Книжковий інтернет-магазин Наш Формат
Кол-центр працює щодня з 08:00 до 22:00
Побажання
Себастьян Юнґер

Книга «Плем'я. Про повернення з війни і належність до спільноти»

Книга в наявності
Відправка: 28.02.2024
Goodreads
4.02
Наш Формат
4.8
10
Вподобайки
588
Характеристики
Автор Себастьян Юнґер
Видавництво Наш Формат
Рік видання 2023
Палітурка тверда
Оригінальна назва Tribe: On Homecoming and Belonging by Sebastian Junger
Перекладачі Ольга Корнюшина
ISBN 978-617-8120-29-0
Кількість сторінок 128
Мова українська
Розмір 140 х 200 мм
Категорії Популярна психологія Соціологія Топ-20 "Нашого Формату"
Артикул 709610
Себастьян Юнґер - «Плем'я. Про повернення з війни і належність до спільноти»
Ціна
240 грн
+
-

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Самовивіз

Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).

Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ
Забрати в книгарні "Наш Формат"
завтра з 10:00 до 20:00
РАЗОМ ДЕШЕВШЕ

Себастьян Юнґер

Плем'я. Про повернення з війни і...
240 грн

Себастьян Юнґер

Плем'я. Про повернення з війни і...
130 грн
333 грн
370 грн
-10%

Ольга Корнюшина

37 буддійських штук. Як пережити...
330 грн

Себастьян Юнґер

Плем'я. Про повернення з війни і...
240 грн
513 грн
570 грн
-10%

Про що книга «Плем'я. Про повернення з війни і належність до спільноти» автора Себастьян Юнґер Tribe: On Homecoming and Belonging by Sebastian Junger

Нас травмують не війни, особисті втрати чи природні катаклізми — нас травмує відокремленість

Тематика

Популярна психологія, соціологія, війна, історія, антропологія.

Про книжку

Війна ранить не лише тіла військових, значних травм зазнають також їхні емоції. Навіть ті військові, які повертаються неушкодженими фізично, змушені проходити тривалий процес реабілітації. Автор книжки звертає увагу читача на той факт, що для ветеранів, які повернулися до мирного життя, вкрай важливою є не просто турбота і підтримка, а відчуття належності до спільноти. І хай би яким складним не був шлях реабілітації бійців, суспільство повинно зробити все, щоб допомогти їм у цьому.

Для кого видання

Видання буде корисним для громадських активістів, лідерів спільнот, чиновників, військових лікарів і психіатрів й усіх, кого торкнулась війна.

Чому ця книжка

На війні солдати ігнорують політичні чи соціальні відмінності всередині свого взводу, однак після повернення до мирного життя потрапляють у суспільство, розколоте на конкуруючі касти. У своїй книжці Себастіан Юнґер пояснив, що справа не стільки в тому, що не так з ветеранами, скільки в тому, що не так з нами. Книга допоможе переосмислити підхід до справ бійців та пояснить, чому ми сильніші, коли об’єднуємося, і як цього можна досягти у сучасному світі.

Про автора

Себастьян Юнґер — американський письменник, журналіст і режисер, який писав репортажі про небезпечні професії та досвід бою в піхоті. Він є автором бестселерів New York Times «Ідеальний шторм», «Смерть у Белмонті» та «Пожежа». Був нагороджений премією National Magazine Award та премією SAIS Novartis за журналістику.

Книжки на схожу тематику

Відгуки

«Плем’я» — це захоплююча, красномовна книга, яка спонукає до роздумів... наповнена ідеями... Вона може допомогти нам думати більш глибоко про те, як допомогти чоловікам і жінкам, постраждалим від війни, знайти нову мету у мирний час». The Times of London

