Піраміда

Авторами цієї зворушливої книжки про галицьке гірське село Заколоть разом із письменницею Галиною Пагутяк, лавреаткою Шевченківської премії є багато її односельців, які творили її кожен по-своєму, то письмово, то усно: Василь Хомин, Тарас Панів, Михайло Пріцак, Василь Фецяк, Мирослав Кропивницький,

До східної книги Галини Пагутяк «Паломництво в країни Сходу» увійшли чотири її ориґінальні видання, у яких глибоко відображено дух Орієнтального Світу, зокрема «Мій Близький і Далекий Схід» – про магію Шумеру та Японії, «Путівник розгублених» – роман-містерія про Єрусалим, «Новий рік у Стамбулі» –

У запропонованих принагідних записах 1977–2015 рр. українського новеліста й автора видавничого проєкту «Приватна колекція» Василя Ґабора зацікавлений читач знайде чимало цікавих відомостей про зустрічі та розмови з письменниками, перекладачами, науковцями та художниками, короткі характеристики

Один з яскравих представників нової літературної Генерації львів'янин Петро Яценко творить у своїх романах, зокремагаких. як «Повернення придурків», «Дерево бодхі» та «Львівська сага» самобутній львівський текст з надзвичайною позитивною енергетикою. У новому його романі, що Грунтується на

Якщо речі, що слугували людині, «мають душу» (Рей Бредбері), то, певно, – й пам’ять. Не було б ні «Сліз речей», ні «Усміху речей», якби не пам’ять, якій не дає всохнути сльоза зворушення – хай від смутку вона, хай від радості. В «Пам’яті речей» – про речі наші й античні, про світ, що нас оточує,

Екстравагантний Михайль Семенко зазвичай викликає в читачів враження скандального поета, який ніби ставив під сумнів авторитет Тараса Шевченка, хоча насправді заперечував його культ. Лірика першого, частково другого періодів творчості «і футуриста, і антиквара» не повністю вписується в

Написані в Істамбулі у 1760 році польською мовою мемуари біло- руської шляхтянки Саломеї Русєцької де Пільштин своїм змістом нагадують феєричний авантюрний роман. Поруч із розповідями про події в европейських країнах, російській та турецькій імперіях, їх володарів, різних верств суспільства Саломея

У п’янкій атмосфері львівських каварень зустрічалися добре відомі ймолоді письменники, мистці та науковці – українська богема, вони гаряче дискутували й обговорювали літературтні новинки і власні твори, тут створювалися знакові літературні групи й народжувалися нові літературні напрямки, зокрема

«Семафор у Майбутнє» — орган Асоціації панфутуристів (Аспанфут), — одне з найяскравіших українських літературно-художніх видань початку 20-х рр. ХХ ст. Разом з іншими першими пресодруками українських панфутуристів – «Катафалком Искусства» (Київ, 1922) та «Гонгом Комункульта» (Київ–Харків, 1924) –

До книжки увійшли, зокрема, оповідання туровецького циклу, в яких хроніки одного закутка Східної Волині об’єднані в регіональний міф, що відтворює найважливіші духовні проблеми і пошуки сучасної людини. У родинних хроніках розповідь балансує між сповіддю та епосом, а біографія окремої людини

До книги талановитого західноукраїнського письменника Богдана Нижаківського (1909–1986) увійшли вірші, опубліковані у трьох збірках під псевдонімом Бабай. Його творчість була під забороною в радянські часи, сам поет теж не міг приїхати до рідного міста. І тільки в незалежній Україні повернувся у

Американський науковець українського походження Ніколас Біланчук у пошуках своєї етнічної ідентичності потрапляє до Леополісв і намагається знайти й неодмінно прочитати містичні сім знаків лева, які уявилися йому у сні. Та Ніколас відчуває, що ключ насправді десь у нього всередині, десь у павутинні

Містичний роман від лауреата Шевченківської премії, автора Книги року – 2017 «Моя друга світова», відомого письменника й літературознавця, директора Інституту літератури НАНУ, академіка Миколи Жулинського. Батько головного героя мріє про акордеон, щоб заспівати свої псалми під власний акомпанемент,

Адресується студентам-філологам, аспірантам, літературознавцям широкого профілю і любителям українського Слова.

Твір Володимира Назаренка «Акупунктурний зв’язок» є експериментальним модерним романом, який виходить із традицій української прози, духовно-містичних практик Сходу та теософських учень Заходу. В ньому яскраво проявляються особливості чоловічого та жіночого світів, закони розвитку навколишньої

Повість була видана в 1987 році підпільним видавництвом «Nowa», але ще до цього була двічі прочитана по радіо («Бі-Бі-Сі» та «Вільна Європа»). Повість присвячена часам військового стану, але вона не тільки і не виключно про політику. Дія відбувається в лікарні, але повість не тільки про хворобу.

Український письменник-мандрівник, сходознавець і перекладач Степан Левинський (1897–1946), син славетного Івана Левинського, був добре відомий у Галичині в 20-30-х роках ХХ ст. як автор талановитих нарисів про мандрівки Близьким і Далеким Сходом. Завдяки перевиданню у 2018 році книг «Від Везувія

«Солодка ілюзія життя» – історія двох закоханих пар. Однієї не зовсім звичайної, іншої й зовсім незвичайної. Повірити в неї так само важко, як і не повірити. Вона така ж трагічна, як і світла, така ж зворушлива, як і жорстока. За абсолютною доступністю, часом витонченою легкістю оповіді прихована

У книзі есеїв одного із найінтелектуальніших представників Нью-Йоркської групи - відомого поета і науковця Богдана Рубчака "Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу" вперше в Україні представлено надзвичайно яскравий і вагомий його здобуток в царині літературознавства. Ця книга є захоплюючою

«Введення у Бу-Ба-Бу» – це не підручник, не лекційний курс і навіть не спогади про леґендарне літературно-атракційне угруповання, до якого має честь належати автор як Прокуратор. Це радше спроба ввести зацікавленого читача у час, пронизаний еклектикою, зламами, ілюзіями, прозріннями, злетами,