Піраміда

Народився я з гною. Батьки знайшли серед купи бадилля і недоїдків, политих гівном. Комахи лапками, вусиками вирізьбили тіло. Душа дісталася від забитої курки, голова якої опинилася у тій же купі. Від неї маю любов до природи і смак до хробаків. За 5 років батьки сказали, час рушати у світ. У ночвах

Живеш собі, ходиш, вітаєшся, зазираєш у очі чужих перехожих, у яких пливуть хмарки. А потім, буває, хтось із них розчахне, наче сукновий плащ, перед тобою свою душу... А там стільки туги і любові, стільки безнадії і віри, стільки болю й самозречення, що і самій у грудях щось тенькне, надірветься, а

"Свято гарбузової княгині" - антологія любовної прози трьох естетично і філософськи близьких сучасних українських письменників, у творчості яких любов нагадує живу істоту, що переживає своє народження, розвиток, кризу і смерть. Це почуття показано у всій його багатогранності, коли свобода і щастя

На сьогодні в Україні надзвичайно бракує книг з мілітарної історії, особливо щодо дослідження наших перемог. Одна з найбільш ігнорованих в українській історіографії перемога під Дорогичином невипадково стала об’єктом уваги автора, адже саме вона змінила вектор нашої історії. У пропонованій книзі

Схожого за стилем письменника в українській літературі дев'яностих відшукати складно. Його проза, що базується на певній літературній традиції, доволі помітно відрізняється серед прози багатьох його ровесників, заклопотаних власним авангардизмом і дещо нервовим припізнілим рівнянням на західний

У подорожніх нотатках «Сентиментальні мандрівки Галичиною» лауреата Шевченківської премії 2010 р. Галини Пагутяк більше емоцій, ніж інформації. Можливо, не всім сподобається, як вона описала їхню малу батьківщину, але це те, що побачили її очі й відчуло серце за короткі відвідини. Треба

Що ми зазвичай, вкладаємо у поняття "щастя"? Що бажаємо один одному? Здоров'я, достатку, успіхів у роботі та на сімейній ниві... Але я бачив людей здорових, і разом з тим нещасних. Бачив багатих, і водночас знедолених. Бачив успішних в кар'єрі, наділених неаби якою владою, і в той же час

Книжка спогадів Галини Воскобійник - це історія української жінки, якій вдалося вижити в часи репресій на рідній землі та в лихоліття Другої світової війни, вижити, щоб розпочати нове життя в Канаді, а згодом - у США. Ці зворушливі спогади дають змогу читачеві відчути багатогранність підприємливого

Коли серце, переповнене надіями, зазнає болючих ударів, – воно поволі згасає і гине. Це розповідь про вразливість людського серця. Ранячи інших – раниш і себе. І під таким кутом зору можна прочитати багатовимірний роман класика японської літератури Нацуме Сосекі (1867–1916), і в цьому приваба

Польський письменник, поет, драматург, попередник сучасного сатанізму Станіслав Пшибишевський (1868-1924) вважається легендарною постаттю європейської богеми і польської літератури епохи модернізму. Стріндберґ називав його "геніальним поляком". Увійшовши в усі літературні енциклопедії, його

Відомі українські вчені, письменники та художники любили мандрувати сонячною Італією із давніх давен й залишили нам надзвичайо цікаві спогади та подорожні нариси, які могли б стати основою десятка антологій. Ми ж вирішили запропонувати сучасним читачам тільки частинку найориґінальніших публікацій

В основу видання ввійшла книга Зенона Тарнавського "Дорога на Високий Замок" (1964) та твори, які об'єднані темами Львова, театру та визвольної боротьби.

Авторами цієї зворушливої книжки про галицьке гірське село Заколоть разом із письменницею Галиною Пагутяк, лавреаткою Шевченківської премії є багато її односельців, які творили її кожен по-своєму, то письмово, то усно: Василь Хомин, Тарас Панів, Михайло Пріцак, Василь Фецяк, Мирослав Кропивницький,

Вишукана урбаністична поезія Богдана Ігоря Антонича найповніше представлена у його двох збірках — «Книзі Лева» (1936) та «Ротацій» (1938). Якщо «Книгу Лева» можна назвати міфопоетичною, то вірші «Ротацій» — надреалістичним натуралізмом. Видання присвячено 100-літньому ювілею з дня народження

У запропонованій антології зібрані культурологічні есеї про Париж західноукраїнських художників, письменників, науковців та журналістів 20–30-х рр. ХХ ст. У них яскраво відображено настрої й атмосфера тогочасної мистецької столиці світу, життя паризької богеми, розмови про мистецтво, літературу,

Написані в Істамбулі у 1760 році польською мовою мемуари біло- руської шляхтянки Саломеї Русєцької де Пільштин своїм змістом нагадують феєричний авантюрний роман. Поруч із розповідями про події в европейських країнах, російській та турецькій імперіях, їх володарів, різних верств суспільства Саломея

У п’янкій атмосфері львівських каварень зустрічалися добре відомі ймолоді письменники, мистці та науковці – українська богема, вони гаряче дискутували й обговорювали літературтні новинки і власні твори, тут створювалися знакові літературні групи й народжувалися нові літературні напрямки, зокрема

Адресується студентам-філологам, аспірантам, літературознавцям широкого профілю і любителям українського Слова.

«Семафор у Майбутнє» — орган Асоціації панфутуристів (Аспанфут), — одне з найяскравіших українських літературно-художніх видань початку 20-х рр. ХХ ст. Разом з іншими першими пресодруками українських панфутуристів – «Катафалком Искусства» (Київ, 1922) та «Гонгом Комункульта» (Київ–Харків, 1924) –

Американський науковець українського походження Ніколас Біланчук у пошуках своєї етнічної ідентичності потрапляє до Леополісв і намагається знайти й неодмінно прочитати містичні сім знаків лева, які уявилися йому у сні. Та Ніколас відчуває, що ключ насправді десь у нього всередині, десь у павутинні