариняка, хлопчика початку ХХ століття, яка дивним чином переплітається з історією Михайла Фариняка, чоловіка початку ХХІ століття.

Для кого книжка Абрикосова книгарня

Для широкого кола читачів, усіх поціновувачів родинних саг та сучасної української прози.

Чи необхідно придбати цю книгу?

Це історія дитячої дружби й недитячих зрад, родинних скелетів у шафі та любові, яка крізь століття рятує життя і без спільної крові таємниче поєднує двох однофамільців.

Про авторку книги

Ореста Осійчук - українська письменниця, авторка циклу романів "АЙХО", володарка першої премії міжнародного конкурсу "Коронація cлова" й відзнаки "Найкращий дебют" порталу "БараБука", лауреатка Всеєвропейського конвенту "Єврокон".

Книжки на схожу тематику

Відгуки про книгу Абрикосова книгарня

Чудовий роман! Хвацька, класна, професійна робота! Я з великим задоволенням прочитав цей текст. Жива, яскрава, соковита мова; виразний авторський стиль; чудові герої (Щур і Павук - це взагалі моя велика любов!); неймовірно інтрижний, дуже щемкий і справжній сюжет; ціла гармонія різноманітних смислів, які читач глибоко переживе разом з героями. Іван Андрусяк, письменник, керівник Дитячої редакції "Нашого Формату"
Дуже атмосферний текст із багатою мовою, ретельно виписаним історичним тлом, мовленням і деталями. Герої "Абрикосової книгарні" прописані так, що ти відразу їм співпереживаєш, любиш їх і готова простити їм усякі дрібні капості. Ольга Купріян, письменниця, літературна критикиня

Найкращі цитати книжки

- Міську! Міську! А най тя шляк трафить! Ти що оглух?! Іди їсти!

Я завжди добре чув, коли мене кликала цьоця. Цьоця Кася перекрикувала навіть грім. Вона сама була громом. Ох, а що я міг удіяти? Мусив бігти. Бігти стрімголов, не озираючись, не зважаючи на кпини та прокльони, які частенько наздоганяли мене. Бо що довше я біг, то більше змінювався колір цьоциного обличчя. Якщо встигав до ясно-бурякового, вважайте, щастило. Тоді разом із зупою мене тільки по зав'язку напихали гнівними монологами про те, яке я невдячне порося, що зовсім не шанує бідну, стару цьоцю, гризучи її печінки та нерви. І від тих слів зупа справді починала віддавати печінкою та ще хтозна-чим. Можливо, цьоциними нервами? Апетит зникав. Але я домучував обід, тому що, не приведи Боже, було його не доїсти. Від такого нахабства ясно-бурякове обличчя цьоці доварювалось у власному соку до брунатно-бордового. Цей колір не віщував нічого хорошого. Єдиним порятунком для мене тоді ставав вуйко Стефан і його "Абрикосова книгарня"...

Але найбільше мені подобалося ходити до церкви тому, що там я вперше зустрів Іренку... Ця дивовижна дівчинка була просто неземним створінням. Інколи я гадав, що це Ангелик спустився до нас, грішних, на службу Божу, бо коли промені світла райським різнобарв'ям проникали крізь віконну мозаїку й заливали біляву голівку Іренки сяйвом, чітко бачив навколо неї перламутровий німб. Від вигляду цієї дівчинки серце моє щоразу співало голосніше за всі церковні хори світу. Якась невидима пташина прокидалась у моїй душі та ніжно щебетала, лоскочучи своїм співом і змушуючи постійно всміхатися...

Відгуки (40) Новий

С. Тамара 18.09.2022 15:58
Для мене це була книга ностальгії за дитинством... але не зовсім моїм дитинством, а радше дитинством моїх бабусь на дідусів, дитинсвом, про яке я мало знаю, але хотілося би знати більше. Саме такий настрій для мене несе Ореста Осійчук. Її книга принесла мені ті почуття, які часто виникають коли вдивляєшся у старі фотокартки, які зберагіє моя бабуся. Коли хочеться плакати по чомусь втраченому, коли знаєш, що люди, які колись були молодими та сповненими мрій, потім були змушені пережити щось таке, на що вони не підписувалися. Більшість книги, на щастя, присвячені саме тому солодкому періоду життя, який пізніше було втрачено в перепитіях нашої історії. Ось чому ця книга мені все ж таки дуже сподобалася, бо, зрештою, вона таки намагається повернути втрачене, дати нам скуштувати страв цьоці та напитися ароматом абрикосового цвіту. Відповісти
Тарасенко 30.08.2022 21:53
Моє рішення читати виключно українською викреслило більшість пунктів мого віш-листа (бо перекладу немає :( )
Але є і позитивна новина - тепер я точно буду знайомитись із сучасними українськими авторами ??

Початок - чарівний!
Ореста Осійчук, "Абрикосова книгарня"

Я навіть не можу напевно сказати, чи це дитяча книга, чи доросла. Мабуть, це книга - для дитини, що живе всередині кожного з нас.

Михайло, Місько - хлопчик, за чиїм життям читать стежить з першої до останньої сторінки роману. Про його любов до мами, з якою він вимушено розлучився, про становлення відносин з "вуйком і цьоцею", які взяли його на виховання, про справжню дружбу і перше кохання. І про війну, яка перевернула життя всіх.

Прочитала, що називається, на одному диханні ❤️

Відповісти
Анастасія 18.08.2022 10:56
Купуючи цю книгу, я не читала анотацію, тому що не зустрічала ще жодного негативного відгуку і цього для мене було вдосталь. Навіть починаючи читати, не зовсім розуміла, що мене чекає.

Відразу сподобалась мова, така співуча, читається легко, навіть не плуталась в слова які бачила вперше, навпаки, діалекти притаманні західним регіонам додавали історії особливого шарму.

Потім мене захопила історія початку ХХ століття про Міську Фариняка, хлопчика якого мама віддала на виховання вуйкові та цьоці, родичам загиблого батька, через складне фінансове становище вона змушена працювати далеко від сина.
Тугу за мамою розбавляють нові емоції, нові друзі та дитячі витівки. Це історія чотирьох друзів таких абсолютно різних, з різними й не зовсім дитячими долями, та невже це може стати перешкодою для дружби дітей? Історія про відданість, щиру дружбу, першу закоханість та двох щенят які вовченята.

Книга яка повернула мене в дитинство, де бабуся в мідній мисці варила золотаве і ароматне абрикосове варення, вгадайте хто збирав ті абрикоси?) Кожна сторінка рясніє смачними пиріжками з яблуком та цинамоном від цьоці Касі, хочеться скуштувати все!

Але чому усі в такому захоплєнні від книги? Так, цікаво, атмосферно, але я напевно чогось не розумію.

Та потім почалася історія Михайла Фариняка нашого часу, відкриваються подробиці які приховувались довгі роки і це сталося, абсолютний захват, тепер і я буду серед тих хто щиро радить цю книгу! Я сміялася, сумувала, плакала та злилася, це дійсно історія, яка не залишає байдужим, після прочитання ком у горлі та легкий смуток та питання "ну чому ж все так?"

Чудова книга, якщо ви ще не читали – читайте! Книга заслуговує на вашу увагу!

"Ми — ті, що мали стати насінням, яке засіє землю. Ми мусили все пережити. І ми пережили це. Хто як зумів..."©
Відповісти
Yaroslav Diakun 18.08.2022 10:55
Це неймовірна книга! Після прочитання мене охопили дуже сильні, кардинально протилежні відчуття. Ніби пустота всередині, але водночас неабияке бажання насититися книгою ще, до самих вершків. Ніби безсилля, тому що все, що у нас є - це пам'ять, але водночас сильна мотивація створювати щасливі моменти, наповнені любов'ю та сміливістю, що залишаться з тобою назавжди. Щоб перегортаючи внутрішні кадри, не опускати очі, а частіше усміхатися. Ніби шалена тиша, а водночас різдвяні мелодії, що наповнюють світлим святом весь дім... Мов життя, що зіткане з протиріч. Як точно вказала авторка у післямові: "І хоча будь-який збіг з реальними людьми у книжці випадковий, правдивішої історії я ще не писала".

Це неймовірна книга! Вона одразу притягує тебе своїм дивовижним оформленням (обкладинка, форзац, помаранчевого кольору лясе та текст анотації та відгуків). Теплою назвою та милозвучним іменем письменниці. Здається, що варто тільки піднести книгу до носа - і неодмінно почуєш незабутній аромат абрикосового цвіту. Без додаткових маніпуляцій на кшталт "Потріть сторінку і аромат оживе" із косметичних каталогів. Живе чекає на тебе всередині. Кулінарні витвори цьоці Касі нагадають смаки із власного дитинства. Тепле літо у бабусиному будинку. Коржики з маком, пиріжки з солодким сиром, запашний м'ятний чай з цукром, молочний кисіль, усіяний щойно зірваними вишнями... Де справжні друзі, ваші дитячі пригоди.

