Макс Вебер

Книга «SALE. Протестантська етика і дух капіталізму»

Артикул: 300462

SALE. Протестантська етика і дух капіталізму - фото книги

-20%

Переглянути фото книги

Паперова 390 грн

Електронна 230 грн

Аудіокнига 310 грн

Garage Sale 232 грн

Немає в наявності

Наш Формат

5.0

Вподобайки

Характеристики

Автор	Макс Вебер
Видавництво	Наш Формат
Рік видання	2023
Палітурка	тверда
Оригінальна назва	Die protestantische Ethik und der Geist des Kapitalismus — Max Weber
Перекладачі	Олександр Погорілий
Кількість сторінок	216
Мова	українська
Розмір	155 x 235 мм

Категорія

ГАРАЖНИЙ РОЗПРОДАЖ

Макс Вебер - «SALE. Протестантська етика і дух капіталізму»

Ціна

290 грн

232 грн

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ

Опис товару «SALE. Протестантська етика і дух капіталізму» Die protestantische Ethik und der Geist des Kapitalismus — Max Weber

NB! У КАТЕГОРІЇ "ГАРАЖНИЙ РОЗПРОДАЖ" КНИГИ З НЕЗНАЧНИМ ДЕФЕКТОМ, ЯК-ОТ ПОЖОВКЛИЙ ЗРІЗ, ЦІННИК АБО ЗБИТИЙ КУТИК, ЩО НЕ ВПЛИВАЄ НА МОЖЛИВІСТЬ І ЯКІСТЬ ЧИТАННЯ!

Тематика

Економіка, соціологія.

Про книжку

Соціолог Макс Вебер став свідком глобальної модернізації, яка відбувалася по всій Європі наприкінці XIX — на початку XX століття. Шукаючи відповідь на питання, що є поштовхом до цих перетворень, Вебер дійшов висновку, що це не стільки поява нових технологій чи економічна політика, скільки трансформація парадигми мислення, спричинена Реформацією. На думку автора, поширення протестантизму спричинило зміни морально-етичних принципів, ставлення до праці та ролі людей у суспільстві, і як результат — стало вихідною точкою для появи капіталізму.

Для кого це видання

Книжка для всіх, хто цікавиться соціальними процесами, історією та політологією.

Чому ця книжка

У цій класичній праці, що побачила світ 1905 року, Вебер торкається таких понять, як «професійна етика протестантизму», «дух капіталізму», і розглядає питання покликання та економічної вигоди.

Про автора

Макс Вебер — німецький соціолог, філософ, історик. Народився 1864 року в Ерфурті. Навчався на юридичному факультеті Гейдельберзького та Берлінського університетів, пізніше викладав у Фрайбурзькому та Гейдельберзькому університетах. Вебера зараховують до найвпливовіших соціологів і вважають одним із основоположників цієї науки.

Книжки на схожу тематику

Цитати

Про капіталістичний дух

Один із конститутивних компонентів сучасного капіталістичного духу, і не лише його, а всієї сучасної культури, — раціональна життєва поведінка на основі ідеї професійного покликання — постав (і наша праця присвячена доведенню цього) із духу християнської аскези.

Про ставлення до праці

Цілком очевидно, що виняткове прагнення здобути потойбічне спасіння, виконуючи професійні обов’язки, розглядаючи їх як своє покликання, і сувора аскеза, якій церква підпорядкувала насамперед неімущі класи, сприяли зростанню «продуктивності» праці в капіталістичному, значенні цього слова. Ставлення до праці як до покликання стало для сучасного робітника так само типовим, як і аналогічне ставлення підприємця до наживи.

Про витоки формування сучасної «економічної людини»

Скрізь, де утверджувалось пуританське світовідчуття, воно за всіх обставин сприяло усталенню буржуазного, раціонального з економічного погляду способу життя, що, звичайно, було набагато важливіше за просте стимулювання росту капіталів. Пуритани були головними і єдиними послідовними представниками цієї тенденції. Пуританізм стояв біля колиски сучасної «економічної людини».

Відгуки про «SALE. Протестантська етика і дух капіталізму»

Олег Карпюк 27.10.2023 09:51

Капіталізм існував в усіх культурних країнах світу, та лише на Заході став відомий зовсім інший і раніше ніде не знаний різновид капіталізму — раціонально-капіталістична організація формально вільної праці. Такий капіталізм був орієнтований на ринок товарів, а не на політичну боротьбу чи досить специфічні підприємства в межах державних монополій, а також мав ще пару особливостей: відокремленість підприємства від домашнього господарства та тісно пов'язану з цим раціональну бухгалтерську звітність. Всі ці особливості західного капіталізму остаточно набули значення лише завдяки зв'язку з капіталістичною організацією праці. Точна калькуляція — основа всього іншого — можлива лише на ґрунті вільної праці.

