До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).
Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Економіка, політична філософія, соціалізм, індивідуалізм і колективізм.
Чому до влади приходять найгірші? Це не риторичне запитання, а назва розділу із цієї книжки. Вона стала настільною для Марґарет Тетчер, її не раз перечитував Рональд Рейґан. Нині ж ця праця не менш актуальна для українського соціуму. У ній Фрідріх Гаєк розповідає, чому на верхівці часто опиняються не найкращі кандидати, і показує, як колективізм веде до рабства. Перший крок на цьому шляху — відмова від економічної свободи. Який зв’язок між економічними процесами й тоталітаризмом? Що спільного в історії Німеччини, Італії та СРСР? Чому антисемітизм і розкуркулення однакові за суттю? Які уроки мають засвоїти українці, щоб уникнути помилок минулого, захистити власну свободу й розбудувати економіку? Відповіді на такі й інші питання читач отримає із цієї книжки.
Книжка передусім для політичних і громадських діячів, суспільствознавців та філософів, а також усіх, кого цікавить шлях до свободи, політичного плюралізму й демократії.
Це перше повне видання Гаєка українською мовою. Працю перекладено понад 20 мовами, вона у прямому сенсі змінила політику ХХ століття — вплинула на принципи тетчеризму й рейганоміки.
Фрідріх Гаєк (1899—1992) — австрійський економіст, політичний філософ, прихильник економічного лібералізму й вільного ринку, критик соціалізму. Написав 18 наукових праць. У 1974 році здобув Нобелівську премію з економіки.
Ця книжка стане путівником для кожного в Україні, хто хоче розібратися в загрозах і перспективах, які ми відкриваємо для себе просто зараз, та допоможе обрати єдиний правильний шлях — наш спільний шлях до свободи. Сергій Рачинський, журналіст, аналітик Інституту демократії імені Пилипа Орлика
Диктатура шукає «ворогів»
Людині за її природою простіше дійти згоди з іншими на підставі негативної програми — ненависті до спільного ворога, заздрості до тих, хто кращий за нас, — ніж для реалізації якогось позитивного завдання. Протиставлення «ми» і «вони», спільна боротьба з тими, хто не з нами, — ключові складники будь-якого вірування, яке тісно пов’язує людей, готових до спільних дій. Цей принцип завжди використовують ті, кому потрібна не просто підтримка певної політики, а безумовна відданість мас. Вони переконані, що так отримають значно більшу свободу дій, ніж за будь-якої позитивної програми. Ворог — чи то внутрішній, як «єврей» або «куркуль», чи то зовнішній — завжди залишається обов’язковим інструментом в арсеналі будь-якого диктатора.
Вождю потрібні безпринципні та морально ниці
Щоб брати ефективну участь в управлінні тоталітарною державою, недостатньо бути готовим прийняти лицемірне виправдання огидних дій. Потрібно бути здатним особисто порушити будь-яку відому цій особі моральну норму, якщо це треба для досягнення поставленої мети. Таку мету особисто визначає лише верховний вождь, а отже, його підлеглі мають бути позбавлені особистих моральних переконань. Найважливіше для них — бути беззастережно відданими персонально вождю. Крім того, виняткове значення має абсолютна безпринципність і готовність буквально на все. Таким функціонерам не потрібні власні ідеї, до яких вони прагнули б, або уявлення про добро і зло, які можуть суперечити намірам вождя. …Єдине бажання, яке можна задовольнити в такий спосіб, — це жага до влади як такої, задоволення від перебування під чиєюсь владою і від того, що ти стаєш частин
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%