Про важливість роду, самоідентифікації, рідного краю. Як перегукуються історії народжених на початку 20 століття з двома світовими війнами із нашим сьогоденням, страшною національно-визвольною війною проти загарбників-нелюдів. Не можу не подякувати ЗСУ, всім причетним за можливість прочитати цю книгу зараз. За можливість взагалі читати... Побачити на перших сторінках напис - «Наш Формат» • Київ • 2022 - рік, в якому життя продовжується. Київ - столиця Вільної Країни, Вільних Людей. Дуже дякую. "І тепер я знаю. Якщо ти загубився посеред найтемнішої ночі, просто продовжуй іти".

Велика подяка Оресті Осійчук! Ви прекрасна! Не втомлюсь повторювати, що роман неймовірний. Щиро рекомендую книгу всім. І вже чекаю Ваших нових творів.

Ох, це ж треба так писати!.. Насолоджувався дивовижною мовою авторки. Ви не уявляєте, скільки разів я фотографував сторінки, бережно вирізаючи на телефоні фрагменти тексту! Ось декілька із них:

"Мені минав дев'ятий, тому мамі легко вдалося розсунути, немов куліси, роздути, наче веселкову бульбашку, тісний світ нашої комірчини своїми безкінечними історіями".
"Мої сльози вмить висохли, а шмарклі перекочували на рукав сорочки. Я вкляк від божественного аромату тисяч сонць, які висіли, лежали, котились, падали у полі мого зору. Мій рот затопило слиною. Я заворожено купався у солодкому пахучому океані".
"Дзенькнуло ще раз. Мої вуха неначе подовшали й тепер звисали, як у зайця, так я прислухався до дивних нічних звуків".
"Серпень нарешті згадав, що він не плаксива дощова осінь, а ще літо, й облизував нас, запилюжених, гарячим язиком, висушував трави, старі садки та вулиці, де перестало смердіти мокрими псами й багнюкою та нарешті запахло яблуками і м'ятою".
"Цього разу я був сповнений рішучості про все дізнатися: невідомість мордувала більше за свіжоспечену на Чистий четвер паску, яку дозволено їсти лише в неділю вранці".
"Щелепа моя впала, мов шухляда старого цьоциного комода, яку я витягнув надто сильно".
"...цьоця глипнула на мене, немов ситий котяра на дрібну, зачухану мишу, якої він ніколи не з'їсть, бо погидує".
"Забивала подих дивна суміш ароматів прілого минулорічного листя та першоцвітів, яка наче нагадувала: усе минає - і осінь, і весна..."
Відповісти
Оля 09.08.2022 18:29
Чуттєва, емоційна книга. Тут є все: сльози і сміх, обійми і бійки, люди і тварини, Україна і Париж, мир і війна, сім'я і сиротинець, ялинка на Різдво і абрикоса влітку. Читається легко і захоплююче з повним спектром емоцій і можливістю відволіктись від новин сьогоднішніх. Щиро рекомендую до прочитання і дякую авторці за книгу ❤️

І дуже-дуже круто придумано з листами. Чекаю із нетерпінням ?
Відповісти
Ліля Гаврилюк 03.08.2022 21:07
Книгу Орести Осійчук читала перед Різдвом, коли хочеться якоїсь теплої, світлої історії. Саме такою й виявилась "Абрикосова книгарня". Світ дитинства у кращих традиціях Марка Твена: безтурботне дитинство Міська Фариняка закінчується після дивного від'їзду мами, натомість доводиться жити у родичів (людей дуже своєрідних), перша справжня дружба, прихильність і зрада, таємниці і подвійні стандарти дорослих - все це майстерно описане авторкою, щедро приправлене неперевершеною галицькою говіркою. Звісно, в творі є інтрига, таємниця, яка розкриється наприкінці, поєднавши далеку минувшину з сьогоденням. А ще родзинкою твору стали кулінарні витвори цьоці Касі. Відзначу й вигляд самої книги: чудова обкладинка, якісна поліграфія, оранжева стрічечка-закладка - книга аж проситься стати чужовтм подарунком! Відповісти
Валерія 02.08.2022 00:05
Неперевершена книга ❤️ Прочитала в електронному форматі, але обов'язково придбаю також паперову версію.
Хочеться перечитувати, гортати сторінки і поринати в атмосферу абрикосової книгарні.
Благословіння вам та вашій родині, пані Оресто. Дякую вам!
Відповісти
Крижановська Оксана Миколаївна 04.07.2022 23:52
Зізнаюсь, художню літературу читаю рідко, особливо романи. Багато бачила позитивних і захопливих відгуків про книгу "Абрикосова книгарня" української сучасної письменниці Орести Осійчук, але все рівно не виникало бажання її прочитати. І от в рамках марафону #15сторінокщодня від Наш формат другим завданням була саме ця книга. І навіть коли всі учасники вже почали знайомство з "Абрикоскою", я ще вагалася. Але все ж замовила. Як згодом виявилось, не дарма. Шкодую лише, що так довго відтягувала.
Книга захоплює і поглинає в себе з перших рядків. Ти занурюєшся в аромати абрикосового цвіту, відчуваєш на щоці легкий подих вітру і переносишся дитиною в Галичину поч. ХХ ст. Ти разом з Міськом знаходиш і втрачаєш друзів, ненавидиш і любиш цьоцю Касю, пізнаєш почуття життєвої несправедливості і першого кохання.
Книга сповнена емоційних моментів. Тут ти щиро смієшся з витівок малого Фариняка і перечитуєш вголос пару абзаців, щоб поділитися його дотепністю з іншими; тут разом з ним плачеш і тихенько шмигаєш носом на балконі, щоб бува ніхто не помітив; а тут уже поринаєш у веселі пригоди і гортаєш сторінку за сторінкою, щоб дізнатися, чи закінчиться це в черговий раз прочуханкою, а чи якось пронесе.
А кулінарні здібності цьоці Касі пробуджували в мені всі можливі смакові рецептори. Читаючи, я справді відчувала аромат булочок з корицею, наваристого росолу, пирогів з маком. І, звичайно ж, афинової мармуляди, хоча я її ніколи й не куштувала. Мені так хотілось по справжньому спробувати всі ці страви на своїй кухні. І як же я була приємно здивована, отримавши їх в якості бонусу по закінченню книги.
Хоча, кінцівка роману - це окрема розповідь сучасного часу, здається, ніяк не пов'язана з уже знайомим і рідним Міськом. Проте, все виявляється не так просто. І щоб розплутати клубок сімейних таємниць, доведеться глибоко копнути. І, можливо, знайти своє кохання, те щире і незабутнє, яке Місько зустрів століття тому...
Відповісти
Боровий Андрій Модестович
Боровий Андрій Модестович 25.06.2022 20:41
Вуйко Стефан і цьоця Кася, які мешкають наодинці, поселяють у себе дев'ятирічного Міська Фариняка, сина небажаного шлюбу Стефанового брата - Ігора. Таке рішення було тяжким для обох сторін, адже означало розлуку з матір'ю (батько помер, коли Місько був маленьким) і кардинальну зміну всього побуту зі злиденного на досить забезпечений. Зрештою, про ці теплі стосунки відгукується сам Місько: «Не знаю, ким потрібно бути, щоб вас боялися навіть павуки.»

У перший же день переїзду Місько дістає в потилицю підгнилим абрикосом від Ромка, а потім … Зрештою, переказувати сюжет не так цікаво, як читати, але в книзі буде і про дружбу, і про кохання, і про дорослих, їх проблеми, побудову та втрату довіри, ну, і звісно ж про абрикоси та книгарню, куди ж без них. І все це десь на Галичині перед Першою світовою, а отже, тут будуть питомо галицькі терміни, як от "афина" чи "мармуляда" (так само, як і згадані вище галицькі «вуйко» і «цьоця»).

Сама ж книжка пішла дуже легко , і, замість 15-и сторінок, щодня «проковтувалося» значно більше. Легка до читання, коли треба відволіктися від поточних справ і турбот. Та й післясмак такий… абрикосовий, чи що…?
Однак, перегорнувши останню сторінку залишилися деякі питання, які я не зміг для себе з'ясувати на сторінках і вони лежать радше у області розуміння авторки. До прикладу: Хто саме був противником шлюбу батьків Міська? Бо складалося таке враження, що більше цьоця аніж вуйко, який мав би мати до того більше прав. І для чого було потрібно вводити другу сюжетну лінію, і виписувати її паралельно з основною, якщо по ходу книжки вона не додає жодного розуміння, а, включивши її повністю до останнього розділу книжка нічого б не втратила.

