Генрі Кіссінджер

Книга «Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті (оновл. вид.)»

Артикул: 709797

Паперова 470 грн

Електронна 280 грн

Книга в наявності

Відправка: 02.01.26

Наш Формат

4.6

Вподобайки

415

Характеристики

Автор	Генрі Кіссінджер
Видавництво	Наш Формат
Рік видання	2025
Палітурка	тверда
Оригінальна назва	World Order by Henry Kissinger
Перекладачі	Надія Коваль
ISBN	978-617-8437-97-8
Кількість сторінок	400
Мова	українська
Розмір	140 х 210 мм

Категорії

Публіцистика Політологія

Генрі Кіссінджер - «Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті (оновл. вид.)»

Ціна

470 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Самовивіз

Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).

Перевірити наявність на складі

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ

Забрати в книгарні "Наш Формат"

сьогодні до 20:00

На книжкових полицях

Політика (226)

Історія (2263)

Історія/Політика (616)

Про що книга «Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті (оновл. вид.)» автора Генрі Кіссінджер World Order by Henry Kissinger

ЦЕ ОНОВЛЕНЕ ВИДАННЯ ВЖЕ ВІДОМОЇ ВАМ КНИГИ

«СВІТОВИЙ ПОРЯДОК»

Книжка Генрі Кіссінджера — уславленого політолога, дипломата, радника з національної безпеки та державного секретаря США в 1960–1970-ті роки — осмислює підстави сучасної кризи міжнародного права. Ставлячи під сумнів існування єдиної загальноприйнятої моделі світового порядку, у своєму історичному екскурсі він розглядає конкуренцію різноманітних варіантів світового порядку як похідну від цивілізаційних уявлень про порядок загалом. Чи можливе співробітництво між державами, які мають принципово різні візії світового порядку? Як бути з недержавними акторами світової політики? Чи потребує перегляду взаємозв’язок цінностей і зовнішньої політики? Усі ці та багато інших гострих питань розглянуті в контексті перспективи змін світового порядку у ХХІ столітті та динаміки американської зовнішньої політики.

Про автора

Генрі Кіссінджер — американський політолог, дипломат. Лауреат Нобелівської премії миру 1973 року. У 1969-1975 роках був радником із питань національної безпеки, з 1973-го по 1977-й — державним секретарем. Нагороджений найвищою цивільною відзнакою США — Президентською медаллю свободи.

Інша книжка автора

«Лідерство. Шість стратегів світової політики», Генрі Кіссінджер, «Наш Формат», 2025 рік

Цитати з книжки:

«Ми живемо в дивовижному часі, в якому сильний слабшає через свою педантичність, а слабкий міцнішає через свою зухвалість».

Порядок не повинен мати пріоритету над свободою. Але утвердження свободи варто підняти від примх до стратегії. У захисті гуманних цінностей першим кроком є формулювання високих принципів; потім вони повинні стикнутися з притаманними всім людським справам неясністю і суперечностями, і це є завданням політики. У цьому процесі обмін інформацією та громадська підтримка вільних інституцій є новими важливими аспектами нашої епохи. Самим по собі, за браком уваги до основних стратегічних і політичних чинників, їм буде важко досягти успіху.

Американський підхід до політики є прагматичним, китайський — концептуальним. Америка ніколи не мала потужного загрозливого сусіда; Китай ніколи не залишався без потужного противника біля своїх кордонів. Американці вважають, що кожна проблема має рішення; китайці думають, що кожне рішення торує шлях для нового набору проблем. Американці шукають результат у реагуванні на безпосередні обставини; китайці зосереджуються на еволюційних змінах.

Ніякого воістину глобального «світового порядку» ніколи не було. Те, що вважається порядком у наш час, винайдено майже чотири століття тому в Західній Європі на мирній конференції в німецькому регіоні Вестфалія, у якій більшість інших континентів і цивілізацій не брала участі чи навіть не мала про неї уявлення.

Відгуки про книгу «Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті (оновл. вид.)»

Владислав Недодаєв 25.12.2025 09:52

Книга Кіссінджера розповідає історію становлення великих імперій та занепадів світового порядку. Від античності до сучасності, автор пояснює причини й наслідки, які призводили до війн, перерозподілу влади та впливу, а потім - до встановлення нового порядку.

