Книга «Політичний порядок і політичний занепад. Від промислової революції до глобалізації демократії»
Книга в наявності
Відправка: 02.12.2023
Характеристики
| Автор | Френсіс Фукуяма |
| Видавництво | Наш Формат |
| Рік видання | 2019 |
| Палітурка | тверда |
| Оригінальна назва | Political Order and Political Decay: From the Industrial Revolution to the Globalization of Democracy by Francis Fukuyama |
| Перекладачі | Роман Корнута , Тарас Цимбал |
| ISBN | 978-617-7682-66-9 |
| Кількість сторінок | 608 |
| Мова | українська |
| Серія | ТОП-20 передзамовлень |
| Розмір | 155 x 235 мм |
| Категорії | Політологія Дослідження |
| Артикул | 709226 |
Френсіс Фукуяма - «Політичний порядок і політичний занепад. Від промислової революції до глобалізації демократії»
Ціна
370 грн
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).
Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ
Забрати в книгарні "Наш Формат"
завтра з 10:00 до 20:00
РАЗОМ ДЕШЕВШЕ
Про що книга «Політичний порядок і політичний занепад. Від промислової революції до глобалізації демократії» автора Френсіс Фукуяма Political Order and Political Decay: From the Industrial Revolution to the Globalization of Democracy by Francis Fukuyama
Другий том фундаментальної праці Френсіса Фукуями зі спеціальною передмовою автора до українського видання.
Тематика книги
Політологія, історія.
Про що «Політичний порядок і політичний занепад» Френсіса Фукуями
Вивчення розвитку людських суспільств не зводиться до каталогізації видатних постатей, подій, конфліктів і політичних рішень. Щоб зрозуміти основні процеси та поворотні моменти, слід дослідити, як виникали, змінювалися й занепадали політичні інститути — переконує професор Стенфордського університету Френсіс Фукуяма. У другому томі своєї праці він аналізує, як розвивалися та взаємодіяли держава, право й демократія протягом останніх двох сторіч. Українське видання виходить зі спеціальною передмовою автора.
Для кого книжка
Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією.
Чому варто купувати цю книгу
Автор простежує, чому в одних країнах вдалося встановити демократичні уряди, яким властива відповідальність і підзвітність, а в інших — ні, а також описує небезпечні ознаки, що можуть вказувати на занепад розвинених демократій.
Про автора
Френсіс Фукуяма — американський філософ, політичний економіст і публіцист. Професор Стенфордського університету.
Інші книги автора
- «Витоки політичного порядку. Від прадавніх часів до Французької революції»Френсіс Фукуяма, «Наш формат», 2019 рік.
Книжки на схожу тематику
- «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності» Дарон Аджемоґлу, Джеймс Робінсон, «Наш формат», 2016рік;
- «Цивілізація. Як Захід став успішним» Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік.
- «Площі та вежі» Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2018 рік
Відгуки про книгу «Політичний порядок і політичний занепад»
Ця праця надзвичайно актуальна, і її варто прочитати всім українським держслужбовцям. Як домогтись інституційного розвитку, балансуючи інститутами, що постійно конфліктують між собою? Чому збільшення прозорості й контролю не завжди призводять до зменшення корупції і покращення бюрократії? Чому інститути занепадають і як цьому протидіяти? На ці питання Френсіс Фукуяма продовжує відповідати у другому томі своєї світоглядної праці. Усі основні моделі розбудови інститутів нарешті зібрано в одному місці і, як завжди, викладено ґрунтовно і зрозуміло. .
Олександр Стародубцев, засновник системи Prozorro, учасник Програми нових українських лідерів у Центрі розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету
Цитати з книжки
Про політичний порядок
Політичний розвиток — це зміна політичних інститутів із плином часу. Він не тотожний змінам у політичних інституціях чи в політичних стратегіях: прем’єр-міністри, президенти й депутати можуть приходити і відходити, закони можуть замінювати новими, але все це не зачіпає основоположного політичного порядку, котрий визначається засадничими правилами, на основі яких суспільства організовують своє функціонування.
Про верховенство права
Верховенство права слід відрізняти від того, що інколи називають «верховенством за допомогою закону». В останньому випадку «законом» називають розпорядження, які видає правитель і які не мають обов’язкової сили для нього самого.