Тому моя особиста оцінка: 4,5 /5. Це буде хороша книжка для відпочинку, читання в дорозі, урізноманітнення свого дозвілля та й розширення свого словникового галицького запасу.
Відповісти
Корецька Іра 09.04.2022 17:07
Вперше в житті виникло бажання перечитати книгу, іще не дочитавши до кінця. Книга надзвичайно тепла, щира, атмосферна та щимка. Наскільки все знайоме та своє… книга про життя, про те настільки воно непередбачуване, та, часом, заплутане. Книга про дитинство, друзів, родину, любов. Рада, що познайомилась з абрикосовою книгарнею) Відповісти
Bogdana 13.03.2022 19:14
Для початку розповім, як я придбала цю книгу.
Шукаючи подарунок для своєї подруги Каті, яка обожнює читати, я зайшла у книгарню. Попросила у консультанта , щоб вона мені щось порадила, оскільки я є більшим фанатом фільмів ніж книг, але подругу порадувати хотілось. Пані консультант сказала, що до них нещодавно прибула "Абрикосова книгарня", я її придбала і подарувала.
Через деякий час, ми з Катьою завели тему про книги, я їй сказала, що хочеться щось почитати, на наступний день вона мені принесла цю книгу і сказала, що "Абрикосова книгарня" мені сподобається).
Прочитавши декілька сторінок, я зрозуміла, що таки подруга була права). Чесно кажучи, я рідко дочитую книги до кінця, бо не всім авторам вдається мене зацікавити, але Оресті Осійчук з її "Абрикосовою книгарнею" це вдалось), тому раджу до читання).
Відповісти
Анастасія Білик 06.02.2022 13:54
У Харкові за вікном вирує хурделиця, різдвяні свята минули не сколихнувши в моїй душі струн казки та радості як раніше, у дитинстві. Саме тоді в руки потрапила ця чарівна абрикосова книга.

І сказати, що її сторінки зачепивши щось у моїй душі - нічого не сказати. Я плакала і сміялась, дивувалась і просто переживала історію разом з героями.

На секунду навіть здалось наче в вікно влетів запах абрикосового цвіту та бабусиного пирога з яблуком і цинамоном, який зараз готувала цьоця Кася. І цей аромат поніс мою душу спогадами до рідного дому за десятки кілометрів звідси.

А наскільки чудова авторська мова, словами навіть не зможу передати. Діалектизми моя окрема любов, яку Ореста Осійчук у книзі так гармінонійно поєднала із солов'їною, що не зразу бачиш їх.

І ще я люблю павуків) Тож історію про них залюбки читала, підтримуючи маму Міська на кожному слові.

Але радощі дитинства та його безтурботність рано чи пізно закінчуються. Та усіх героїв, до яких уже прикипаєш серцем, чекають випробування дорослого життя про які ми, читачі можемо лише здогадуватись. Або не усіх...

Та як вдало сказала Іренка: "Нехай історія Ромка, Іренки, Феця не закінчується ані Різдвом 1914 року, ані літом 1920-го. Хай вони живуть. Живуть на сторінках твоєї книги".

Ця історія точно житиме у моєму серці.

А різвдвяний настрій я таки змогла пережити завдяки "Абрикосовій книгарні". І я не жалкую про кожну пролиту над нею сльозу.

Як і авторка зізнаюсь у любові рідному краю - Тернопільській області, заповіднику Медобори, біля якого лежить маленьке село якого немає на картах, батькіському дому наповненому затишком та теплом. Та маленькій абрикосі під віком.
Сумую.
Люблю.
Відповісти
Надія Вовк 11.01.2022 15:36
На новий рік падав дощ. Панували мряка, сирість та вогкість, так само як у вересневому Львові під час Форуму видавців. Саме там я придбала «Абрикосову книгарню». Ця книжка зігріла мене і в холодному осіннюму місті Лева, і дощового новорічного 1-го січня.

На презентацію до Орести Осійчук ми з чоловіком бігли поміж дощ від палацу Потоцьких до бібліотеки ім. Івана Франка. Зимно, мокро, вітер проймає до кісточок. Всю дорогу бубню, як безглуздо розкидали по місту події. А потім… потрапляємо у книжкову казку, в якій тендітна жінка чаруюче-захоплено розповідає про свою «Абрикосову книгарню». Зала, де відбувається подія, велична, з численних полиць на слухачів та пані Оресту поглядають поважно книжки. Ми забули про непогоду за вікном, зачаровано слухаємо натхненну авторку.

Далі книга чекала підходящого часу. Мені хотілося прочитати її неквапно, з горнятком доброго чаю аба смачного глінтвейну, закутавшись у теплу ковдру. Кращого моменту, ніж новорічні свята, годі було придумати.

Магія почалася вже на десятій сторінці, де описана легенда про те, як павучки рятують діву Марію з немовляв від Іродового війська, швидко виткавши на вході у печеру величезну павутину. Цю історію знаю з бубсиних розповідей, тому ніколи не боялася павуків. Відчуття, що це написано саме для мене, щоб на мить повернути в раннє дитинство, зігріває та розчулює.

Далі з головою пірнаю в оповідь про малого Міська Фариняка, його друзів, перше кохання. Сторінки книги пахнуть цинамоном, пиріжками, пляцками і завиванцями мудрої цьоці Касі. Ніби справжня, з’являється перед очима між абрикосових дерев книжкова крамниця доброго вуйка Стефка.
Купаюся, мов у теплій ванні з пахучою піною, у дитячих спогадах та приємних асоціаціях з іншими чудовими книгами. То виринають в пам‘яті Твенівські Том Сойєр та Гекльберрі Фінн, то згадується зачарований Десною малий Сашко Довженка, а час від часу вимальовується Кешелівський збийвіч Митько.

Думаю, що обов‘язково на згадку про це атмосферне читання треба зробити красиве новорічне фото книги. І хай на тій знимці буде скляний горобчик на прищіпці — одна з небагатьох ялинкових іграшок, що збереглися, як ностальгійний спадок від бабусі.
Раптом аж холодок по спині пробігає, очам своїм не вірю. Михайло з цьоцею збираються декорувати ялинку, витягають прикраси:
«Це була пташка. Маленька, напівпрозора цвірінька із прикріпленою до лапок делікатною прищіпкою. Я тримав пташку у жменьці та споглядав її зачудуваним поглядом».
Хіба так буває? У Міська в книзі іграшка-пташка такого ж штибу, як дивиться роками з ялилинки на мене. Святкові чари, не інакше.))

Книжка часто оповита тихою тугою. Майже казкові події стають реальністю, а жорстокі реалії перетворюються на казку. Навіть, коли мова заходить про сумне, книга все одно повниться променистим теплом і надією.

«Абрикосова книгарня» зайняла в моїй душі почесне місце найзатишнішої книги серед прочитаних за останні кілька років. Вона тепла, з чаруючою атмосферою дитинства, окутана таємницею загадки, трохи особиста, бо повертає до приємних давніх спогадів, у ній живе магія свята, яке назавжди хочеться залишити з собою.
Відповісти
Надія Вовк 04.01.2022 15:25
На новий рік падав дощ. Панували мряка, сирість та вогкість, так само як у вересневому Львові під час Форуму видавців. Саме там я придбала «Абрикосову книгарню»?. Ця книжка зігріла мене і в холодному осіннюму місті Лева, і дощового новорічного 1-го січня.

На презентацію до Орести Осійчук ми з чоловіком бігли поміж дощ від палацу Потоцьких до бібліотеки ім. Івана Франка. Зимно, мокро, вітер проймає до кісточок. Всю дорогу бубню, як безглуздо розкидали по місту події. А потім… потрапляємо у книжкову казку, в якій тендітна жінка чаруюче-захоплено розповідає про свою «Абрикосову книгарню». Зала, де відбувається подія, велична, з численних полиць на слухачів та пані Оресту поглядають поважно книжки. Ми забули про непогоду за вікном, зачаровано слухаємо натхненну авторку.

Далі книга чекала підходящого часу. Мені хотілося прочитати її неквапно, з горнятком доброго чаю аба смачного глінтвейну, закутавшись у теплу ковдру. Кращого моменту, ніж новорічні свята, годі було придумати.

Магія почалася вже на десятій сторінці, де описана легенда про те, як павучки рятують діву Марію з немовляв від Іродового війська, швидко виткавши на вході у печеру величезну павутину. Цю історію знаю з бубсиних розповідей, тому ніколи не боялася павуків. Відчуття, що це написано саме для мене, щоб на мить повернути в раннє дитинство, зігріває та розчулює.

Далі з головою пірнаю в оповідь про малого Міська Фариняка, його друзів, перше кохання. Сторінки книги пахнуть цинамоном, пиріжками, пляцками і завиванцями мудрої цьоці Касі. Ніби справжня, з’являється перед очима між абрикосових дерев книжкова крамниця доброго вуйка Стефка.
Купаюся, мов у теплій ванні з пахучою піною, у дитячих спогадах та приємних асоціаціях з іншими чудовими книгами. То виринають в пам‘яті Твенівські Том Сойєр та Гекльберрі Фінн, то згадується зачарований Десною малий Сашко Довженка, а час від часу вимальовується Кешелівський збийвіч Митько.