«Бюргери» існували лише на Заході. В Китаї чи Індії ні наука, ні державний, ні господарський розвиток не стали на властивий Заходу шлях раціоналізації. Виникнення економічного раціоналізму однаковою мірою залежить як від раціональної техніки і раціонального права, так і від здатності та схильності людей до певних видів практично-раціональної життєвої поведінки. У минулому найважливішим чинником формування життєвої поведінки повсюдно була віра в магічні та релігійні сили й ті етичні уявлення про обов'язок, які на ній ґрунтувалися.

Сьогодні часто забувають: Реформація не стільки ліквідувала панування [католицької] церкви в повсякденному житті, скільки замінила одну його форму на іншу; до того ж це була заміна панування зовсім необтяжливого, на той час маловідчутного, неймовірно жорстокою регламентацією поведінки, яка глибоко проникла в усі сфери приватного і громадського життя. Кальвінізм, який запанував в XVI ст. у Женеві, Шотландії та у більшій частині Нідерландів, а в XVII ст. — у Новій Англії і почасти в самій Англії засуджував не надмірність, а саме брак церковно-релігійної регламентації життя. Проте саме тут виникли економічно найактивніші «буржуазні» середні класи. Статистика професійної зайнятості з конфесійно змішаним складом населення неодмінно виявляла безсумнівну кількісну перевагу протестантів серед власників капіталу і підприємців, а також висококваліфікованих працівників, насамперед серед вищого технічного і комерційного персоналу сучасних підприємств.

Бенджамін Франклін наставляв: «Час — це гроші. Гроші мають плодоносну природу і здатні породжувати нові гроші. Тому, хто вчасно повертає, відкриті гаманці інших. Людина, яка розраховується в точно обумовлений час, завжди може позичити у своїх друзів гроші, які їм наразі не потрібні. А це буває дуже вигідно. Окрім старанності й поміркованості, ніщо так не допомагає молодій людині утвердитись у світі, як пунктуальність і справедливість у всіх справах». Ці слова Вебер вважає просякнутими «духом капіталізму», його найбільш типовими рисами. Капіталістичний «дух» утвердився в тяжкій боротьбі проти сил ворожого йому світу. Спосіб мислення Бенджаміна Франкліна у давнині і в середні віки розцінили б як ницу жадібність і затаврували як щось недостойне — як це й сьогодні трапляється серед представників тих соціальних кіл, які слабко залучені до капіталістичного господарства або погано до нього пристосувалися.

Першим противником «духові» капіталізму став той різновид світовідчуття і ділової поведінки, який можна назвати традиціоналізмом. Прикладом такої поведінки є наймані робітники, які при підвищенні оплати праці починали працювати менше і «задовольнялися» тією самою сумою, що й раніше. «Традиціоналістськими» були також і підприємці, які виступали проти принципової зміни організаційних форм — переходу до замкненого виробничого циклу, впровадження нових верстатів тощо. Вони лише прагнули зберегти традиційний життєвий уклад, традиційні прибутки, тривалість дня і коло клієнтури. Капіталіст руйнував ідилію їхнього життя силами конкуренції, що викликало повсюдну недовіру, ненависть і передусім моральне обурення першими новаторами. Моральні цінності «капіталістів» нашого часу не мають нічого спільного з жодними етичними максимами, а тим паче з релігійними поглядами, але в докапіталістичні часи ситуація була іншою.

Лютер розвивав ідею угодності повсякденної мирської праці в рамках професії, яку оцінював як найвищий прояв любові до ближнього. Чернечий спосіб життя, на думку Лютера, взагалі є проявом егоїстичної байдужості людей, які нехтують своїми мирськими обов'язками. Моральна кваліфікація професійної світської діяльності — один із найсуттєвіших наслідків Реформації, проте не може бути й мови про внутрішню спорідненість поглядів Лютера і «капіталістичного духу».

Кальвінізм і протестантські секти сформували принципово інше співвідношення між релігійним життям і земними справами, аніж католицизм чи лютеранство. Варто, однак, пам'ятати, що жоден із засновників чи представників цих релігійних спільнот не вважав пробудження «капіталістичного духу» метою своєю життєвою діяльності. Важливим було не те, чого офіційно вчила релігійна теорія, а зовсім інше — як створені релігійною вірою і практикою релігійного життя психологічні стимули скеровували всю життєву поведінку індивіда. Культурні впливи Реформацію мали непередбачувані й навіть небажані наслідки для діяльності реформаторів, а часто — дуже далекі й навіть протилежні тому, що уявляли собі останні.