? Чому баланс сил важливий?

На думку Кіссінджера, надійний світовий порядок має триматися на системі стримувань і противаг. Першим підтвердженням його думки стає Європа, яка процвітала лише тоді, коли жодна з країн не домінувала над рештою. Велика Британія тривалий час грала роль "балансиру", підтримуючи слабші сторони заради стримування сильнішого конкурента та потенційного супротивника.

Баланс важливий не тільки для міжнародного порядку, але і всередині держави. Яскравий приклад - це політична система США з її численними взаємопов'язаними структурами, які стримують концентрацію влади.

"Природа викликів ХХ століття не була унікальнр притаманною 1930-м рокам. У всі часи людство породжує демонічних осіб і спокусливі репресивні ідеї. Завдання державних діячів - запобігти їхньому приходу до влади та підтримувати міжнародний порядок, здатний їх стримувати, якщо вони все ж владу отримають."

Протягом останніх століть західний світ зазнав не одну зміну "світового порядку". Якісь падали через амбіції лідерів чи країн, іншим загрожували революції. Сьогодні світ знову на порозі всеохопної війни. Автор про це не пише у книзі, але я продовжу його думку, вторгнення Росії в Україну у 2014 розпочало руйнування сучасного світового порядку. Поки Захід сподівався на мир, східні диктатури готувалися до війни та перерозподілу світу: ми бачимо прагнення Ердогана відновити велич Османської Імперії; Іран хоче світової ісламської революції; Північна Корея - приєднати Південну; Сі Цзіньпін - окупувати Тайвань, а Путін зруйнувати та захопити Україну та відновити Радянський Союз.

Сьогодні Європа та США змушені реагувати, а не диктувати умови.

? Історичний "бекграунд"

Кіссінджер в деталях розповідає про історичний досвід впливових країн сучасності. Від країн ЄС та Британії, до Азії та самих США. Завзичай ми сприймаємо своє сприйняття світу як норму, однак у кожному регіоні через історичні та культурні відмінності дуже сильно відрізняється і ставлення до світового порядку як такого.

Радикальні ісламісти та Іран прагнуть зруйнувати світовий порядок. Історично в мусульманській культурі світ ділиться на дві частини: "царство миру" (мусульмани) та "царство війни" (невірні). Однак серед мусульман немає єдності, яка дозволила би втілити кінцеву мету в реальність: через релігійний поділ на шиїтів і сунітів та історичні суперечки країни не можуть знайти консенсус в питаннях регіонального порядку, не кажучи вже про світову експансію.

Китай сприймає світ через призму власної величі. Імператор наближений до небес, і тривалий час західні країни сприймалися китайцями як варварські. Чим далі ваша країна - тим більші ви дикуни, все просто. Кіссінджер доволі цікаво розповідає про це у своїй книзі.

Він також описує Індію, Пакістан, Японію та Корею. Кожна з цих країн має особисті унікальні риси, які сформували їхній особливий світогляд.

Та поміж всіх країн величіє США зі своєю унікальною місією підтримувати ідеологію свободи та демократії в усьому світі. Не прагнучи бути імперією, Штати стали найважливішою країною сучасності.

? Чи буде Третя світова?

Цікавою була частина про вплив ядерної зброї на міжнародний порядок. Світ поділився на “тих, хто має” та “тих, хто не має” ядерної зброї. Це радикально змінило міжнародну політику: країни почали діяти обережніше, знаючи про руйнівний потенціал.

Кіссінджер вважає, що саме цей фактор не дозволяє розв’язати Третю світову війну досі.

? Технології і популісти

Ще одна цікава теза: “інтернет і соціальні мережі руйнують традиційний підхід до політики”. Кіссінджер пише, що сучасні політики надто залежні від громадської думки в мережі. Майбутні лідери, за його словами, більше фокусуватимуться на харизмі та “лайках”, ніж на реальних програмах. Десь серед сучасних політиків ми вже це побачили, чи не так? Відповісти