Думаю, що обов‘язково на згадку про це атмосферне читання треба зробити красиве новорічне фото книги. І хай на тій знимці буде скляний горобчик на прищіпці — одна з небагатьох ялинкових іграшок, що збереглися, як ностальгійний спадок від бабусі.
Раптом аж холодок по спині пробігає, очам своїм не вірю. Михайло з цьоцею збираються декорувати ялинку, витягають прикраси:
«Це була пташка. Маленька, напівпрозора цвірінька із прикріпленою до лапок делікатною прищіпкою. Я тримав пташку у жменьці та споглядав її зачудуваним поглядом».
Хіба так буває? У Міська в книзі іграшка-пташка такого ж штибу, як дивиться роками з ялилинки на мене. Святкові чари, не інакше??.

Книжка часто оповита тихою тугою. Майже казкові події стають реальністю, а жорстокі реалії перетворюються на казку. Навіть, коли мова заходить про сумне, книга все одно повниться променистим теплом і надією.

«Абрикосова книгарня» зайняла в моїй душі почесне місце найзатишнішої книги серед прочитаних за останні кілька років. Вона тепла, з чаруючою атмосферою дитинства, окутана таємницею загадки, трохи особиста, бо повертає до приємних давніх спогадів, у ній живе магія свята, яке назавжди хочеться залишити з собою❤️.
#абрикосовакниганя
Відповісти
Viktoria Gnypa 07.12.2021 12:07
Як я помилялась стосовно цієї книжки… Мені здавалось вона буде солодкаво-приторною, як абрикосове повидло, де цукру більше, ніж ягід. Але ні… Книжка огортає тебе ароматом абрикосового цвіту і цинамону, манить до себе смаком домашніх пиріжків та ружевої мармуляди. Вона віддає гіркотою кави з “молоком”, яку полюбляв пити вуйко Стефан, бо авторка безжальна до своїх героїв.

Абрикосова книгарня розповідає історію Міська Фариняка, який змушений жити з суворою та громоподібною тіткою Касею і усміхненим книгарем дядьком Стефаном, поки його мати заробляє на життя.

Це історія чистого та світлого дитинства, яке пахне пилом спекотних вулиць та має присмак таємниці, яка чекає отут, за рогом. Це історія про справжню дружбу і перше кохання, від якого земля втікає з-під ніг швидше, ніж встигаєш озирнутися.

Книга має дві сюжетні лінії. Перша розповідає про Міська, який жив до Першої Світової війни. Друга припадає на нашу сучасність і оскільки має виразну детективну лінію, то я про неї нічого розповідати не буду, хіба те, що вона пов'язана з пошуками свого коріння.)))

Книжка написана дуже образною і квічастою мовою, яка загортає в себе як тепла ковдра. Загалом “Абрикосова книгарня” - це приємне здивування цього року, коли нічого не очікуєш від книги, а отримуєш дуже багато.

Але пані авторко, за що ж ви так з головними героями…

Відповісти
Колісніченко Наталія
Колісніченко Наталія 06.12.2021 12:32
Обирала книгу і мою увагу привернула обкладинка теплого кольору із смачною назвою “Абрикосова книгарня”. Слово "книгарня" було мені близьким, а з опису я дізналася, що в ній про родинну історію довжиною століття.

Романів українською я давно не читала, то книга від Наш формат оселилася у мене та стала моєю 82 книгою із #100книгзарік

Яскраво  і детально описуються сцени, завдяки цьому ми відчуваємо атмосферу подій.
Наприклад, незабутній аромат абрикосового цвіту зустрічає нас вже на першій сторінці та супроводжує до останніх.

Дитяча дружба та пригоди повертають нас у дитинство та  викликають: непорозуміння від поведінки дорослих, радість від дружби, почуття першого дитячого кохання.

А коли цьоця Кася готує, так і хочеться того смачного какао та ябко з цинамоном, завиванців або голубців у листях з мангольду.

Напочатку здається, що історія дитяча, але поступово стає зрозумілим як вчинки  дорослих впливають на дітей і на  покоління.

Четверта частина книги багата на події, тримає інтригу, а завершення передбачити неможливо.  Після нього, ще потрібен час, коли розумієш вплив війни на життя людей, сімей, цілого роду.

Для мене “Абрикосова книгарня” стала легким, теплим, романом для душі, а також раєм  багатьох цікавих українських слів з іншого століття.

Цікаво те, що рік видання збігається з роком у календарі сьогодні, а Ореста Осійчук є сучасним автором, який чекає на відгуки за  #абрикосовакнигарня.
Відповісти
Поврозник Любомира 25.11.2021 08:37
Абрикосова книгарня стала для мене відкриттям, бо анотація така поверхнева й не передає всього настрою роману. Звичайно ця книга опинилася в моєму топі й я планую її перечитати.
Історія починається в галицькому містечку на почату XX століття, молода вдова Марія разом із сином Михайликом живе у злиднях в комірчині, яку вже не має змоги винаймати, і ось-ось їх виставлять на вулицю. Одного дня до неї приходить брат покійного чоловіка з дружиною і запропунував угоду. Жінка отримає роботу в маєтку поважного та багатого чоловіка, але сина дасть на виховання дядькові та тітці.
Після того, як маленький Місько опиняється в новому будинку його життя змінюється, поруч з’являються вірні друзі Ромко та Фець, йому починає подобатися дівчинка Іренка. Вони завжди знаходили пригоди на свої голови подібно Тома Соєра. Та попри маленькі радощі хлопчик завжди сумував за мамою, яка поїхала у іншу країну, залишивши його.
Паралельно розповідається інша історія про Михайла Фаринюка, яка відбувається в наш час. І я довго ламала голову, як вони між собою пов’язані, але кінцівка і справді буде неочікуваною та переверне все з ніг на голову.
Абрикосова книгарня – це тепла і затишна історія, яку хотілося б ще побачити в екранізації.
Відповісти
Лесик Тетяна 19.11.2021 17:16
Вона неймовірна!!!
Затишна, тепла, просякнута тонкою іскринкою гумору. А цей неймовірний стиль і гарні забуті старі слова...
Відповісти
Мердух Людмила 18.11.2021 11:52
Абрикосова книгарня – дуже чудова сага про сімейні таємниці та переплетіння доль крізь століття. Розпочинається вона історією Михайла Фариняка 20 століття, а закінчується історією Михайла Фариняка 21 століття. Читаючи книгу моментами було дуже весело, іншим часом сумно та шок від жорстокості людей. Ця історія дуже чуйна та щира, яка залишає після прочитання приємний “абрикосовий” післясмак.
Дякую бібліотеці Центральна бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м. Миколаїв
Відповісти
Ірина Васильківська 11.11.2021 15:57
Не існує більш теплої, милої, атмосферної та щирої книги.

Історія чотирьох друзів, двох вовків та однієї таємниці. Наскільки треба бути прекрасною та творчою людиною, щоб таке придумати?

Лише від обкладинки віє теплом та спокоєм. А коли відкриваєш книгу...неможливо відірватися навіть на п'ять хвилин. Відразу здається, що зараз пропустиш щось важливе.

«Абрикосова книгарня» манить своєю таємничістю. Із перших сторінок вже хочеться побувати у тих місцях, які описує Ореста Осійчук. Відчувається, що тільки людина, закохана у своє життя, у своє минуле, у свою історію може написати такий затишний твір.

На початку так шкода Михайлика, якому довелося розлучитися з мамою та переїхати до цьоці та вуйка. Але згодом дізнаємося, наскільки ці люди можуть стати для нього близькими та потрібними.

А сюжетна лінія 4 друзів Міськи, Ромки, Феця, Іренки - це щось неймовірне. Неможливо стримати сліз від моменту, коли вони зібралися разом востаннє.

А ще у книзі ми познайомимося з Павуком та Щуром. Це ті герої, завдяки яким Ореста розкрила суть та характер інших персонажів. Це було дуже майстерно.

Я безмежно щаслива, що ця книга є у мене в бібліотеці. Було сумно, коли вона закінчилася. Але я не хочу продовження. Ця історія залишає по собі шлейф загадковості. І це неймовірне відчуття, що деякі секрети залишаються зберігатися поміж рядків.
Відповісти
Анастасия Дьякова 03.11.2021 15:08
Абрикоси, книги, пиріжки з мармулядою, цинамон і листи з Парижа...

