Прізвище її першого чоловіка Маркович. Згодом письменниця познайомилася з Пантелеймоном Кулішем, який вигадав "Марко Вовчок", поєднавши прізвище чоловіка Марії з її "вовкуватістю" у спілкуванні.
У західний період Марко Вовчок як український прозаїк розробляла жанри психологічної повісті («Три долі») й оповідання («Павло Чорнокрил», «Не до пари»), історичної повісті й оповідання для дітей («Кармелюк», «Невільничка»), створила жанр соціально-побутової казки («Дев'ять братів і десята сестриця Галя»).
«Донею» Шевченко назвав Марка Вовчка. В дарчому написі на автографі «Неофітів»: «Любій моїй єдиной доні Марусі Маркевич на пам'ять 3 апреля 1859.
Марко Вовчок створила повість «Інститутка», де майстерно зобразила антилюдяність кріпосницької системи, і присвятила її Тарасові Шевченку.
Марко Вовчок писала свої твори українською, російською та французькою.
Марія Вілінська, більш відома під псевдонімом Марко Вовчок, походила із дворянської родини. Рідною мовою письменниці була російська, втім найширшого визнання вона отримала з часу виходу в світ низки творів, написаних українською мовою. Вважається, що саме її чоловік, етнограф та фольклорист Опанас Маркевич прищепив письменниці любов до української мови та культури, втілені авторкою на сторінках її літературного доробку.
Авторський спадок Марка Вовчка сформовано тритомною збіркою творів «Народних оповідань», опублікованих впродовж 1857-1865 рр. До цієї уславленої тріади увійшли такі оповідання, як «Панська воля», «Горпина», «Три долі», «Ледащиця», «Кармелюк» та «Невільничка». Окремо надрукованими повістями було видано «Інститутку» (1862), «Чортову пригоду» (1860) та «Від себе не втечеш» (1862).
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%