Книга «Ви говорите про мого сина»

Новий роман Філіппа Бессона, що викриває руйнівні наслідки шкільного булінгу

Я прошу вас поставити себе на наше місце. На одну мить. Лише на мить. Ваша дитина щойно розповіла вам це: про приниження, цькування, вигнання, ізоляцію. Це ваш син, ваша дочка, йому дванадцять років, їй вісім або чотирнадцять, це плоть від вашої плоті, те, що для вас найдорожче у світі, навіть якщо ви не повторюєте це собі щоранку, це певність, найнепорушніша з ваших певностей. Це істота, яку ви повинні захищати, боронити, підтримувати, допомагати рости. І ось вона розповідає вам це. Ви усвідомлюєте? Ви відчуваєте це приголомшення, це приниження, це почуття провини, цей біль, цей гнів? Це вас охоплює, чи не так? Це вас накриває, знищує. І це тільки початок. Тільки найперші хвилини.

Коли сотні незнайомців виходять на вулиці Сен-Назера, щоб ушанувати пам’ять чотирнадцятирічного Гюго, його сім’я — Венсан, Жульєтт і молодший брат Ензо — приєднуються до білого маршу, долаючи власний біль. І доки траурний кортеж просувається вулицями, повертаються спогади і зринають нестерпні запитання. Чому їхній син не витримав? Де вони помилилися? Як пробачити тих, хто обрав Гюго мішенню ненависті, і тих, хто відвернувся?

«Ви говорите про мого сина» — це болючий гостросоціальний роман про втрату, недоліки шкільної системи і безсилля дорослих перед однією з найгірших хвороб сучасності. І водночас це потужний маніфест проти повсякденного насилля і байдужості, а також проти безсилля системи, що знову й знову виявляється нездатною захистити найвразливіших.

Чому варто прочитати книжку «Ви говорите про мого сина»?

• Гостросоціальний роман від автора «Припини свої вигадки» і «За відсутності чоловіків» показує, як приховане щоденне насильство в школі може перетворитися на трагедію.
• Історія, що з-під батьківської призми розглядає втрату дитини внаслідок самогубства.
• Маніфест проти повсякденного насильства і нетерпимості, загорнутий у роман, у якому Бессон аналізує підступні механізми булінгу і його наслідків.