Яка ж неймовірно тепла атмосфера у цієї книги, що здатна по-справжньому зігрівати в найхолодніший осінній вечір. З перших сторінок поринаєш у галичанський світ ХХ століття, де на тебе сиплеться купа незнайомих, але дуже затишних слів. Вони, як і вся історія, огортають ковдрою і діляться своєю любов’ю, вірністю, відданістю і дружбою. Слідкувати за долею Фариняків - це суцільне задоволення, навіть попри драматичні сцени, трагедії, зради і маленькі таємниці. Здавалося б, сюжет не сповнений карколомних поворотів, це звичайне життя малого Міська у вуйка з цьоцею, мати якого змушена податися на заробітки до далекого закордону.

Чи не звичайне?

Кожен епізод - це сміх і сльози, це захват кремезною цьоцею Касею, яка своєю харизмою займала весь простір, і дружбою чотирьох дітей, окрема історія кожного з яких сповнена своїх маленьких драм. Це перша любов - невинна і дитяча; перші спроби відповідальності за друзів чотирилапих; перші бійки, море сліз, море сміху.

Насправді, книгарні тут присвячено не так багато місця - ближче до кінця вона з’являється все частіше, натомість куди більше уваги перетягнули на себе абрикоси й цинамон, розсіл, зупа й інші страви цьоці Касі, аромат та смак яких ніби відчувався через сторінки. А ще Пацюк і Щур (не хочу спойлерити, але є хтось, хто не ридав на "тому самому" моменті? Хто читав - зрозуміє).

Паралельно з історією малого Міська розвивається ще одна, яка інтригує не менше за долю хлопчика в приймах. Хто такий Михайло Фариняк з XXI століття? Чому має таке ж ім’я, як і головний герой з минулого, чому шукає нащадків Іренки - тієї самої, яка кружила голову малому Міську? Чому їх долі неподільно пов’язані, а люди, що зустрічаються Михайлу в сучасному, так схожі на людей із минулого? Елемент магічного реалізму чи збіг обставин? Про це дізнаєшся тільки у фіналі і розкриття дійсно шокує!

Я отримала шалене задоволення від книги та її героїв, яких ближче до фіналу сприймаєш не менше як власних родичів. Ромко, Фець, Іренка - їх історії не закінчуються після останньої сторінки книги. Дивина, але я вперше зіткнулася з таким класним інтерактивним продовженням за допомогою QR-коду. І сиділа з посмішкою до вух, спілкуючись з Охоронцем "Абрикосової книгарні". Це надзвичайно крута ідея і за неї та її втілення авторці й видавництву величезний респект і спасибі! Наостанок хочу зазначити, що читається книга дуже легко, а специфічні слова тільки додають колориту. А ще тут є класний гумор – ненав’язливий і дуже добрий.

Дякую бібліотеці Бібліотека Новомосковська за можливість познайомитися з цією абрикосовою історією!
Відповісти
Ханас Олександра 03.11.2021 12:54
Ореста Осійчук «Абрикосова книгарня»
З перших рядків розумієш, що цю історію ти точно прочитаєш до кінця. Книга написана в особливому стилі авторки, з використанням неймовірно атмосферної, багатої, насиченої, яскравої мови. Ти одразу переносишся у світ дитинства і разом з головним героєм потрапляєш в часи початку 20 століття. Впродовж усієї історії мене вражало як майстерно авторка передає життєві обставини того часу. Я до глибини душі переймалася почуттями, переживаннями та долею юних героїв. Авторка дуже душевно передає родинні та дружні відносини дітей. Ця оповідь розкриває сприйняття цього світу очима дитини. Незважаючи на виклики та перепетії цього складного світу, хлопчик бачить у ньому багато доброго, світлого та дивовижного. Неймовірно зворушлива та щемка історія примушує читача час від часу і витирати сльози, і посміхатися. Захопливий сюжет книги з історичним тлом початку століття дає змогу читачеві спостерігати таємницю переплетення людських доль, що відкривається лише через кілька поколінь.
«Абрикосова книгарня» – це та книга, після прочитання якої тобі стає сумно, що вона вже так скоро прочитана.
Дякую Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім.Р.Іваничука
Відповісти
Косинець Світлана Петрівна 03.11.2021 09:00
Давно я не читала чогось такого смачного, духмяного, натхненного, затишного і доброго. Хоч починалося все не дуже оптимістично і здавалося, що там, на решті сторінок, розгорнеться якась жаліслива історія сирітки зі злими тіткою та дядьком. Але...

Але сталося не так. Чому я дуже рада. Читаючи, я наповнювалася світлом. І теплом. Воно линуло від Міська, від тітки Касі, від запаморочливих запахів свіжої випічки, від турботи і дивовижного вияву любові, від щирої дружби.

Напевно я не геть була готова до того карколомного повороту в сюжеті. Я отетеріло прочитала двічі, перш ніж зрозуміла. Браво, Оресто! Це чудовий хід. Він чи не найкраще продемонстрував переродження Міська в Михайла. І всього того, що сталося потім...

Я повірила. Для мене це стало свідченням прекрасного розуміння духу епохи та тих непередбачених сюжетів, які може підкинути війна. Хоч саме тут я взяла кількагодинну паузу. Щоб просто сісти й подумати, щоб додати своїх особистих деталей у лист Михайла-Давида.

Прочути, прожити, проболіти...

І мене так зворушив фінал...

Але я почуваюся трохи обділеною. Книгу я купила елекронну, а всі от розповідають про QR-коди, за якими можна прочитати листи та кулінарні рецепти тітки Касі. А я їх не знайшла ?. Ті два, які є в електронній книзі, ведуть на сайт видавнитва та у Гугл-форму, в якій можна вказати на помилки у книзі. НЕСПРАВЕДЛИВО!!! Я теж хочу листи і рецепти!!!
Відповісти
Lesya Hanas 02.11.2021 21:54
Ореста Осійчук «Абрикосова книгарня»
З перших рядків розумієш, що цю історію ти точно прочитаєш до кінця. Книга написана в особливому стилі авторки, з використанням неймовірно атмосферної, багатої, насиченої, яскравої мови. Ти одразу переносишся у світ дитинства і разом з головним героєм потрапляєш в часи початку 20 століття. Впродовж усієї історії мене вражало як майстерно авторка передає життєві обставини того часу. Я до глибини душі переймалася почуттями, переживаннями та долею юних героїв. Авторка дуже душевно передає родинні та дружні відносини дітей. Ця оповідь розкриває сприйняття цього світу очима дитини. Незважаючи на виклики та перепетії цього складного світу, хлопчик бачить у ньому багато доброго, світлого та дивовижного. Неймовірно зворушлива та щемка історія примушує читача час від часу і витирати сльози, і посміхатися. Захопливий сюжет книги з історичним тлом початку століття дає змогу читачеві спостерігати таємницю переплетення людських доль, що відкривається лише через кілька поколінь.
«Абрикосова книгарня» – це та книга, після прочитання якої тобі стає сумно, що вона вже так скоро прочитана.
Дякую Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім.Р.Іваничука
Відповісти
Могільова Жанна Сергіївна 02.11.2021 11:21
Головний герой - Михайлик, будучи ще дитиною, вимушений був розлучитися із матір’ю, та переїхати до родичів, серед яких не всі були люб’язні та добрі по відношенню до маленького хлопчика.
Нове місто, яке одразу прийняло Михайлика, здавалося йому затишним, і дуже цікавим: «Маленьке провінційне містечко дивилося на мене щирими, широко розплющеними очима його мешканців».
Роман «Абрикосова книгарня» дивує своєю чаруючою атмосферою, яка в мить переносить читача у часи дитинства, безкінечної надії на щастя та безтурботне майбутнє. Разом із головними героями ніби прогулюєшся вулицями того затишного міста, відчуваєш як солодко пахнуть запашні абрикоси, що зриваються із гілок, і падають прямісінько під ноги.
Книга розповідає про те що таке родинні зв’язки, справжнє кохання, прив’язаність.
Цікаво було спостерігати за історією дружби чотирьох дітей, на долю яких випало багато випробувань. Співчувала та раділа разом із ними, складалось враження, ніби знаходжусь поряд, в тому самому провінційному містечку. На середині книги, події стають все більш інтригуючі, хочеться скоріше дочитати роман, та дізнатися що відбуватиметься далі. Авторка дуже вдало продумала сюжет, окремі деталі, які влучно доповнили образи головних героїв. Найбільш за все вразила сюжетна лінія двох хлопців,з однаковими прізвищами та іменами. Їх долі переплітаються дуже цікавим чином. Події минулого та теперішнього мають незвичайний зв'язок, і цим зацікавлюють читача ще дужче.
Дякую авторці за таку чудову книжку. Її можна порекомендувати тим, хто полюбляє історії героїв, що жили в минулих століттях, а також сюжети насиченні неочікуваними подіями та розв’язками.

«Дякую бібліотеці Центральна бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м. Миколаїв»
Відповісти
Нечепуренко Дар'я
Нечепуренко Дар'я 30.10.2021 12:28
Це перша книга з сучасної української літератури, яку я прочитала.
А ще перша книга в моїй бібліотеці з автографом автора.
І це - кохання з перших сторінок!