Себастьян Юнґер у своїй праці «Плем’я» описує власний досвід роботи, як журналіста під час багатьох конфліктів, а також на дослідженнях традицій корінних американських племен та досвіду США у подоланні проблем пост-воєнного ПТСР у ветеранів. Автор аналізує практики інших країн, спільнот та культур, які допомагають їхнім членам подолати наслідки воєн та конфліктів. І цей досвід може бути корисний для українців, для яких ПТСР та його подолання стало частиною реальності. Юнґер пише, що повернувшись додому, сучасні ветерани часто усвідомлюють, що вони готові померти за свою країну, але не знають, як для неї жити. Нам, як суспільству, також потрібно бути готовим допомогти ветеранам знайти ціль і після перемоги. Сергій Собко, начальник штабу — заступник командувача Сил ТрО ЗСУ бригадний генерал

Зараз саме той час, коли ідеї з «Племені» можуть бути корисними всім нам: тим, хто в окопах, хто збирає і везе волонтерську допомогу, тим, хто чекає на повернення додому, і тим, хто просто хоче знайти шлях у тіні, що впала на долю українців. Костянтин (Вальде) Ульянов, військовослужбовець, автор книжки «Броньований розум», член Племені

Цитати

Колективне суспільне значення

Ізраїльтяни отримують благо від того, що автор та етик Остін Дейсі описує як «колективне суспільне значення» війни… Подібне суспільне значення, ймовірно, не створюється такими шаблонними фразами як «Дякуємо за вашу службу», які багато американців зараз вважають за потрібне казати солдатам і ветеранам. Воно також не створюється вшануванням ветеранів на спортивних змаганнях, дозволом першими йти на посадку у літак або наданням їм незначних знижок у магазинах. Навпаки, ці символічні дії лише поглиблюють прірву між військовими та цивільним населенням, підкреслюючи той факт, що деякі люди служать своїй країні, але переважна більшість — ні. В Ізраїлі, де близько половини населення служить в армії, рефлекторна подяка за службу має так само мало сенсу, як подяка за сплату податків.

Формула задоволення

Висновки відповідають так званій теорії самовизначення, яка стверджує, що людям потрібні три основні речі, щоб відчувати задоволення: вони мають відчувати себе компетентними в тому, що вони роблять; вони мають відчувати себе справжніми у своєму житті; вони мають відчувати зв’язок з іншими. Ці цінності вважаються «внутрішніми» гарантіями людського щастя, які набагато переважають «зовнішні» цінності, такі як краса, гроші та статус.

Медіа про книжку
Дитяча література, психологія і фентезі. Які книги купували українці в 2023 році https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3803721-ditaca-literatura-psihologia-i-fentezi-aki-knigi-kupuvali-ukrainci-v-2023-roci.html Нерозділена боротьба перемогою стати не може: про силу спільноти у книзі “Плем’я” Юнґера. Колонка Іванни Стець https://varosh.com.ua/life/nerozdilena-borotba-peremogoyu-staty-ne-mozhe-pro-sylu-spilnoty-u-knyzi-plem-ya-yungera-kolonka-ivanny-stecz/ Літня добірка книжок: 25 нон-фікшн новинок від українських видавництв https://happymonday.ua/knyzhky-dlia-samorozvytku-dobirka-lito-2023 Книжка тижня: війни й труднощі як клей для суспільства в дослідженні Себастьяна Юнґера «Плем'я» https://mind.ua/publications/20258334-knizhka-tizhnya-vijni-j-trudnoshchi-yak-klej-dlya-suspilstva-v-doslidzhenni-sebastyana-yungera-plemya Під час війн громади стають сильнішими, сміливішими та довіряють одне одному. Як це працює? Уривок з книги «Племʼя» воєнного репортера Себастьяна Юнґера https://forbes.ua/lifestyle/pid-chas-viyn-gromadi-stayut-silnishimi-smilivishimi-ta-doviryayut-odne-odnomu-yak-tse-pratsyue-urivok-z-knigi-plemya-voennogo-reportera-sebastyana-yungera-08072023-14690 16 корисних для підприємців книжок, які можна придбати на «Книжковому Арсеналі». Вибір Forbes https://forbes.ua/lifestyle/16-korisnikh-dlya-pidpriemtsiv-knizhok-yaki-mozhna-pridbati-na-knizhkovomu-arsenali-vibir-forbes-23062023-14379 «Просто скажіть «Вітаємо вдома». 1 жовтня – День ветеранів. Прочитати це інтервʼю автора книги «Племʼя» Себастьяна Юнґера має кожен, хто прагне гідно зустріти захисників https://forbes.ua/lifestyle/prosto-skazhit-vitaemo-vdoma-1-zhovtnya-den-veteraniv-prochitati-tse-intervyu-avtora-knigi-plemya-sebastyana-yungera-mae-kozhen-khto-pragne-gidno-zustriti-zakhisnikiv-30092023-16352

