Книга «Жінка в пісках»
Немає в наявності
Характеристики
| Автор | Кобо Абе |
| Видавництво | Фоліо |
| Рік видання | 2008 |
| Палітурка | тверда, матова |
| ISBN | 978-966-03-4237-8 |
| Кількість сторінок | 352 |
| Мова | українська |
| Категорія | Сучасна іноземна проза |
| Артикул | 708115 |
Кобо Абе - «Жінка в пісках»
Ціна
68 грн
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Про що книга «Жінка в пісках» автора Кобо Абе
Письменник i драматург Кобо Абе (1924 — 1993) — один iз найвідоміших японських літераторів другої половини XX століття. Його творчість привертає увагу насамперед проникливістю художнього бачення, поєднанням елементів фантастики i реалізму. Основна ідея його романів-притч — зіткнення людини з ворожим їй суспільством i марність будь-яких спроб втекти від нього, що породжує почуття глибокої безвиході. До видання увійшли два романи Кобо Абе — «Жінка в пісках» (1962) i «Чуже обличчя» (1964), в яких гострота i захопливість сюжету поєднуються з філософською глибиною.
Відгуки (1) Новий
Славич Ірина 14.01.2024 17:37
Кобо Абе подав нам для роздумів глибокий філософський роман про свободу та вибір людини. Увесь роман — це суцільна метафора на наше життя.
На перший погляд сюжет здається доволі химерним — ентомолог із Токіо вирушає на пошуки рідкісних комах, зупиняється на нічліг у забутому Богом селі, де люди живуть на дні піщаних ям. Він не може втекти, його не відпускають мешканці села. Він — бранець. До того ж постійно згори насуває піщана лавина. Відтак щоденна рутина наздоганяє його — безпорадна боротьба вигрібати пісок.
Якщо дивитися глибше, саме так і влаштоване людське життя. Багато людей саме так і живе: дім-робота, робота-дім, ані крок вліво, ані вправо, щоденне вигрібання піску як важка монотонна робота, що не приносить по суті, ніякого задоволення життям. Сіра буденщина. Так переважно улаштоване суспільство.
Ця алегорія й проглядається у романі Кобо Абе — те як безперервна течія піску нагадує перебіг нашого життя, яке ми проводимо в одноманітній рутині, замкнуті у своїй самоті, кожен на дні своєї ями. Розгрібаєш його щодня, без цілі, витрачаючи дорогоцінний час та сили.
«Хоч би як довго ви працювали, а цій роботі не буде кінця»
Але гляньмо на це багатогранніше, адже все залежить від нашої внутрішньої свободи. Можна на волі відчувати себе як у клітці, а можна й у ямі почуватися вільним. Одноманітне життя в ямі нічим не відрізняється від рутинного життя в Токіо. Та сама щоденна праця. Чи є сенс щось змінювати?
Цю книгу треба відчути, прожити, читаючи рядок за рядком, упіймати суть, ідею, закладену автором, відгадати приховану загадку. Що хотів автор нам донести — кожен зрозуміє це по-своєму.
Кінцівка роману вище сприйняття. Це як трансформація себе, переосмислення свого життя.
«завжди здається, що чуже життя солодше... Що це за життя? Цього ж ніхто не знає. Ех, краще бути по горло заваленим роботою і не думати про все це»
Ми можемо розмістити свій внутрішній мікросвіт у безмежному світі і завести його на повну потужність, а можемо зламатися і скиглити решту життя. Відповісти
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
