Книга «Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті (оновл. вид.)»

ЦЕ ОНОВЛЕНЕ ВИДАННЯ ВЖЕ ВІДОМОЇ ВАМ КНИГИ

«СВІТОВИЙ ПОРЯДОК»

Книжка Генрі Кіссінджера — уславленого політолога, дипломата, радника з національної безпеки та державного секретаря США в 1960–1970-ті роки — осмислює підстави сучасної кризи міжнародного права. Ставлячи під сумнів існування єдиної загальноприйнятої моделі світового порядку, у своєму історичному екскурсі він розглядає конкуренцію різноманітних варіантів світового порядку як похідну від цивілізаційних уявлень про порядок загалом. Чи можливе співробітництво між державами, які мають принципово різні візії світового порядку? Як бути з недержавними акторами світової політики? Чи потребує перегляду взаємозв’язок цінностей і зовнішньої політики? Усі ці та багато інших гострих питань розглянуті в контексті перспективи змін світового порядку у ХХІ столітті та динаміки американської зовнішньої політики.

Про автора

Генрі Кіссінджер — американський політолог, дипломат. Лауреат Нобелівської премії миру 1973 року. У 1969-1975 роках був радником із питань національної безпеки, з 1973-го по 1977-й — державним секретарем. Нагороджений найвищою цивільною відзнакою США — Президентською медаллю свободи.

Інша книжка автора

• «Лідерство. Шість стратегів світової політики», Генрі Кіссінджер, «Наш Формат», 2025 рік

Цитати з книжки:

«Ми живемо в дивовижному часі, в якому сильний слабшає через свою педантичність, а слабкий міцнішає через свою зухвалість».

Порядок не повинен мати пріоритету над свободою. Але утвердження свободи варто підняти від примх до стратегії. У захисті гуманних цінностей першим кроком є формулювання високих принципів; потім вони повинні стикнутися з притаманними всім людським справам неясністю і суперечностями, і це є завданням політики. У цьому процесі обмін інформацією та громадська підтримка вільних інституцій є новими важливими аспектами нашої епохи. Самим по собі, за браком уваги до основних стратегічних і політичних чинників, їм буде важко досягти успіху.

Американський підхід до політики є прагматичним, китайський — концептуальним. Америка ніколи не мала потужного загрозливого сусіда; Китай ніколи не залишався без потужного противника біля своїх кордонів. Американці вважають, що кожна проблема має рішення; китайці думають, що кожне рішення торує шлях для нового набору проблем. Американці шукають результат у реагуванні на безпосередні обставини; китайці зосереджуються на еволюційних змінах.

Ніякого воістину глобального «світового порядку» ніколи не було. Те, що вважається порядком у наш час, винайдено майже чотири століття тому в Західній Європі на мирній конференції в німецькому регіоні Вестфалія, у якій більшість інших континентів і цивілізацій не брала участі чи навіть не мала про неї уявлення.