0 0

Пінчук Катерина 16.11.2021 14:21

Книга «Світовий порядок» написана Генрі Кіссінджером. Він був американським політологом, талановитим дипломатом, політиком, радником з національної безпеки та державним секретар США у період з шістдесятих по семидесяті роки минулого століття. Книга вперше видана 9 вересня 2014 року, за жанром це автобіографія з історичними фактами, проте на мою думку, твір час від часу набуває форми есе та має в основі психологічні мотиви. Твір написаний доступно, в ньому рідко зустрічаються незрозумілі терміни, для людей які бажають знати більше є примітки. Книга добре структурована, послідовна й добре показує положення різних регіонів земної кулі. Найлегше читати перші 120 сторінок, вони звертають увагу на проблематику твору на структуру його написання. Особисто для мене, використання цитат робить «Світовий порядок» наближеним до художньої літератури. Автор точно знає що, де, коли відбувалось і передає автентичність подій та конкретних випадків. Ця книга зацікавлює тим, що точно, зрозуміло і прозоро структурує події, про які ми, хоч і чули, але знаємо мало. Починаючи від Вестфальського договору 1648 року і закінчуючи нинішнім часом, політики всіх цивілізованих країн прагнуть створити на Землі систему, яка впорядкує взаємини держав і народів. Причому, за 350 років ситуація в цьому питанні не тільки не покращується, а стає все гіршою та гіршою. Описується проблема людства, зокрема кожної людини, небажання відмовитися від ідентичності, втручаючись у відносини Бога і створюючи зброю небаченої сили, яка в дуеті з людськими факторами створює масштабні катаклізми та проблеми міжнародного, радше сказати світового, значення, всецільний хаос. Останнім часом, до всіх інших викликів, додався інформаційно-комунікаційний бум, глобалізація економіки та найжахливіший поділ світу на бідних і багатих. Висновки Кісінджера песимістичні - він розуміє неможливість створення єдиної системи під патронажем однієї держави, але водночас не бачить і передумов у мультикультурному вирішенні проблеми через неймовірну кількість розбіжностей, підходів, моральних принципів та релігійних догматів. Кожний розділ присвячений певному світовому сектору, розбираються всі події минулого, теперішнього й теоретичного майбутнього. Усі події освічуються з точки політиків, дипломатів, котрі шукають або шукали шляхи та методи їх вирішення. Ми маємо детальний опис однієї з проблем, яка пояснює навіщо і чому це сталося - розбіжність завдань глобальної економіки і того світового порядку, який будували Сполучені Штати, породили внутрішньоклановий конфлікт, який можна вирішити лише позбавленням США ролі світового поліцейського. Опис США досить об’єктивний, незважаючи на посаду автора у цій країні. Проте політиці США, основам її правління та відношенням до інших країн надається перевага та загострюється увага на даних моментах. Особисто мені сподобався незвичайний аналіз політичної ситуації в Азії. Також у кінці книги оголошене хвилювання занадто популярною проблемою сьогодення - мережі Інтернет, онлайн комунікацій та віртуальної політичної ієрархії. А саме нерозумне використання даних ресурсів, непідконтрольна владі галузь суспільного життя та надмірне використання можливостей віртуальних платформ. Також автор виражає сильний страх перед ядерними проблемами. І також роздуми автора з питання ядерної загрози та війни відгукуються мені. Єдині думки з надзвичайної похвали США не відображаються в моєму світогляді. Генрі Кіссінджер є сильним патріотом своєї держави, адже виправдовує спроби Сполучених Штат Америки змінити політику країн Близького Сходу, Ірану, Азії та навіть Європи. Досить неоднозначні події такі як війна у В'єтнамі чи операція з повалення режиму Хуссейна в Іраку розглядається лише з позитивного боку. Розглядаються різні світопорядки, що існували, від Римської імперії та династії Цін і халіфату до сучасної глобалістичної моделі устрою суспільства. Книга сповнена аналізу сучасного стану світового положення політики. У останній з виданих книжок Генрі Кіссінджера, прославленого та суперечливого політолога, осмислено підстави сучасної кризи міжнародного права. Ставлячи під сумнів існування єдиної загальноприйнятої моделі світового порядку, автор у своєму історичному екскурсі розглядає конкуренцію різноманітних варіантів світового порядку як похідну від цивілізаційних уявлень про порядок загалом. Чи можлива співпраця між державами, які мають принципово різні візії світового порядку? Як бути з недержавними акторами світової політики? Чи потребує перегляду взаємозв'язок цінностей і зовнішньої політики? Ці та інші гострі питання розглянуто у контексті можливих змін світового порядку. Ця праця по-своєму актуальна для України, яка наполегливо шукає своє місце у мінливому світі. Книга для всіх, хто цікавиться геополітикою, міжнародними відносинами та історією, для тих, кому цікавий сучасний стан світової політики, хто переймається рівновагою сил між державами, системою відносин між країнами. Завдяки прозорому погляду автора на сучасну ситуацію на міжнародній арені та доступному викладу ви зрозумієте причини конфліктів, їх наслідки та загрози, які несе криза міжнародного порядку. Ця книга вчить мислити глобально та критично. Погляд Кіссінджера може допомогти сформувати спокійнішу епоху, ніж та, в якій ми живемо сьогодні. Ця книга про право та політичний порядок дає змогу пізнати природу політичних конфліктів: їх причини, загрози та наслідки — і водночас попередити можливі світові політичні катастрофи. Також хочу описати оформлення книги. Тверда обкладинка особисто для мене є перевагою, зручно читати під поїздки у машині чи громадському транспорті, на відміну від м’якої обкладинки чудово тримає форму і в такому форматі легше перегортати сторінки. Папір на якому надрукована книга має не сліпучо білий колір, котрий при довгому читанні книги дуже швидко стомлює очі. Сторінки мають комфортне для зору жовте забарвлення з молочними нотами, що також впливає на швидкість читання та швидкість засвоєння інформації. На початку книги ми маємо зміст, знову ж таки, для багатьох читачів таке розміщення змісту є комфортнішим аніж у кінці. Шрифт літер є комфортним для читання, не малі, проте й не занадто великі. Абзаци видно добре, адже вони мають гарний помітний відступ. Новий розділ пишеться з нової сторінки, це сприяє легкому знаходженню місця у якому закінчив читати. Проте найкращим рішенням було б додати у книгу вшити закладку зі стрічки. Заголовок розділу виділено жирним шрифтом. Нумерація сторінок також присутня. В кінці книжки є примітки від автора, окремо до кожного розділу. Вони написані значно меншим шрифтом аніж основний текст. Оформлення книги також відіграло роль у привернені інтересу до неї. Перш за все, короткий опис дає зрозуміти майбутнім читачам про що йтиме мова у книзі, дає розуміння про тип інформації. Оформлення у синьо-червоний кольорах додає певного статусу вигляду книги. Сподобалось те, що для кращої ілюстрації опису, на розвороті сторінок 28 та 29 була розміщена карта. Дуже вразила подяка автора і слова «Безперечно, відповідальність за всі вади цієї книги я беру на себе». Книгу раджу читати тим, хто хоче поринути в світ роздумів про минулу політику та сучасну ситуацію з точки зору дипломатичних стосунків, політичних стосунків, стосунків між людьми, та й в цілому взаємин між країнами та їх лідерами.
Дякую ЛІТтера – бібліотеки міста Житомира
Відповісти