Відгуки (10) Новий

Петренко Ростислав 20.02.2024 17:48
Книга "Плем'я: Про повернення з війни і належність до спільноти" вразила мене своєю глибиною та співчуттям до військових, які повертаються додому. Юнґер докладно досліджує психологічні аспекти їхньої адаптації до цивільного життя та пошуку нового змісту у спільноті. Через живі приклади та розповіді ветеранів, книга розкриває складність цього процесу та нагадує про важливість підтримки і розуміння для повернених військових. Відповісти
Настя 13.11.2023 14:58
Книжка, яка не відповідає на питання «Як повернутися з війни?», але яка повертає ґрунт під ногами.
Я згадала, як в одній з улюблених історій дитинства «Чарівникові Земноморʼя» треба було назвати зло на імʼя, щоб побороти його. В поверненні з війни схожий механізм - треба називати все своїм іменем, щоб знайти і подолати джерело проблеми.

Отже, «Племʼя».
100 сторінок, які нагадують більш живу розмову, ніж складне наукове пояснення.
Короткий екскурс історією Америки, племенами і війнами. Проблеми сучасного життя - від корумпованих урядів до втрати відчуття спільноти (знайомо, правда?).
Розвіювання міфу навколо ПТСР. Вплив травми на життя. Про подальше життя після війни.
Головне зерно цієї книжки, важливе особисто для мене: чому військовим хочеться повертатися на війну?
Прямої відповіді немає, але я її знайшла. Знайшла і прийняла.

І я вважаю обовʼязком кожного з нас читати книжки, які допомагають зрозуміти військових, відкинути радянські наративи, страхи і віднайти повагу. Відродити любов.
Військовим ми винні наші життя. Це аксіома.