Дуже тепла та затишна історія, з ароматом абрикосового цвіту та карамелі, з присмаком пирогів з ябками та цинамоном і мармуляди з ружі.

Від самого початку книги для мене було чимало незнайомих слів, сенс яких я розуміла інтуїтивно. Імена та призвиська лунали незвично: Місько, вуйко Стефан та цьоця Кася, Ромко та Фець, Іренка... - для мене це світ, про який я так мало знаю. І це спонукало дізнатися більше, відкрити для себе цей чарівний край.

Із завмиранням серця споглядала, як доля переплітала та розводила шляхи друзів; яким несправедливим, жорстоким може бути життя (і деякі діти) і якими чистими та щирими дитячі почуття! З перших же сторінок я поринула в атмосферу дитинства, в якому було чимало болю, зрад і обману - але разом з тим любові й справжньої дружби. Ця історія така світла й тендітна, бо сприймається очима дитини. Дитини, для якої, незважаючи на всі прикрості, так багато чарівного і дивовижного в світі.

Книга написана дуже класна - авторка постійно підтримує інтригу: кожний розділ розпочинається невеличким епізодом з життя Михайла Фариняка із сьогодення; а далі йде розповідь про дитинство Михайла Фариняка, який народився на початку 2о століття. Увесь час я міркувала, що ж їх пов'язує? чи вони родичі? чи це якась містика? До кінця книги я не знала, куди приведе мене сюжет. І коли все нарешті розкрилось і пазлик склався, я була в шоці! Це таааак круто і так неочікувано. Я у захваті! Більше нічого не скажу, бо не хочу спойлерити і зіпсувати вам враження.

Дуже рада, що моє знайомство з сучасною українською літературою ропочалося саме з цієї книги.
Дякую за приємні бонуси у вигляді QR-кодів, які відкривають двері до кулінарних походеньок із цьоцею Касею та до скриньки з листами, такими жаданими.
І ще дякую дівчатам, що стояли за стендом видавництва НашФормат на @bookforumfest, звернули мою увагу саме на цю книгу і запросили на презентацію авторки того ж вечора у Дніпрі.
Відповісти
Наталія Денькович 21.10.2021 14:27
Я надзвичайно давно читала книги з такою теплою атмосферою. Книги з магічним сприйняттям смислів, родинних зв'язків, сімейних таємниць та розчарувань. "Абрикосова книгарня" саме та книга, яку варто читати в дощову осінь, закутавшись у теплий коцик, попиваючи тепле какао, чай чи каву.

Чому так? Бо книга несе у собі затишок дитинства Міська, його друзів: Ромка, Феця, Іренки та родичів Міська. І всі події відбуваються навколо книгарні під розлогою та пахучою абрикосою. Книгарні, у якій поселяються рідкісні книги.
Кожен з героїв роману формується в уяві читача, як унікальні пазли, які утворюють цілісний образ.

"Абрикосова книгарня" це роман, у якому ведеться паралельна історія з минулого та теперішнього. Чи ні? Історія родини впродовж декількох поколінь. Чи ні? Історія очікування, надії та розпачу Матері та Дитини. Чи ні?Історія опіки над двома псами. А може це не пси? Історія дитячих зрад, захоплень та інтересів. Чи вони геть не дитячі? Історія руйнування дружби, родинних зв'язків та поваги у час перед війною.

Чи зможе Місько Фариняк, наш сучасник, прийняти свою родинну таємницю і познайомитись з дитинством іншого Міська Фариняка? Чи зможе знайти своє щастя у місті, досі незнаному та магічному?
Авторка нестримно веде нас таємницею сюжету геть без поспіху, вразивши фіналом.
Завдяки QR- коду в післямові кожен читач може довідатись долю друзів Міська.
Дякую Оресті Осійчук за магію слова, яке переплетене таємницею. Рекомендую книгу для читання в холодні осінні вечори, бо це книга, яка має здатність зігріти.
Відповісти
Анастасія Тимченко 08.10.2021 10:19
Це той випадок, коли книжка не відпускає ні на мить, а ти в свою чергу не відпускаєш її. А потім ти розумієш, що вже вечір і історія добігає кінця. А ти, така, що давно не читала сучукрліт, розумієш, що цей твій вечір зробила затишним Вона. Історія Міська Фариняка, пряний гарячий чай та абрикосова галета з цинамоном..

Історія, яка поєнує минуле і теперішнє. Два роди, які здавалося б аж ніяк не могли бути пов'язані між собою. І таємниця, яку одна людина несла у собі все своє довге життя.

Читач познайомиться з Михайлом Фариняком з теперішнього і Михайлом-Міськом Фариняком з минулого. Що ж їх пов'язує? Я, така розумна, одразу подумала: "Пффф, та тут же ясно все як сонячного ранку!" :) Аж ні, авторка та-а-ак майстерно зманеврувала, що мені подих перехопило у четвертій частині роману!
Зпершу така неймовірна історія про дружбу, перше кохання, сімейні зв'язки, двох вовків-цуценят, книгарню, ароматні абрикоси.. а потім поворот на 360. Хтось здогадувався, що так буде?:)

Упродовж читання я сміялася і плакала, плакала і знову сміялася. Щиро переймалася долями героїв, адже вони такі яскраві, теплі та й щирі зі мною.. І я думаю, що кожен з нас. кого підкорила ця історія вже придумав свій фінал для наших героїв!
Відповісти
Олена Пасєка 06.10.2021 09:49
У моєму дитинстві за хатою рясно родив абрикос. Його плоди пахли сонцем, а у смаку крилося саме літо.

Ореста Осійчук "Абрикосова книгарня"

Книжка, яка зворушила мої чуття.

Це роман про хлопчика.

Про Міська Фариняка, якого виховує цьоця Кася і вуйко Стефан ще у цісарські часи.

І про Михайла Фариняка, який у наш час повертається в містечко, щоб знайти втрачену ниточку.

А ще ця історія про двох Іренок, про вовків з дивними іменами Павук і Щур, про справжню відданість, страх втратити і беззаперечну любов.

Сюжет повертає в дитинство, захоплює, дивує й інтригує. Це та книжка, сторінками якої рухаєшся плавно, без надриву, але при цьому із захопленням.

Вражає витончена художня мова авторки. Читач цієї книжки бачить, чує, нюхає, смакує та торкається разом з персонажами. Читач цієї книжки проживає цю історію фізично та емоційно.

Тут є гумор і є драма. @oresta_osiichuk вміло балансує епізодами, плавно привідкриваючи завісу читачеві та персонажам.

Бонусом до цієї книжки іде чат-бот Охоронець Абрикосової книгарні. Саме він подарує вам розв'язки історій трьох персонажів.

Без листів, які вам відкриє Охоронець, текст довершений, але з ними з'являється контекст і відчуття причетності до таємниці.

Але і на цьому видавці й авторка не зупинилися. Найтерплячіших читачів чекає сюрприз.

Сезон абрикосів настав. Вдихніть їх запах і відчуйте цю книжку по-справжньому.
Відповісти
Небилиця Світлана 29.09.2021 12:36
Це чудова сага. Розпочинається вона історією Михайла Фариняка 20 століття, а закінчується історією Михайла Фариняка 21 століття. І все не так просто, як може здатися, коли ви тільки починаєте читати цю історію.

Через злидні Марія Фариняк віддає свого сина на виховання до тітки й дядька. А сама йде працювати в особняк. Із мамою 9-річний Михайло бачиться рідко, а потім і зовсім перестає, бо виявляється, що вона поїхала навчатися до Франції. Та по селу ходять чутки, що насправді вона покинула сина й втекла з архітектором. Де правда, а де брехня? Михайло не може перевірити, але надію йому дають листи, написані мамою.

Спочатку історія нагадувала мені "Енн із Зелених дахів", тільки тут в ролі Енн був Михайло. Вона була тепла, добра, про дитинство. Але пізніше все стало значно важче, глибше та заплутаніше.

У книжці відразу ведуться дві паралельні розповіді: одна з 20 століття, а інша з 21 століття. І спочатку я не могла зрозуміти, як вони пов'язані, будувала якісь свої теорії, але фінал і розв'язка виявились зовсім не такими. До того ж авторка до останнього не розкривала всі карти й тільки підсилювала інтригу.

Дуже цікаво.

Це історія про дитячу дружбу, про зради, про перемоги та падіння. Про безвихідь і про можливості, які в нас є. Про родину, батьків та дітей, про скелети в шафі й про те, як інколи боляче їх може бути вийняти. Побачила в авторки: "Історія 4 друзів, 2 вовків і однієї таємниці". Так і є.

Моментами мені було дуже весело, я раділа, пригадувала своє дитинство, іншим часом сумувала та була шокована жорстокістю людей. Ця історія дуже чуйна та щира.

