Книга «Ненажера»

Він був чоловіком, чудовиськом, наляканий хлопчаком і живою легендою.

Голод — це повітря, яким дихає Таррар. Це еспадрильї на його ногах, волосся на руках. Часом йому видається, що голод — це і є він сам. Він вважав, що це мине. Що з часом зменшиться. Та цього не сталося. Таррар збагнув: він зіткнувся з існуванням безмежної потреби, яку неможливо покрити. Він зрозумів вічні страждання, які на нього чекають, і що порожнеча розверзлася під ним, коли розверзлася всередині нього. І що далі?

Франція, 1798 рік. Сестрі Перпетуї доручено сидіти з надзвичайним пацієнтом, який потребує цілодобового нагляду. Цього чоловіка повільно вбиває ізсередини золота виделка, яку він сам і з’їв. Але це ще не все — подейкують, що він робив жахливі речі, намагаючись вгамувати власну ненажерливість... яка, як кажуть, мучить його й досі.

Колись Таррар жив у сповненому любов’ю світі серед бідних, але мальовничих краєвидів сільської Франції. Проте цей світ не такий уже й лагідний, і покинутий напризволяще хлопець губить себе серед плутаних стежок революційної Франції, віддаючись на милість незнайомців, доки його нестримний голод починає зростати.

«Ненажера» — моторошний роман, натхненний реальною історією Великого Таррара, ліонського ненажери, що майстерно зображає світ злиднів, голоду, хаосу, надії на виживання тих, хто опинився на маргінесі французького суспільства XVIII століття.

Чому варто прочитати книжку «Ненажера»?

• Приголомшливий роман, натхненний життям Таррара — реального хлопця, який жив під час Французької революції і був відомий своїм безконтрольним апетитом.
• По-своєму жорстока й нескінченно красива історія, сповнена протилежностей, що висміює багатіїв, осмислює клас, гендерну й соціальну нерівності.
• Дивовижне дослідження людської природи й того, як далеко може зайти людина у пошуках місця, де вона відчуватиме себе як вдома.
• Книжка ввійшла до коротких списків премій Ділана Томаса та Encore Award.
• Сподобається прихильникам творчості Едварда Кері, Чарльза Дікенса та Бруно Шульца.