Крок

Тадеуш Домбровський (1979 р.н.) – польський поет, есеїст та літературний критик. Автор шести збірок поезій, зокрема «Те Deum» (2005, 2008), «Чорний квадрат» (2009), «Поміж» (2013) та мініповісті «Беззахисна риска» (2016). Вірші перекладені на двадцять три мови, поетичні збірки у перекладі видані у

Ця збірка належить ще до одного виняткового жанру, представленого в польській літературній традиції, — розмова з померлим поетом. Представлене у ній вірші детально розглянуті в післямові до цього видання. Якщо говорити мовою реклами, то можна сказати, що у цій збірці український читач отримує «два

Розквіт лірики в Європі пов’язаний з епохою Відродження. І те, що зробили для цього розквіту, наприклад, Петрарка в італійській літературі чи Ронсар у французькій, по-своєму зробив Кохановський у польській. Усі троє відомі сьогодні як великі майстри ліричної поезії. Писана живою народною мовою,

Мілош Бєджицкі (MLB) — народжений 1967-го, віддавна пилить і липне віршами. Першу книжку опублікував, ого, 1993-го року, крайню — 2013-го. Ця наразі остання називається по-румунському, «Porumb», а та перша — зірково: «*». Ну ось такий собі поет. Володимир Дячун (1947) – поет і перекладач, інженер

Ґоко Здравескі – поет, прозаїк та есеїст. З 2010 року видав чотири поетичні книжки. Часто бере участь у літературних фестивалях, його поезія перекладена багатьма європейськими мовами. Учасник проекту Versopolis. Співпрацює з онлайн-часописом Blesok як редактор відділу поезії. Анна Багряна –

Браяр Вуд зросла у Південному Окленді, Нова Зеландія. До 2012 року мешкала й працювала викладачкою в Британії, де видавала свою поезію, прозу та есеї. Повернувшись до Нової Зеландії, а її предки походять з маорійських родів Те Гікуту кі Гокяня та Няпугі Нуй, заповзялася мандрувати, часом працювати

Григорій Семенчук, директор фестивалю Місяць авторських читань у Львові та один з ініціаторів видання, так розповідає про вибір книги для перекладу: «Вже 5 років МАГ знайомить Україну з різними літературами Європи, зокрема і зі словацькою. Одним з наших партнерів у цьому проєкті є чеське

Сері Барфорд (1960) народилася в Аотеароа-Новій Зеландії та мешкає в Західному Окленді. Має полінезійські та європейські корені. Її твори публікувалися в багатьох антологіях і часописах, перекладалися кількома мовами. Видала чотири поетичні книжки. Займається промоцією сучасної культури полінезії.

Ґіорґі Шоніа (1991) народився в Зуґдіді, містечку на заході Сакартвело. 2017 року закінчив маґістратуру з іноземних мова і компаративістики в Національному університеті імені Іллі Чавчавадзе. Ця книжка – поетичний дебют Ґіорґі 2016 року, який був відзначений премією Літера. А 2020 року поет отримав

це добірка окремих досліджень і розвідок, а водночас однорідний текст, який добре продуманий, з багатьма подробицями, змістовний та уважний до деталей. Дуже конкретний, проте спрямований на осягнення неочевидного досвіду екфразису. Авторка дуже добре прочитує вірші. Дослідницький інструментарій

Пйотр Лямпрехт (1983, Вроцлав) – польський духівник, авґустіанин, поет. Автор п’яти книжок, з них одна – художнє опрацювання родинного спадку Лямпрехтів із Віленщини. Мешкає в Кракові. Юрій Завадський (1981, Тернопіль) – український поет, перекладач, видавець. Видав більше десяти книжок, серед

читаючи тексти Яна Блонського, ми пізнаємо не тільки літературу, а й критика — те, якою він бачить дійсність і як про неї говорить. Індивідуальність рецензента і коментатора літпроцесу — це передусім індивідуальність мов, які він використовує. Його незалежність в стосунку до наукових шкіл і

Ерік Шімшік – словацький поет і прозаїк. Закінчив соціологію в Братіславі. Дебютував книжкою віршів Monoreze a Stereozemiaky (vlna/das, 2013). 2014 року видав прозову книжку Hegemnia (vlna/das), які була номінована до престижної нагороди Anasoft Litera. Його книжка abajka a in deniny (brak) вийшла

Паата Шамуґія – один із найвпливовіших та найпровокативніших сучасних поетів Грузії-Сакартвело. Найбільшу популярність автору принесла його книжка Шкіра пантери 2006 року, в якій автор зробив переоцінку центральному твору традиційної літератури Сакартвело Витязь у тигровій шкурі. Питання про цю

Януш Шубер оминув усі польські поетичні ґенерації, пишучи в стіл, хоча за віком належав до Нової хвилі, проте розпочинав разом з поколінням БруЛіону. Але ні перші, ані другі не стали для нього середовищем, бо дебютував у 1990-ті роки в сорокасемирічнму віці. У Шубера був унікальний дар візуалізації

Улав Хокунсон Хауґе (1908-1994) — норвезький поет, перекладач і фермер. Ще в дитинстві освоїв англійську, німецьку та французьку мови. Перейняв любов до рослинництва від батьків, вивчав агронауки в навчальних закладах Норвегії. Все своє життя провів у рідному селі Ульвік, де професійно вирощував

Eйрікур Йорн Норддаль (1978) – ісландський літератор, перформер. Спершу відомий як поет-експериментатор, згодом став одним із найбільш шанованих прозаїків Ісландії. Його роман Зло торкається теми литовської підпільною боротьби проти радянської окупації. Засновник літературної групи Nhil. Знаний з

Книжка «Голоси» — виняткове явище не лише в історії польської літератури, але й світової. Це окремий, самостійний поетичний голос, якому нема відповідника, адже як і кожне літературне явище, він не виростає на порожньому місці. Існують певні літературні збіжності, хоча водночас вони підкреслюють

Ека Кеванішвілі (1979) – поетка і журналістка, мешкає в Тбілісі. Співпрацює з Радіо Свобода в Сакартвело. Видала кілька поетичних книжок, збірку оповідань і книжку інтерв’ю та есеїв. Отримала кілька премій за літературний і журналістський доробок, між яких 2014 року нагороду SABA за поетичну книжку

Корнель Філіпович (1913 — 1990) — літератор, сценарист, громадський діяч, один із творців польської літератури XX століття. Його «Щоденник антигероя» — це історія про людину, яка зробила все, щоб не стати героєм. Головний персонаж керується твердженням, що в розпалі війни держава повинна його