Єдине, що мені не вистачило, то це пояснення, чому цьоця Кася та вуйко Стефан приховували правду від Михасі. Звісно, можна зрозуміти, але хотілось би пояснення в книзі.

Написано легко, читається дуже швидко й захопливо. ?
Відповісти
Дараган Євген
Дараган Євген 21.09.2021 14:44
АБРИКОСОВА КНИГАРНЯ

Ми не в праві засуджувати інших.
Але в наших обов'язках:
- шукати заради любові
- боротися заради дружби
- битися заради кохання.

Все це про цю книгу.
Вона навчить вас не падати від зради.
Та цінувати людей, які про нас піклувалися в дитинстві.
Бо це і є справжня сім'я.

А ще ви дізнаєтесь таємниці
абрикосової книгарні та випічки тьоті Касі.

Ну не обійшлося тут і без подвійної сюжетної лінії. Історій життя двох Михайлів.
Один з яких зустрів справжнє кохання свого дитинства.

Дівчину, яку він порівнював з янголом, котрий випадково заблукав до нашого грішного світу.
Відповісти
Маргарита Тугова 14.09.2021 15:45
Читаючи "Абрикосову книгарню", я поринула до історії Міська, прагнучи як найшвидше її прочитати, дізнавшись про його долю, друзів та рідних.
І не знаю, що перше мене внутрішньо зачепило, те, що мого прадіда звали Михайло, а сина Давид, чи сама історія сім'ї Фариняків?

Сторінка за сторінкою розкривається життя Михайла, його друзів та дядька з тіткою.
Кожне слово як ниткою вплітає читача в історію.
І ось ти вже біжиш з Міськом до крамниці пана Лойсмана за цинамоном, а тут вже всідаєшся разом з ними до запашного столу цьоці Каці. Відкриваєш вікно та вдихаєш на повні груди той незвичайний абрикосовий аромат.
А за хвилину вже біжиш до вуйкової крамниці, і наче на свої очі бачиш ті книги, привезені з далеку, та ковтаєш слину, лиш зачувши аромат випічки, що випекла цьоця для відвідувачів.
Не вспівши закрити очі, опиняєшся в сучасній кав'ярні та намагаєшся дізнатись трохи більше про людей, що жили з сотню років тому.
І можливо тобі це вдастся!

Я поринула в історію пані Орести та рекомендую зробити це й вам. Вона відгукується в сердці кожного читача та неполишить вас до останньої букви.

І перелистуючи останній лист, закриваючи книгу, не хочется прозатись з її героями, тому кожен з них на завжди залишається в сердці.
Відповісти
Наталка 26.07.2021 18:20
Це той випадок, коли книга зачіпає за живе.

Галичина, початок XX століття. Марія Фариняк поховала чоловіка. Самій виховувати дев'ятирічного сина Михайла дедалі важче. Тому жінка наважується на нелегкий крок - залишає малого під опікою родичів покійного чоловіка.

Саме тут все починається. Чотирьом дітям судилося стати друзями. Ми будемо свідками народження тої дружби. Тої любові. Тої вірності. Того непростого шляху, що вготувала кожному з них доля.

Але роман має ще одну гілку розповіді. Протягом всієї книги ми зустрічаємо ще одного героя. Це наш сучасник і повний тезка Михайла Фариняка. Однофамілець? Чи далекий родич? Що їх поєднує? І тільки сліпий не побачить циклічності історії, цих перегуків імен з минулого - в тепер.

З легкої руки авторки я теж прожила цю історію. Разом з чотирма друзями, з Павуком та Щуром, до яких прикипіло не одне читацьке серце, я певна! Прожила, і наче зріднилася з її героями. З ними я сміялася, закохувалася, плакала і дорослішала.
І десь там, на останніх сторінках книжки залишилась частинка мого серця. Патетично? Може й так. Зате чесно.

Саме такою і є "Абрикосова книгарня". Чесною і щемкою, місцями кумедною, по-дитячому наївною, а потім враз серйозною і дорослою.

Але з останньою сторінкою книга не закінчується. Бо на звороті є QR-код, де живе охоронець "Абрикосової книгарні". І всім, хто постукає, він надішле листи, які проллють трохи світла, а може й посіють зерна для нових питань.

Але й це ще не все! Бо останній пазл цієї історії можна потримати в руках. Так, всім охочим охоронець надішле листи (+ 1, якого нема в електронці) укрпоштою на вказану адресу.

Мені здається, це геніально, двома такими різними способами підігрівати інтерес до книги. І по-модньому, через гаджети, і старою доброю поштою.

Відповісти
Копистко Вероніка
Копистко Вероніка 24.07.2021 19:49
Абрикосова книгарня полонила мене повністю.
Раджу обов'язково прочитати!!!
Я в шоці (в хорошому сенсі слова).
Мене переповнюють враження, думки та емоції.
Перше про що слід сказати - книга дуже смішна, легка та весела... майже, поки все не зміниться догори дригом, вона стане напруженою, динамічною місцями похмурою, загадковою. Читаючи книгу, я багато разів щиро сміялася та щиро плакала.
Мене вразив стиль автора, я просто шаленію від її мови, те як побудований сюжет, як переплітаються життєві лінії героїв, як автор володіє пером, одним слов все!
Завершення книги просто неймовірне, непередбачуване, дуже дуже творче.
Окрім того в кінці якщо відсканувати код почнеться інтерактив вже у вашому телефоні. Що шокує ще більше. Це геніально, я вражена.
Відповісти
Олеся 24.07.2021 17:27
Щаслива, що натрапила на цю книгу. Книга-душа. Герої настільки реальні та живі, відчуваєш, ніби ви знайомі все життя. А сама історія захоплива та зворушлива: ви будете сміятись та плакати разом з головними героями. У книзі живо переплітаються дві історіі: Міська Фариняка початку 20-го століття і Михайла Фариняка 21-го. Читаючи їх історії ніби проживаєш все разом з ними, повністю зануруєшся в описані події.

Впевнена, що скоро перечитаю знову, щоб ще раз поринути у атмосферу книги та посмакувати її трошки більше. До речі, запасайтесь солоденьким перед прочитанням, адже після описів страв цьоці Касі дуже хочеться пиріжків, як мінімум:)

Після прочитання лишається солодки післясмак і дуже хочеться дізнатись, а що ж далі. На щастя, авторка подумала і про це та створила чат-бот, який надсилатиме вам листи та секретні рецепти цьоці Касі.
Відповісти
Злата 22.06.2021 17:19
Захоплива історія, що залишає простір для читацької уяви.

Оповідь про хлопчика спершу здається дитячою, але в ній стільки дорослих почуттів, емоцій та переживань.
У цій книзі ви не знайдете класичного хепі-енду. Але відчуєте приємний, хоч і терпкий післясмак, як від зернятка абрикосової кісточки.
Відповісти
Пальоха Марина 15.06.2021 23:26
Побачивши рекламу, я зробила передзамовлення книги. Та боялася, що вона мені не сподобається. Даремно. Ця історія захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого кінця. У книзі є як радість, так і сум. Усе як в реальному житті, але мальовничіше.

Дякую авторці за прекрасну книгу.
Відповісти
Олена Колінько 14.06.2021 13:30
Просто пишаюся, що в нашій літературі тепер є така книжка. Текст, який втрапляє у світові тренди (атмосферні книжки про книгарні, навіть гірше написані, миттєво стають бестселерами за кордоном) і водночас є таким суто нашим.
Це родинна історія, написана дуже майстерно. З одного боку, це ніби реальні спогади і сповіді реальних людей, а з другого - у книжці багато стилістичних штучок, які так непомітно для читача тчуть особливу атмосферу.
Багато героїв стануть для вас улюбленими. Мої фаворити - напівциган Фець, кумедна і бойовита офіціантка Ірена, мудрий пан Лойсман. Хоча й інші персонажі не залишають байдужим.
Історія дорослішання, непростого вибору, складних доль, неоднозначних характерів. Тепло, красиво, щемко, по живому.
До чудового тексту додається ще й гарнезне стильне оформлення - і все це вкупі складає книжку, яку просто конче треба мати в своїй бібліотеці, щоб читати, перечитувати, насолоджуватися.
Відповісти
Олена Рожій 09.06.2021 14:00
Коли я жадібно проковтнула останнє слово останньої сторінки цієї книжки, то ще хвилин десять сиділа на ліжку нерухомо, дивилася перед собою і намагалася (насправді ні) впорядкувати свої думки, які роїлися в голові і все ніяк не влягалися на свої місця. Такий «відхідняк» буває тільки від хороших (не тільки в сенсі позитивних) історій. Тих, в яких впізнаєш себе, навіть якщо сюжет чи настрій – зовсім не про твоє життя.

Так сталося і з «Абрикосовою книгарнею» Орести Осійчук.

«Я – Михайло Фариняк, хлопчик, якого мама навчила розсувати стіни своєю уявою».

