Марко Вовчок – письменниця, майстриня психологічного оповідання, казкарка, перекладачка та мандрівниця. Уславила своє ім’я як авторка творів про історичне минуле України, зокрема кріпаччини та поневоленого стану жіноцтва часів панщини.
Роки життя
10.12.1883 — 28.07.1907
Псевдонім
Марко Вовчок
Нагороди
Літературна премія імені Монтіона (1879)
Освіта
Приватний пансіон у Харкові
Книги Марка Вовчка
Рік видання: 2008 Категорія: Вітчизняна класика
Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833—1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого ідейно-художнього рівня досягає Марко Вовчок у зображенні
- 1
- 2
Біографія Марка Вовчка
Марія Вілінська, більш відома під псевдонімом Марко Вовчок, походила із дворянської родини. Рідною мовою письменниці була російська, втім найширшого визнання вона отримала з часу виходу в світ низки творів, написаних українською мовою. Вважається, що саме її чоловік, етнограф та фольклорист Опанас Маркевич прищепив письменниці любов до української мови та культури, втілені авторкою на сторінках її літературного доробку.
Авторський спадок Марка Вовчка сформовано тритомною збіркою творів «Народних оповідань», опублікованих впродовж 1857-1865 рр. До цієї уславленої тріади увійшли такі оповідання, як «Панська воля», «Горпина», «Три долі», «Ледащиця», «Кармелюк» та «Невільничка». Окремо надрукованими повістями було видано «Інститутку» (1862), «Чортову пригоду» (1860) та «Від себе не втечеш» (1862).
Відгуки про Марка Вовчка Новий
Поділіться своїми враженнями!