«Люди - це єдиний вид істот, у якому менша особина чи група може перемогти більшу, інакше у світі домінували б фашистські супердержави, а свобода була б неможливою».
відгук від: shurlen.a
Відповісти
Андрійчук Тетяна
Андрійчук Тетяна 26.10.2023 22:42
Давно не мала такого неспівпадання очікувань та реальності…
Здивування на перших 48 сторінках (Чому саме про це пише автор? Та хіба це так? До чого це?). Відкладання і нові спроби повернення до читання…
І наступні 50+ сторінок прочитаних на одному диханні з покресленими олівцем цитатами та знаками оклику на берегах. І відчуття, що «пазли» першої частини книги таки склалися з «пазлами» другої...
Таким відкриттям стала книга "Плем'я" від Наш Формат.
Ніби про ветеранів, але водночас – і про суспільство, і про кожного з нас…
Вона буде корисною кожному, хто вже зараз хвилюється, як краще спілкуватися з нашими воїнами та ветеранами. І як краще ми можемо їм віддячити за те, що відстояли нашу країну та дарують нам сьогодні можливість жити? І якою має бути державна політика для ветеранів, щоб вийти за межі символічних дій та пільг?
Прочитайте і зрозумієте, до чого тут «плем’я»…
Подумайте, який «Танець сонця» ми зможемо запропонувати.
І що кожен з нас може зробити, щоб не побачити напису на стіні: «Коли було справді погано, було краще»…
Відповісти
Наталія Мусієнко 16.10.2023 13:08
На "Kyivbookfes2023" серед інших придбала собі і книжку Себастьяна Юнґера "Плем'я " Почала читати і... відклала. Бо читати "поверхнево " її не можна, в метро чи у дворі на дитячому майданчику не читається. Ця книга потребує зосередженості. То ж я продовжила читання в спокійній обстановці, не відволікаючись, перед сном.
Так от, для нас теперішніх( я маю на увазі суспільство) дуже потрібна саме ця тема. Бо ми на сьогоднішній день вже є країною Ветеранів. І надалі життя серед людей, які бачили війну і повернулися звідти, буде вимагати від усіх нас порозуміння. Автор, американський журналіст, підіймає тему життя Воїна, який повертається до спокійного буденного життя. І не завжди може знайти своє місце, яке було би йому комфортне і де він буде такий же потрібний іншим, як це було під час військових дій. Що потрібно нам всім робити для того, щоб відновлення людини після пережитого на війні було максимально ефективним і безпечним. Насправді, люди які бачили смерть і всі інші жахи після повернення зовсім "незатишно" себе почувають серед тих, хто був у тилу. І проблема не у них- а саме у нас, цивільних. Найважливіше послання з цієї книги я винесла таке - тільки максимальна згуртованість і об'єднаність суспільства є запорукою повної адаптації і відновлення Ветеранів у мирному житті.
Дякую за рекомендацію бібліотеці "Центральна бібліотека Солом'янки".
Відповісти
Petrucho Tkachyshyn 23.09.2023 13:44
«Після того як війна в Боснії закінчилася і суспільна солідарність була втрачена, хтось написав фарбою на стіні: «Коли було справді погано, було краще».) Це почуття солідарності лежить в основі того, що означає бути людиною»

Не тільки боснійці, але й представники інших поствоєнних країн часто у своїх спогадах зізнаються(як би це парадоксально не звучало), що сумують за часами війни, тому що в цей час відчували більшу згуртованість та солідарність. На жаль, так влаштоване людство, що як тільки загроза минає – минає й солідарність та згуртованість. Можливо я наївний, але хочеться вірити, що ми, українці, будемо першими, хто перерве цю традицію, і колись дослідники будуть писати про нашу унікальність. Хоча, навіть зараз, коли минуло більше року війни, багато хто(здебільшого хто не брав участь у війні і не волонтерив) каже, що втомився від війни. А дехто робить вигляд, що це його взагалі не стосується.

Автор книги - Сабастьян Юнґер наводить в книзі цікавезні приклади з історії, здебільшого, індіанських племен, за яких обставин людина вважалася частиною племені і як це контрастує з нинішнім суспільством, коли "індивідуалізм" стає найбільшою ціннністю, і незважаючи на всі його, здавалось би, переваги, – люди відчувають себе все більш нещасними.

«Ізраїль – можливо, єдина сучасна країна, яка зберігає достатньо відчуття спільноти, щоб пом'якшити наслідки бойових дій у масовому масштабі. Всупереч десятиліттям періодичної війни, в армії Ізраїлю рівень ПТСР становить лише 1%, згідно з деякими оцінками. Дві головні причини цього, можливо, пов'язані з близькістю бойових дій – війна точиться буквально на їхньому порозі – й загальнонаціональною військовою службою. «Більшість людей служило в армії, – сказав мені доктор Ар'є Шалев, який останні 20 років присвятив вивченню ПТСР. Ті, хто повертається із зони бойових дій, знову інтегруються в суспільство, де цей досвід дуже добре розуміють»
Відповісти
Лідія Рудєва 20.09.2023 18:53
Про повернення з війни і належність до спільноти

Автор книги бачив війни зблизька. Хоча він й не був військовим, а був журналістом, але така близькість безумовно вплинула на нього та ще активніше змусила думати над тим, з чим і як саме стикаються ветерани та як суспільство може та, що важливо, МАЄ діяти, щоб допомогти.

Це тоненька книжечка і в ній, звісно ж, немає усіх відповідей, а ті, що є народжують ще більше питань, але відповіді на ці питання нам важливо невпинно шукати чи створювати власноруч. Я у цьому переконана.

