Автор | Ніл Ферґюсон |
Видавництво | Наш Формат |
Рік видання | 2018 |
Палітурка | тверда |
Оригінальна назва | The Square and the Tower: Networks and Power, from the Freemasons to Facebook by Niall Ferguson |
Перекладачі | Катерина Диса |
ISBN | 978-617-7552-77-1 |
Кількість сторінок | 376 |
Мова | українська |
Розмір | 140 х 210 мм |
Категорії | Соціологія Політологія Дослідження Економіка. Теорія. Історія Фінанси. Інвестиції |
Артикул | 709124 |
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).
Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Історія, політологія, соціологія.
Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої — правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися із приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі — не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив і підсилив їхню роль, ставши новим варіантом утілення громадських площ.
Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією, а також впливом технологій на суспільство.
У цій книжці Ферґюсон аналізує роль мереж в історії людства, споконвічне протистояння між мережами та ієрархічними структурами, а також пропонує засвоїти уроки, які дає історія поширення мереж.
Ніл Ферґюсон — британський історик, журналіст, старший науковий співробітник Гарвардського і Стенфордського університетів. Автор 14 книжок, зокрема бестселерів «Цивілізація», «Еволюція грошей» (обидва видав «Наш формат» у 2017 році) та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.
Захопливий і переконливий. Незалежно від того, чи він описує несподівано недолугу мережу таємничих ілюмінатів у XVIII столітті, чи розповідає про дивовижно ефективну мережу шпигунів Кембриджського університету, які діяли у ХХ столітті та працювали на СРСР. New York Times
Вертикалі та горизонталі, ієрархії та мережі знаходяться у вічному протистоянні. Ієрархії перемагають в епохи стабільності, але в часи фазових переходів (отже, й нині) мережі знову беруть гору. Технології лише роблять щоразу потужнішими обидві великі сили світової історії — вежі та майдани, ієрархії та мережі. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи kmbs
З бездоганною майстерністю Ніл Фергюсон розкриває історичні аспекти створення мережі, показує правила взаємодії її елементів. Українцям, що вже створили мережеву націю та в пошуках своєї ідентичності, ця праця стане в нагоді. Микола Демченко, співзасновник Асоціації випускників Києво-Могилянської бізнес-школи kmbs
Про загрозу глобальної мережі
Якщо перша світова кібервійна, як дехто стверджує, уже почалася, тоді це війна між мережами. Водночас найтривожніша перспектива полягає в тому, що єдина глобальна мережа врешті-решт зробить homo sapiens (людину розумну) зайвою, після чого на неї чекає вимирання.
Про роль мереж
Європейські імперії на чолі з Британською зробили глобалізацію реальністю вже наприкінці ХІХ ст. Коли відстань було «знищено» завдяки новим технологіям парового транспорту і телеграфу, міжнародний рух товарів, людей, капіталу та інформації сягнув безпрецедентних масштабів. Утім мережі, які виникли в добу імперій (зокрема мережі міграції, які з неймовірною швидкістю витворили «маленькі Італії» та «чайнатауни» в багатьох містах світу), справили непередбачуваний вплив на місцеву політику. Ми називаємо «популізмом» будь-яку негативну реакцію на вільну торгівлю, міграцію та міжнародний капітал, що стала визначальною рисою американської та європейської політики. Але кожній країні, навіть кожному регіону був притаманний популізм з особливим присмаком.
Про роль Лютера та Ґутенберґа
Цілком можливо, що без Ґутенберґа Мартін Лютер став би ще одним єретиком, якого церква спалила б, як і Яна Гуса... Не зовсім зрозуміло, чи вивішував Лютер примірник тез на воротах церкви Всіх святих у Віттенберзі, але навряд чи це мало значення. Цей спосіб оприлюднення вже поступився місцем іншому. Уже за кілька місяців оригінальний текст латинською мовою було надруковано в Базелі, Лейпцизі та Нюрнберзі. На час, коли Вормський едикт 1521 р. офіційно проголосив Лютера єретиком, його тексти були в усіх куточках німецькомовної Європи. Співпрацюючи із художником Лукасом Кранахом та ювеліром Крістіаном Дерінґом, Лютер не лише здійснив революцію в західному християнстві, а й реформував власне спосіб комунікації.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%