Книга «Жінки душі моєї. Про нетерплячу любов, довге життя і добрих чаклунок»
Книга в наявності
Характеристики
| Автор | Ісабель Альєнде |
| Видавництво | Видавництво Анетти Антоненко |
| Рік видання | 2021 |
| Палітурка | тверда |
| Перекладачі | Галина Грабовська |
| ISBN | 9786177654581 |
| Кількість сторінок | 176 |
| Мова | українська |
| Серія | Книжки без кордонів |
| Розмір | 130 х 200 мм |
| Категорія | Сучасна іноземна проза |
| Артикул | 924485 |
Ісабель Альєнде - «Жінки душі моєї. Про нетерплячу любов, довге життя і добрих чаклунок»
Ціна
217 грн
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).
Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Забрати в книгарні "Наш Формат"
завтра з 10:00 до 20:00
Про що книга «Жінки душі моєї. Про нетерплячу любов, довге життя і добрих чаклунок» автора Ісабель Альєнде
Ісабель Альєнде поринає у спогади і пропонує нам зворушливу книжку про її ставлення до фемінізму і того факту, що вона є жінкою. «Кожен прожитий рік і кожна зморшка розповідають мою історію», – велика чилійська письменниця запрошує нас супроводити її у хвилюючій мандрівці, в якій переглядає свою життєтворчість. Розповідає про дуже важливих у її житті жінок: рідних Панчіту, Паулу, літагента Кармен Бальсельс, за якими тужить; видатних письменниць, бунтарок у мистецтві, зокрема Вірджинію Вулф, Маргарет Етвуд та Ів Енслер; а ще безіменних жінок, які пережили насильство, однак, сповнені гідності і відваги, підводяться і йдуть уперед. Усіх тих, хто незмінно супроводжував її по життю та її надихають: жінки її душі. Вона міркує про рух #MeToo, про нещодавні соціальні заворушення в її рідній країні і про тривожну ситуацію, в якій усі ми живемо з приходом пандемії. І все це – не втрачаючи тієї характерної для неї пристрасті до життя і наполягаючи, що попри вік завжди є час для любові.
Відгуки (1) Новий
Уляна Добріка 20.10.2021 22:50
"Жінки душі моєї" - автобіографічна розповідь, книжка спогадів, аналізу життєвого шляху авторки. Ісабель Альєнде вже за сімдесять. Вона гордо називає себе старою людиною, свідомо готується до смерті, а у цій книжці ніби аналізує прожиті роки. У своїх спогадах вона найменше розповідає про творчий шлях, а більше про життєвий: від дитинства до зрілого віку, про зустрічі з неймовірними жінками та чоловіками, про знайомства, які вплинули на її життя, змінили чи відшліфували її погляди та переконання, які стали для неї доленосними. Про ці зустрічі авторка розповідає з любов'ю та ніжністю, ніби намагається закарбувати ті емоції та враження, почуття та переживання на папері.
У цій книжці є кілька історій різних жінок - подруг та знайомих авторки, які надихають і захоплюють, і на яких хочеться рівнятися. Я не завжди поділяла погляди і переконання авторки, читаючи її книжку, і думаю, в 75+ я не зможу закохатися, розлучитися і знову одружитися, але тим не менше мені дуже подобалася ця книжка, стиль оповіді авторки, її сміливість та відчайдушність. І звичайно ж, у неї є чому повчитися. Пропоную кілька цитат, які я виділила для себе:
"Я надала перевагу гумору, бо швидко усвідомила, що найбільш зухвалі ідеї є прийнятними, якщо вони викликають усмішку."
"... [я] горда з того, що є старою.
Кожен прожитий рік і кожна зморшка розповідають мою історію."
А ще ось дві цитати про те, як формувалися феміністичні переконання авторки:
"Моя мати добре малювала олією, мала чудове відчуття кольору, але ніхто не сприймав її серйозно, як і вона сама. Вона виросла з переконанням, що є обмеженою, бо вона жінка; справжніми митцями і творцями є чоловіки. Я її розумію, бо попри мій фемінізм я також сумнівалася у своїх здібностях і таланті; я почала писати белетристику, коли мала майже сорок років, з відчуттям, що вторгаюсь на заборонену територію. Відомі письменники, особливо ті, що належали до латиноамериканського літературного буму, є чоловіками. Панчіта боялася «відпустити руку», як пояснила мені одного разу; вона воліла робити копії, бо в цьому не було ризику, ніхто не міг з неї насміхатися чи звинувачувати у претензійності. Робила вона це досконало. І могла б займатися цим наполегливіше, могла би вчитися, але ніхто її не заохотив; її «картинки» вважали однією з її примх."
"Мені не треба вигадувати головних героїнь моїх книжок, жінок сильних і рішучих, бо я оточена ними. Декотрі з них порятувалися від смерті і зазнали страшних травм, вони все втратили, включно зі своїми дітьми, однак дають собі раду. Не тільки виживають, вони ще й розвиваються, а декотрі з них стають лідерами своїх громад; вони гордяться шрамами на тілі і ранами в душі, бо ті свідчать про їхню життєстійкість."
Незвично було для мене починати знайомство з творчістю авторки белетристики з автобіографічних спогадів. Але таке знайомство може мати і свої плюси. По-перше, ця книжка, напевно, краще допоможе зрозуміти погляди авторки і розпізнати її прототипів у художніх творах. По-друге ця дуже динамічна і експресивна манера розповіді відразу пробудила мій інтерес до художніх творів Ісабель Альєнде (на жаль книжок в українському перекладі я так і не знайшла в продажу: наклад паперових книжок закінчився, а електронних немає, але я обов'язково буду шукати художні тексти в німецькому перекладі... )
Дуже рекомендую усім, хто цікавиться фемінізмом. А ще більше тим, хто його ненавидить, бо ця емоційна і дуже позитивна авторка цілком може змінити ваше критичне чи скептичне ставлення до цього руху. А ще, думаю, ця книжка пробудити у багатьох читачів інтерес до художніх творів авторки. Відповісти
Читачі найчастіше обирають
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