Відгуки (6) Новий
Тетяна 15.11.2021 12:08
Нещодавно почала цікавитися політичною тематикою. У бібліотеці спитала книжку, щоб зрозумілою мовою і цікаво. Саме Фукуяму порадила взяти бібліотекарка.
Книга просто чудова! Якщо перше видання я читала, бо треба були деякі факти для навчання, то друге взяла вже з цікавості. Як для делітанта, виявилась напрочуд корисною.
Навіть якщо ви зовсім не розумієтесь в політичних процесах, в усіх його тонкощах, все одно зрозумієте про що йдеться мова у книзі.
Видання розповість про те як виникали, змінювались та занепадали політичні інститути. Від промислової революції до глобалізації демократії. Найбільше запам’ятався розділ «Срібло, золото і цукор» на сторінці 245. Цікавенько.
Моя оцінка 5 із 5 балів! Рекомендую до прочитання.
Дякую бібліотеці Бібліотека Новомосковська за пораду, познайомитись с темою політики саме з книг Ф. Фукуями.
Відповісти
Dmytro Semchyshyn 13.11.2021 11:30
У своїй праці науковець веде мову про інститути держави і права та демократію, розглядає їхній розвиток і взаємини на прикладі багатьох країн Євразії, Африки, Північної і Південної Америки впродовж ХІХ–ХХ століть. Дослідник пояснює, що таке політичний розвиток, правова держава, бюрократія, корупція тощо. Читаючи Фукуяму, можна знайти відповіді на запитання, чому деякі країни сьогодні мають ефективний некорумпований уряд, а інші – ні, від чого настає фінансова криза, як можна провести модернізацію держави, створити національну ідентичність. Ця велика й корисна книга стане в нагоді тим, хто хоче грамотно аналізувати політичну ситуацію, але ще не має відповідного інструментарію.
Дякую бібліотеці: Центральна бібліотека ім.М.Л. Кропивницького м.Миколаїв. Відповісти
Старик Володимир 25.02.2020 14:05
Наш Формат
Нарешті дійшли в мене руки до читання другого тому книги Ф. Фукуями «Політичний порядок і політичний занепад», яку раджу всім прочитати.
Спершу навіть не дратували огріхи перекладу – ну хай там перекладено «виконавчі Regierungen» як «ради», «уми» замість «розуми», «дурно» замість «марно». Для нас, совкових людей, всі органи влади були і залишаються радами, а московських виразів повна голова.
Але коли я дійшов до розділу про Прусію (на ст. 73), з якої автор починає опис історії розвитку сучасного державного апарату, я не витримав. Десятки разів впродовж кільканадцяти сторінок мені мовби цвяхи в мозок вбивали – скрізь «Пруссія» замість «Прусія», «прусський» замість «пруський»!
Як таке може бути! Невже московська схильність до подвоювання літер буде нас тримати вічно в своїх чіпких обіймах? Невже лише в мене на полиці стоять твори М. Грушевського та О. Оглоблина, які, пишучи про українсько-пруські стосунки вживають лише форми «Прусія», «пруський»? Невже словники української мови І. Кримського чи О. Ізюмова, за укладання яких їх автори заробили собі лише енкаведистську кулю в голову, нічого не вартують для сучасних перекладачів і редакторів? А про «Німецько-український словник» Ганни Наконечної, третій наклад якого було видано в Ляйпціґу в 1942 році, вони, напевно і не чули… Шкода, що таких знавців і німецької, і української мови як Г. Наконечна сьогодні вже немає, бо вона могла би пояснити неукам-анальфабетам, що ß (гостре s) в німецькому слові Preußen немає жодних ознак подвоєння, та що в українській мові впродовж століть вживалося виключно слова Пруси, Прусія. Вуйко Адольф не дозволив би їй збрехати!
Чому мене болить серце за далекий край, де я ніколи не бував і вже, напевно, ніколи не побуваю?
Бо історія Прусії є також і частиною української історії. В середньовіччі українці жили з прусами у складі однієї держави, і наш великий король Стефан Баторій, котрий не лише заснував реєстрове козацтво, але й безжально громив війська московського царя Івана IV (Грізного), носив титул «великого князя руського, пруського і мазовецького» – без всяких там «сс»-ів.
Геть з москалізмами в українській мові!
Хай живе Прусія!
Відповісти
Кривошеєв Андрій Валерійович 11.04.2020 22:33
Дивитися ще відгуки
Читачі найчастіше обирають
Інші книги автора
Схожі товари
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
