Книжку одного з чільних інтелектуалів сучасности, класика критичної теорії та патріярха европейського постмодернізму, соціолога і політичного філософа Зиґмунта Баумана присвячено концепції «плинної модерности/новочасности», що її польсько-британський мислитель опрацьовує протягом останніх десятиліть як аналітичний інструмент для осмислення тієї засадничої невизначености, котра кшталтує людське життя в специфічній ситуації «післясучасного», водночас глобалізованого та фраґментованого світу, де усталені колись соціяльні інститути, практики і навички поступаються місцем новим, мінливим і парадоксальним, стратегіям індивідуального та колективного існування й виживання. П’ять есеїв про сучасні страхи і непевність, відчай і надію, відчуження і солідарність, утопію і зневіру, мораль і дію утворюють свого роду захопливий, компактний і цілком доступний для широкого загалу вступ у високу Бауманову теорію дальшого розвитку нашого світу, що й спричинило безпрецедентний для філософської літератури успіх книжки, від 2007 року не раз перекладеної багатьма мовами, а по-англійськи перевидаваної майже щороку.
