Книга «Зібрання прозових творів. Том 1»

Ґустав Майрінк (справжнє прізвище — Майєр) /Gustav Meyrink/ (1868–1932) — австрійський письменник, драматург, перекладач і банкір. Зажив світової слави завдяки опублікованому 1915 року романові «Ґолем», який став одним із найпопулярніших творів XX cтоліття.

У віці 24 років, переживаючи тяжкий моральний занепад, Майрінк збирався застрелитися, однак, за його словами, почув якесь дивне шарудіння й побачив, як чиясь рука підсунула під його двері брошурку з назвою «Життя після смерті». Цей дивний випадок змусив Майрінка відмовитися від наміру самогубства і спонукав його до дослідження різноманітних містичних вчень: теософії, кабали, християнської софіології та східного містицизму, а також до занять йогою. Ці окультні студії стали справою його життя і знайшли свій відбиток у творчості автора.

До самої смерті Майрінк займався перекладацтвом. Серед його плідного доробку — німецькомовні переклади Чарлза Дікенса, Редьярда Кіплінґа та Лафкадіо Герна, а також низки окультних праць, серед яких — єгипетська «Книга мертвих».

Майстерно розвиваючи езотеричні та містичні мотиви на тлі звичної нам буденної реальності, Майрінк створював неповторні літературні твори і заслужено здобув звання найшанованішого німецькомовного письменника у царині літератури про надприродне.

До першого тому зібрання прозових творів Ґустава Майрінка, австрійського майстра літератури надприродного, увійшли романи «Ґолем», «Зелений лик» і «Вальпургієва ніч».

«Ґолем» (1915) приніс авторові світове визнання та став одним із найуспішніших романів XX cт. В основу роману лягла легенда про рабина, що створив Ґолема — істоту з глини, яку завдяки кабалістичному заклинанню оживив і наділив душею. У романі «Зелений лик» (1916) автор розвиває сюжет навколо несподіваної зустрічі головного героя з дивним зеленоликим власником крамнички магічних речей. «Вальпургієва ніч» (1917) акцентує увагу на протиставленні світу обивателів і таємничого, містичного світу, пов’язаного з нашим.

Широке використання елементів окультних і містичних вчень у поєднанні з описами тогочасної реальності зробило твори Майрінка самобутніми та неповторними й принесло йому заслужене визнання. Завдяки успіхові трьох романів, що містяться у цій книжці, Ґустав Майрінк — разом із Гансом Гайнцем Еверсом і Карлом Гансом Штроблем — став одним із головних німецькомовних письменників початку XX cт., які працювали у жанрі літератури надприродного.