Книга «Уна і Селінджер»
Немає в наявності
Характеристики
| Автор | Фредерик Беґбедер |
| Видавництво | КМ-Букс |
| Рік видання | 2015-2022 |
| Палітурка | тверда, матова |
| ISBN | 978-617-538-400-8 |
| Кількість сторінок | 320 |
| Мова | українська |
| Категорія | Сучасна іноземна проза |
| Артикул | 705365 |
Фредерик Беґбедер - «Уна і Селінджер»
Ціна
110 грн
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Про що книга «Уна і Селінджер» автора Фредерик Беґбедер
Як визначає сам автор, вона відноситься до вигаданого ним жанру "faction" від англійського "fact" (факт) та "fiction" (вигадка). Факти прості: у 1940 році молодий письменник-початківець Джеррі Селінджер зустрів юну дочку нобелівського лауреата Уну ОНіл. Поміж молодими людьми спалахнуло кохання. І тут починається поле вигадок і здогадок.
"Уна і Селінджер" - це не історія кохання, але історія становлення двох особистостей, що почалася з шаленого, палкого, ніжного, тендітного, вразливого та, попри все, прекрасного почуття. Але до їх маленького світу вдирається війна. Джеррі відправляється на фронт. Вона не чекала, та він і не просив. Вона слідує за своїм покликанням та вирушає на "фабрику мрій", де зустрічає Чарлі Чапліна. Селінджеру судилося стати видатним письменником, а Уні - зіграти свою головну роль у житті найвідомішого коміка ХХ сторіччя.
Відгуки (1) Новий
Леся Мельничук 23.11.2021 10:13
Фредерік Бегбедер. Уна і Селінджер
Автор сам на першій сторінці повідомляє до якого жанру належить його твір.
"Назву цьому прозовому жанру дав Трумен Капоте", автор відомих книг "Сніданок у Тіффані", "З холодним серцем". Він назвав його non-fiction novel. Ви знали про це? Я от ні.
І дав йому визначення. Думаю, буде цікаво тут його навести:
"Оповідь, де застосовується техніка вимислу з суворим дотриманням фактів", "невигаданий роман".
Фредеріку Беґбедеру більш до вподоби **faction **(тут: документалістика).
Уна О'Ніл (донька драматурга Юджина О'Ніла) зустріла Джеррі Селінджера в 1940 році, який з 1965 р. не публікувався, того ж року народився автор цієї книги.
Цікаво зрозуміти людину. Тут Джеррі та Уна молоді, сповнені надій. А попереду в Селінджера ще висадка союзників у Нормандії в 1944, де він стане свідком масової гибелі бійців. Потому Селінджер перетворить свою воєнну травму в літературну оповідь. Йому були ближчі персонажі книги, ніж власна родина, він заглибився у релігію веданти, яка згубила його творчість. Він вважав війну романтичною пригодою, був милим хлопцем, а рік війни змінить його назавжди. Бог помер, а Селінджер шукав заміну Богу.
А поки на нього чекає зустріч з Уною О'Ніл, це маленька, скромна, незграбна дівчина, покинута батьком, схожа на "маленьке покинуте кошеня, якому невтямки, що воно миле", хоч їй про це казатимуть усі окрім однієї людини, від якої вона чекає цих слів, від свого батька.
Беґбедер проводить аналогію між світом короткого роману Селінджера та своїм власним життям. Беґбедер не хотів, боявся старішати, він зазначає: "Селінджер був письменником, що прищепив людям відразу до старіння", Фредерік хотів зустрітися "з творцем дитячих фантазій, якими снить увесь світ". "В'язке мовчання" - таким мовчанням оточив себе Селінджер.
Ненадовго на сторінках книги з'являються Трумен Капоте та Орсон Веллс, відомий радіорежисер, той, що розповів про висадку марсіан, автор фільму "Громадянин Кейн". Згадується Скотт Фіцджеральд, розповідається про зустріч Гемінгвея з Селінджером.
"Письменники, що ідуть увечері до шинку, не віддаються розвагам усією душею: вони, знаєте, працюють; ви гадаєте собі, що вони дурню верзуть, а вони перебувають за письмовим столом, шукають фрази, які виправдають їхнє похмілля, що настане наступного дня. Якщо воно їм вдається, залишається декілька фраз, які додадуться до абзацу. Якщо ж вечір не вдасться, в скарбничці у них нічого нема, жодної метафори, жодного дотепу, каламбуру чи плітки. І, як на лихо, коли нема звідки того почерпнути, вони не визнають себе переможеними."
"Якщо місяць видається вам круглим і жовтим, наче скибка цитрини, значить, усе життя - коктейль."
Так гарно, влучно, образно написано, що книгу хочеться розібрати на цитати, я пошкодувала, що під рукою не було стікерів.
У мене виникло відчуття, що книга моя з перших рядків, тут і барвиста мова, цікаві метафори, до вподоби мені й те, як Беґбедер описав свої відчуття під час відвідин маєтку Селінджерів, до яких порівнянь він вдається.
Це не Селінджер, а Юджин О'Ніл винайшов, вслід за Емілі Дікінсон, втіху від зникнення. Ми дізнаємось про психологічні травми, пиятику, батька Уни, який був самітником і мовчуном.
На благання Уни до батька приїхати мачуха відповідала, що "зміна клімату згубно вплине на його здоров'я". І ось Уна зустріла чоловіка майже такого самого славетного чоловіка як і її батько.
"Бути щасливим просто: треба обернути нещастя навпаки".
Звісно, тут мається на увазі не Джеррі, а чоловік значно старший.
У новелі "Душа нещасної історії", на думку Беґбедера, Джеррі виклав свої думки про Уну. Автор зазначає, що Селінджер в цьому оповіданні дав найкраще визначення коханню:
"любов - це дотик і заразом не дотик".
Беґбедер і сам непогано пише про кохання. Ось як він описує перший поцілунок:
"О Боже, це було так, що хотілося розпливатися, розпадатися на друзки, так було воно, наче входиш в іншого з заплющеними очима, щоб усе там порушити усередині."
О Боже, яку мені цитату вибрати?
Єдине, що дивувало, Беґбедер описує те, що було між Уною та Джері, так ніби він тримав там свічку.
Розповів, що це Орсон Веллс передрік Уні зустріч з іншим чоловіком. Може саме тому Джером Селінджер сказав якось:
"Немов отруту, ненавиджу я фільми".
Беґбедер, це відчувається з його слів, сам би не пішов захищати свою країну, бо краще під час війни сховатися нагрібши побільше харчів та зброї, легше відсидітися десь в безпечному місці. І невтямки авторові, як багато спільного між нацизмом і комунізмом.
З листування Гемінгвея до Селінджера:
"Перше, що мушу сказати: у вас надзвичайний слух, і ви дуже ніжно пишете про кохання, без патоки. Така втіха - читати ваші оповідання, ви такий добрий письменник!"
Дочитавши до кінця ви взнаєте чому "жебрачка вбрана в сукню від Шанель колупала пальцями землю". Але ви поставите собі питання, що з описаного було насправді? А що лиш уява автора? В цьому мистецтво письменника, коли ти не можеш відрізнити дійсність від байки. Відповісти
Читачі найчастіше обирають
Інші книги автора
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