Вірою, навколо якої в XVI-XVII століттях і найрозвиненіших капіталістичних країнах — Нідерландах, Англії, Франції — тривала запекла політична і культурна боротьба, був кальвінізм. Найважливішою його догмою вважали обраність для спасіння. Людина не може збагнути Його рішення; ми знаємо лише, що частині людей судилося блаженство, інші ж — навіки прокляті. Рішення це остаточне і незмінне, й цілком немислимо, ніби заслуги або провини людини можуть вплинути на її долю. Вчення Кальвіна з його патетичною нелюдяністю прирікало людину відчути себе неймовірно самотньою, адже тепер ніщо — ані таїнства, ані церква, ані, зрештою, сам Господь, не в змозі були їй допомогти. Цим завершується великий історико-релігійний процес розчаклування світу, початок якого сягає часів давньоіудейських пророків і який у поєднанні з еллінською науковою думкою відкинув усі магічні засоби спасіння, оголосивши їх забобонами і блюзнірством.

Сам Кальвін не сумнівався у своїй обраності, а от його послідовники мали вдовольнятися знанням про існування Божого рішення і постійним сподіванням. Найкращим способом здобути внутрішню впевненість у спасінні вважається невтомна праця в рамках своєї професії. Вона, і лише вона, розвіює будь-які релігійні сумніви і дає впевненість у своїй обраності для спасіння. Кальвіністський Бог вимагав від своїх обраних не окремих «добрих справ», а методичної святості, що стала системою. Бо лише через фундаментальне перетворення всього сенсу життя, відчутне щомиті в кожній дії, можна було досягти впевненості в наявності благодаті.

Вплив кальвінізму виявлявся здебільшого у вивільненні енергії приватного підприємництва, тоді як меркантилістська регламентація з боку держави могла сприяти розвиткові індустрії, однак сама по собі не впливала на розвиток капіталістичного «духу» (який вона, швидше, паралізувала, коли набувала поліційно-авторитарного характеру); так само й церковна регламентація аскези могла мати зворотні наслідки, якщо в ході її розвитку починали переважати поліційні риси. Коли це траплялося, віряни змушені були дотримуватися певних зовнішніх вимог до поведінки, але тоді гальмувалися суб'єктивні імпульси до методичної організації життя. Існувала докорінна різниця між впливом авторитарної поліції моралі державних церков і поліції моралі сект, що ґрунтувалася на добровільному підпорядкуванні.

Сила впливу протестантської етики полягала в психологічному імпульсі, який виникав унаслідок ставлення до своєї праці як до покликання, як до найнадійнішого чи навіть єдиного способу переконатися у власній обраності. Сьогодні дух аскези полишив мирську оболонку, яку сам колись створив. Капіталізм, який здобув перемогу, більше не потребує подібної опори відтоді, як почав базуватися на механічній основі. Лише уявлення про «професійний обов'язок» ще мандрує світом, наче привид колишніх релігійних ідей.

Найвідоміше дослідження Макса Вебера не потребує рецензії, а тим паче — моєї, тож даний текст народився як бажання звести думки докупи та зробити собі маленький конспект з цієї стислої, проте такої багатогранної наукової праці. У вкрай зменшеному масштабі тут втілена спроба відтворити ключові моменти аргументації праці Вебера, адже саме це найперше захоплює у «Протестантській етиці». Попри свою назву праця далеко не лише про релігію: тут є навіть послання соціальним інженерам, які грубою муштрою намагаються перекувати суспільство, натомість можуть отримати абсолютно протилежні результати, позаяк саме так і сталося з релігійною аскезою, яка мала на меті втечу від багатства, натомість, призвела саме до нього.

Це доступна загалу класика соціології, це джерела і основи, які треба читати, тим паче маємо українське видання. Заслуговує чільного місця на книжковій полиці. Рекомендую як можу.

відгук від Олега Карпюка
Рецензія з книжкового блогу "Карпюк пише про книжки" Відповісти

1 0

Карпюк Олег 16.01.2023 13:49

2 0

Кривошеєв Андрій Валерійович 12.02.2020 21:38

Дуже цікава книга з історії початку промислової революції. Дотримання релігійних норм поведінки і заощадливість, які привели до всплеску економіки призвело до того, що я навіть замислився над тим, що релігія може не тільки стримувати розвиток людстав, в технічному плані, а і бути рушійною силою, за рахунок спрямування як людського капіталу так і фанансових ресурсів на акеномічні цілі. Відповісти

9 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книги автора

Схожі товари

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"