Хлопчик, чию історію ви й переживете на сторінках цієї книжки. Я обіцяла собі обійтися без спойлерів (раптом хтось таки захоче після мого тексту прочитати цей роман), тому не буду вдаватися до описів конкретних сцен, але скажу, що йдеться таки про звичайну дитину, якою були колись і ми з вами. І яка, насправді, ніде не ділася, просто її трохи заступила дорослість, ця неминуча штука, яка одного разу трапляється з усіма.

Так от, Михайло Фариняк – звичайний таки хлопчик. Тільки от з незвичайною долею. Чому звичайний? Бо він, так як і всі діти, має свої страхи. Боїться павуків, ще більше – мишей, ще більше, ніж мишей, – сусідського задираку Антіна. Бо він, так як і всі, стає жахливо незграбний і жахливо червоний, коли зустрічає десь своє щире і потаємне кохання – дівчинку Іренку. Бо він теж, як і кожен з нас, не може зрозуміти часом, що ж хоче від нього це невгамовне життя.



Місько (таку форму імені Михайло використовує авторка) потрапляє на виховання до брата свого покійного батька і до його дружини – вуйка Стефана і цьоці Касі Фариняків. Його з мамою – талановитою, але дуже бідною кравчинею (а ще – трохи казкаркою) Марією розлучає необхідність і складні обставини того часу, в якому розвиваються події.

Персонажі вуйка Стефана та цьоці Касі (особливо її) неоднозначні, але в тому й їхня цінність, бо навіть зараз, пишучи цей текст, я не можу для себе визначитися, чи можна знайти виправдання декотрим їхнім вчинкам. Спочатку ви, як і малий Місько, будете побоюватися цьоці Касі, десь часом, може, навіть не любити, але потім зрозумієте, як багато насправді важить гоноровий і не завжди приємний характер цієї неідеальної жінки-гори.

Буде ще Ромко – найкращий друг головного героя. І мій улюбленець у цій історії. Високий і худий, до сліз щирий і позитивний, балакучий і дуже вдячний за все хлопчисько. Він, насправді, має в житті мало що доброго, але так його, те життя, любить! Чомусь саме таких доля не щадить найбільше.

А ще зустрінете Феця. Фець – із тих дітей, які надто рано мусили стати дорослими. Він неговіркий, відповідальний і дуже сміливий. Це Фець приведе в історію двох вовченят (бо він і сам – таке собі вовченя).

Через тих вовченят – Павука і Щура – я не стримала сліз перший раз. Потім у книжці буде ще чимало сцен, які змушували мене робити перерву «на поплакати» і переосмислити насправді деякі речі, яким не надаєш ваги у своєму звичайному, реальному, не книжковому житті.

Історії, які викликали у мене аж настільки нестримні емоції, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Пишу це, аби запевнити у щирості своїх вражень.
Відповісти
Григораш Андрій 03.06.2021 23:50
Не знаю яке із життів я прожив. Це була не фантазія і не чергова реінкарнація. Я проживав життя героїв нового роману Орести Осійчук "Абрикосова книгарня", ніби своє, бо може кров отих лайдаків і панів протікає і моїми жилами і так аж до прародичів?..

Ореста Осійчук пішла на експеримент з дорослою прозою після дитячої і цей вибір був вартий того. Зрештою, ви самі у цьому переконаєтеся, а я цю книгу ставлю у ряд поряд з моїми улюбленими в царині "живих" історій - "Століття Якова" Володимира Лиса та "Тінь сови" Василя Шкляра.

Життя провінційних людей передане як історія однієї великої родини без кордонів держав, націй, мов та епох, де кожен такий неповторний та інший, а водночас пов'язаний невидимими зв'язками, котрі тримають нас усіх у світовому клубку як одно.

Це історія про те, що історії повинні жити: від початку аж до нового початку. Ця розповідь, котра як всі справжні історії вміщують у собі хитросплетіння радостей з журбою, правди з брехнею, сміху і плачу, смерті і життя, злоби і любові. Аж ніяк тут немає місця для теплоти, бо тут або мороз пробирає кості, або жар пече зсередини. То була переказана правдива історія у віртуозному обрамлені Михайла Фариняка, а якого з них, то вже дізнаватися вам, майбутнім читачам.

Та поміж драм людських доль завжди було місце і для Бога, Який усю ту плутанину вів до пуття і до продовження життя, нових життів. Навіть, якщо комусь здавалося, що то лише стихійний вир подій, в якій людина тільки ланка ланцюга, Бог невидимим чином впливав на прихований світ людини і виявляв її потенціал, що спонукав до рішучості і дій, навіть якщо тиснув через її "внутрішнього дідька".

Та куди б та сила не поткнула героя чи героїню, їхня грудна пташка завжди нагадуватиме трепетним співом про їхні корені, котрі чіпко трималися за земельку рідної України. У тій пісні вміститься як туга за батьківщиною, так і підбадьорення, що батьківщину можна принести і в інший край. І у Франції, і у Швеції, і будь-де знайдеться оповідач і слухач українського слова.

Позаяк всяка книга має кінець, а мені хотілося проживати життя героїв і надалі, розслідувати подальші долі їхніх нащадків. Та авторка по-мудрому ставить трикрапку в цій історії, хоч начебто починає нову розповідь, але в якій немає кінця, бо ми не повинні розпорошуватися на подальші факти, дати та інші дрібниці, а починати вчитися проживати власні життя, а не чужі, хоч і переплетені з нашими.

Думаю цього більш, ніж досить, щоби спонукати до занурення у нову захопливу, а головне, живу історію і не вибовкати чого зайвого.

Гаразд, ви поспішіть за покупками по цю чудову книгу, а я за абрикосами, щоб бува не погнили за час моїх теревенів, відстанню у кілька поколінь.
Відповісти
Дивитися ще відгуки
Залиште свій відгук
Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!
Будь ласка, оцініть даний товар!
Читачі найчастіше обирають

Роджер Скрутон

Консерватизм. Запрошення до великої...
260 грн
Рік видання: 2022

Сергій Плохій

Ядерне безумство. Історія...
350 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Валерій Маркус (Ананьєв)

Сліди на дорозі
350 грн
Рік видання: 2018 Палітурка: тверда

Валерій Пекар, Владислав Рашкован

Українські основи
460 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Джон Герсі

Хіросіма
300 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Денис Казанський, Марина Воротинцева

Як Україна втрачала Донбас
350 грн
Рік видання: 2020 Палітурка: тверда

Віра Агеєва

За лаштунками імперії
250 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: м’яка

Ілля Полудьонний, Марк Лівін

Простими словами. Як розібратися у...
300 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Ярослав Грицак

Подолати минуле: глобальна історія...
680 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Раян Голідей, Стівен Генсільман

Стоїцизм на кожен день. 366...
300 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Колін Гувер

9  листопада
400 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда, суперобкладинка

Ліндсі К. Гібсон

Дорослі діти емоційно незрілих батьків
320 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: м'яка

Деніел Канеман, Кас Санстейн, Олів'є Сібоні

Шум. Хибність людських суджень
390 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль

Моссад. Найвидатніші операції...
360 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: тверда

Роберт Маккі

Оповідь. Субстанція, структура,...
495 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: тверда

Колін Гувер

Веріті
406 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: тверда

Джозеф Кемпбелл

Тисячоликий герой
439 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: тверда

Фрідріх Гаєк

Шлях до рабства
290 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда, суперобкладинка

Роберт Сапольскі

Біологія поведінки. Причини доброго...
470 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: тверда

Сергій Плохій

Брама Європи. Історія України від...
185 грн
Рік видання: 2016

Марк Аврелій

Наодинці з собою
250 грн
Рік видання: 2019 Палітурка: тверда

Боріс Джонсон

Фактор Черчилля: Як одна людина...
340 грн
Рік видання: 2019 Палітурка: тверда, глянцева

Мері Роуч

Вояки
291 грн
Рік видання: 2018 Палітурка: тверда

Енн Епплбом

Червоний голод. Війна Сталіна проти...
473 грн
Рік видання: 2018 Палітурка: тверда

Майор Ганс фон Дах

Тотальний опір. Інструкція з...
220 грн
Рік видання: 2014 Палітурка: м'яка, глянцева

Віктор Франкл

Людина в пошуках справжнього сенсу
130 грн
Рік видання: 2016 Палітурка: тверда, матова

Ліна Костенко

Записки українського самашедшого
300 грн
Рік видання: 2015-2022 Палітурка: тверда, глянцева

Кріс Кайл

Американський снайпер
350 грн
Рік видання: 2016 Палітурка: тверда, матова

Джордж Орвелл

1984
180 грн
Рік видання: 2015-2022 Палітурка: тверда, матова
Вхід до особистого кабінету
Увійти за допомогою:

Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%

Вкажіть, будь ласка, Вашу стать

Або

Я погоджуюсь з умовами використання персональних даних