По завершенню читання, я найбільше зараз думаю про важливість працевлаштування ветеранів, про умови, щоб це стало можливим. Виплати, хай навіть довічні, не вирішать ситуацію з потребою реінтеграції ветеранів. Якщо знаходження роботи ветераном буде надскладним чи неможливим, тоді виплати перетворяться на спосіб лишати ветеранів невидимими, а отже, потрібне краще рішення.

Також думаю про приклади автора щодо суспільств, де всі причетні до війни й у них немає потреби формально дякувати «за твій подвиг», що ці суспільства краще справляються, бо об’єднані досвідом, а не розділені ним. Думаю про те, чи наші способи дякувати та виявляти увагу допомагають/дають визнання чи навпаки ще більше розділяють і відділяють військових від тих, хто не має такого досвіду
Відповісти
Твардовський Сергій 05.09.2023 10:11
Книга про єдність суспільства, яка з'являється під час природніх катастроф і воєн, і швидко зникає, щойно суспільство повертається до звичайного мирного життя. Дуже про нас сучасних, про кластери суспільства, що живуть в різних реальностях.
Основою книги стала стаття того ж автора
"Як ПТСР став проблемою далеко поза межами поля бою".
"Війна ранить не лише тіла військових, значних травм зазнають також їхні емоції. Навіть ті військові, які повертаються неушкодженими фізично, змушені проходити тривалий процес реабілітації. Для ветеранів, які повернулися до мирного життя, вкрай важливою є не просто турбота і підтримка, а відчуття належності до спільноти. І хай би яким складним не був шлях реабілітації бійців, суспільство повинно зробити все, щоб допомогти їм у цьому. На війні солдати ігнорують політичні чи соціальні відмінності всередині свого взводу, однак після повернення до мирного життя потрапляють у суспільство, розколоте на конкуруючі касти..."
Відповісти
Года Зоряна
Года Зоряна 16.08.2023 13:41
Ця книга надихає, дає сили і повертає віру Відповісти
Жукорська Ярина
Жукорська Ярина 16.07.2023 15:33
Це одна з тих книг, які будуть зовсім не про те, що ви думаєте в них прочитати.
Значно глобальніше, мудріше та сильніше, ніж я могла очікувати.

Для мене вкрай важливо розуміти, що хоч приблизно відбувається у голові, душі, сонячному сплетінні - у тому світі, в який ми чужих не впускаємо.

? Саме відсутність конкуренції, кордонів і всіх тих фальшивих стандартів створила те, що я полюбив в армії.

? Адже хай якою б огидною та божевільною була війна, все одно вважалося, що вона принаймні надає мудрість.

? Повернувшись додому, сучасні ветерани часто усвідомлюють, що вони готові померти за свою країну, але не знають, як для неї жити.
Відповісти
Герасимова Анастасія 12.06.2023 13:35
Книжка Себастьяна Юнґера вчасно виходить в Україні. По-перше, тому, що пояснює, чому попри всі тяготи війни та внутрішньополітичні суперечки ми, як суспільство, продовжуємо триматись.

По-друге, «Плем'я» робить акцент на посттравматичному стресовому розладі, його наявності чи відсутності у військових, які повертаються до мирного життя.

Юнґер пише про те, як суспільству приймати тих, хто бачив надто багато жахливих речей на війні.