2 0

Лапіна Людмила 16.11.2021 10:54

Що таке Вестфальський світ? І що спільного між результатами мирної конференції 1648 року та підручником із зовнішньої політики індійського міністра 4 століття до нашої ери? А Руссо, Наполеон, Сталін, що їх поєднує? Чим відрізняється концепція правління імператора в Китаї та в Росії? і чому Китай ніяк не хотів вступати до системи суверенних держав на основі Вестфальського світу. А пакт Келлога-Бріана, котрий закликав заборонити війну як зброю зовнішньої політики. А виникнення джихаду і чому цей рух стосується лише небагатьох мусульманських країн.Холодна" війна - як вона починалася і чому так довго вірили у Вашингтоні у добру волю Сталіна. І чому погано коли збільшується розрив між якостями необхідними для обрання і якостями необхідними для управління країною. Чи можливий світовий порядок без воєн у наше століття комп'ютерних технологій. На це багато чому відповідає Кіссенджер у своїй книзі. Я ще раз переконалася, як мало ми знаємо, що таке дипломатія. І як було б непогано якби замість наукового комунізму чи історії партії вивчали історію дипломатії. Наскільки б це збільшило кругозір сучасної людини. Дякую Центральна бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м. Миколаїв за цікаву книгу! Відповісти

1 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книги автора

Схожі товари

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"