По-третє, автор доводить, що племінні суспільства минулого або теперішнього, як би мало їх не залишилося, можуть навчити прогресивний світ щасливому життю, бо секрет такого не в матеріальних благах, а у згуртованості та взаємопідтримці членів соціуму.
Бекграунд. У передмові до видання Себастьяна Юнґер зазначає, що основою цієї книжки є стаття «Як ПТСР став проблемою далеко поза межами поля бою» (How PTSD Became a Problem Far Beyond the Battlefield), яку автор написав для журналу Vanity Fair у 2015 році. Професійна кар'єра Юнґера складалася так, що в центрі його уваги постійно перебували небезпеки, екстремальні ситуації та люди в них. У «Племені» він згадує свій перший досвід у ролі воєнного журналіста під час війни в Боснії і Герцеговині. Юнґер опинився в Сараєві, коли місто вже кілька років перебувало в облозі. З його слів стає зрозуміло, що побачене вразило журналіста й майбутнього письменника. Тому цілком логічно, що пізніше він почав писати і про операцію США в Афганістані, і про її наслідки для військових.
Сюжет. Від початку книжки автор намагатиметься зрозуміти, що змушує одних людей допомагати іншим. Це якщо дуже просто. Міркуючи про американське суспільство, у якому кілька століть співіснували, щоправда, не дуже успішно, дві кардинально різні моделі організації спільноти (племінна – індіанців та індустріальна – решти американців), автор доходить низки невтішних висновків.
Наприклад, «численні міжкультурні дослідження показали, що сучасне суспільство, попри його майже чудодійні досягнення в медицині, науці та технологіях, потерпає через одні з найвищих за всю історію людства рівні депресії, шизофренії, поганого здоров’я, тривоги та хронічної самотності. – пише Юнґер. – Одночасно зі зростанням достатку та урбанізації в суспільстві показники депресії та самогубств мають тенденцію зростати, а не знижуватися».
І підсумовує, що «замість того, щоб захищати людей від клінічної депресії, збільшення багатства в суспільстві, схоже, сприяє їй».

Еволюційно людина залишається істотою соціальною. Це доводить, зокрема, і наш мозок.
Автор книжки зауважує, що, «коли людина робить щось для іншої людини – це називається просоціальним вчинком, – вона отримує винагороду не лише від схвалення групи, а й від підвищення рівня дофаміну та інших гормонів задоволення в крові».
Виявляється, групова співпраця підвищує рівень окситоцину, який сприяє «всьому – від грудного вигодовування у жінок до більш високого рівня довіри та групових зв’язків у чоловіків». Обидві реакції викликають потужне відчуття благополуччя.

Добре, з тим, чому людина має більше робити щось для інших, триматися соціальних зв'язків, наче зрозуміло, але до чого в усій цій історії ветерани війни? До того, що коли людина добровільно йде у військо, щоб відчути силу спільноти, а потім потрапляє на війну, то звідти вона повертається травмованою. І тут настає черга посттравматичного стресового розладу.

Юнґер пише, що «з еволюційного погляду це саме та реакція, яка потрібна, коли наше життя в небезпеці: ви маєте бути пильним; уникати ситуацій, яких не контролюєте; мусите реагувати на дивні звуки; не дуже міцно спати і легко прокидатися; необхідно, щоб у вас були флешбеки та кошмари, які б нагадували про конкретні загрози вашому життю; і вам потрібно поперемінно злитися і бути в депресії», бо злість підтримує готовність до боротьби, а депресія перешкоджає надмірній активності та не дає опинитися в ще більшій небезпеці.

Але при цьому автор подає цікаві міркування щодо того, чи всі ветерани війни мають ПТСР, чи, бува, не підштовхують їх до депресивних станів певні суспільні шаблони поведінки тих, хто не брав участі у війнах.

Юнґер запевняє, що колишніх учасників бойових дій не слід сприймати як жертв або заохочувати їх сприймати себе жертвами.
«Найважливіше, що мають відчувати ветерани, – це те, що вони так само потрібні й продуктивні в суспільстві, як і на полі бою».
Погодьтеся, цей висновок нам, українцям, слід дуже добре засвоїти.

Вам сподобається, якщо: ви любите насичену історичними фактами, побудовану за принципами чіткої логіки есеїстику; прагнете особисто для себе з'ясувати, як суспільство повинне працювати з наслідками війни та сприяти інтеграції у мирне життя ветеранів війни.

Вам не сподобається, якщо: ви вважаєте, що для української ментальності не підійдуть моделі поведінки, наприклад, індіанців Північної Америки, згадані в книжці Юнґера; переконані, що кожне суспільство має вчитися на власних помилках, а не озиратися на когось іншого.

Головна причина прочитати: Себастьян Юнґер лаконічно, але доволі переконливо доводить, що суспільство споживання приречене на самознищення. Бо наявність матеріальних благ призводить до сепарації індивіда від свого племені, за нею виникає соціальна нерівність та купа несвобод. Як наслідок – депресія і високий рівень самогубств. При цьому склеїти суспільство, повернути його до рівня племені, де дія кожного спрямована на загальне добро, можуть лише великі труднощі чи катастрофи.
Вони пробуджують у людях приспані цивілізованістю інстинкти до гуртування. Звісно, автор пише передовсім про США. Але нині, переживаючи не лише повномасштабну війну, а й піднесення національного духу й, хочеться вірити, єдності, українцям важливо не розгубити ці скарби потім, коли настане мир. Тому «Плем'я» Юнґера – не лише наука, а й пересторога.
Відповісти
Дробіняк Володимир
Дробіняк Володимир 19.06.2023 23:20
Герасимова Анастасія, щиро дякую Вам за розлогу рецензію! Відповісти
Дивитися ще відгуки
Залиште свій відгук
Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!
Будь ласка, оцініть даний товар!
Читачі найчастіше обирають

Рене Генон

Криза сучасного світу
267 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Сергій Плохій

Атоми і попіл: глобальна історія...
450 грн
Рік видання: 2024 Палітурка: тверда

Костянтин Ульянов

Броньований розум. Бойовий стрес та...
700 грн
Рік видання: 2024 Палітурка: тверда

Андрій Зелінський

Анатомія Воїна: Дух, Шлях, Сила
380 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Тімоті Снайдер

Нариси таємної війни. Польський...
280 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Тейлор Дженкінс Рід

Сім чоловіків Евелін Г’юґо
500 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Ліндсі К. Гібсон

Дорослі діти емоційно незрілих батьків
340 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: м'яка

Метью Перрі

Друзі, коханки і велика халепа
550 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Дмитро Савченко

Вовки Да Вінчі
280 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Крістін Генна

Соловей (оновл. вид.)
350 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Кіаран Волш

Ключові показники менеджменту. 100+...
720 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Анастасія Левкова

За Перекопом є земля. Кримський роман
399 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Вільям Г. Макрейвен

Застеляйте ліжко. Дрібниці, які...
250 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: тверда, матова

Дмитро Вербич

Точка неповернення
360 грн
Рік видання: 2020-2024 Палітурка: тверда

Себастьян Юнґер

Плем'я. Про повернення з війни і...
240 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда
Інші книги автора

Себастьян Юнґер

Свобода
Рік видання: 2024

Себастьян Юнґер

Плем'я. Про повернення з війни і...
183 грн
Рік видання: 2023

Себастьян Юнґер

Плем'я. Про повернення з війни і...
130 грн
Рік видання: 2023
Схожі товари

Андрій Зелінський

Анатомія Воїна: Дух, Шлях, Сила
380 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Костянтин Ульянов

Броньований розум. Бойовий стрес та...
700 грн
Рік видання: 2024 Палітурка: тверда

Володимир Станчишин

Емоційні гойдалки війни
295 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: м’яка

Маргарет Макміллан

Війна. Як конфлікти формували нас
399 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Ольга Корнюшина

37 буддійських штук. Як пережити...
330 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Таня Пітерсон

101 спосіб впоратися з тривогою,...
330 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: тверда

Марк Лівін, Ілля Полудьонний

Простими словами. Як розібратися у...
330 грн
Рік видання: 2020 Палітурка: тверда

Марк Лівін, Ілля Полудьонний

Простими словами. Як розібратися у...
330 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Раян Голідей, Стівен Генсільман

Стоїцизм на кожен день. 366...
360 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда
Вхід до особистого кабінету
Увійти за допомогою:

Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%

Вкажіть, будь ласка, Вашу стать

Або

Я погоджуюсь з умовами використання персональних даних