Книжковий інтернет-магазин Наш Формат
Кол-центр працює щодня з 08:00 до 22:00
Побажання
Айн Ренд

Книга «Ми, живі»

Книга в наявності
Відправка: 20.03.2024
Goodreads
3.95
Наш Формат
4.5
12
Вподобайки
537
Характеристики
Автор Айн Ренд
Видавництво Наш Формат
Рік видання 2021
Палітурка тверда
Оригінальна назва We the Living by Ayn Rand
Перекладачі Геннадій Шпак
ISBN 978-617-7863-51-8
Кількість сторінок 504
Мова українська
Розмір 140 х 210 мм
Категорія Іноземна класика
Артикул 709429
Айн Ренд - «Ми, живі»
Ціна
360 грн
+
-

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Самовивіз

Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).

Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ
Забрати в книгарні "Наш Формат"
завтра з 10:00 до 20:00
РАЗОМ ДЕШЕВШЕ

Айн Ренд

Ми, живі
360 грн

Айн Ренд

Ми, живі
190 грн
495 грн
550 грн
-10%

Айн Ренд

Гімн
250 грн

Айн Ренд

Ми, живі
360 грн
549 грн
610 грн
-10%

Про що книга «Ми, живі» автора Айн Ренд We the Living by Ayn Rand

Тематика книги

Художня література

Опис книги "Ми, живі" Айн Ренд

Головна героїня, волелюбна Кіра Арґунова, щосили намагається вирватися з глейких обіймів системи й порятувати коханого Лео. Але це нестерпно важко у світі, де добро і зло зліпилися в одну почвару, вчорашні борці стали пристосуванцями, а партійні ідеалісти ідуть на ризик — та не на компроміс із совістю. І навіть коли все летить шкереберть, рідні й кохані зраджують, мряка та сірість огортають і місто, і душу, Кіра не здається. До останнього кроку, останнього подиху, останнього зблиску світла вона йде до мети?

Для кого книга "Ми, живі" Айн Ренд

Для широкого кола читачів, усіх поціновувачів художньої прози та творчості Айн Ренд.

Чи варто купувати цю книгу?

Цей роман — маніфест Айн Ренд проти комунізму, автобіографія «в інтелектуальному сенсі», спроба розповісти світові про більшовицьке зло. Вперше виданий у 1936 році.

Про авторку

Айн Ренд— американська письменниця, сценаристка, авторка світового бестселера «Атлант розправив плечі», основоположниця об’єктивізму. Народилася в Санкт-Петербурзі в єврейській родині, яка після революції 1917 року переїхала до Криму. Свої перші сценарії Ренд почала писати у вісім років, пригодницьку прозу — в десять. 1926-го авторка емігрувала до Америки, де працювала помічницею режисера в Голлівуді. Пізніше переїхала до Нью-Йорка, щоб цілком присвятити себе філософії та літературній творчості.

Книжки на схожу тематику

Відгуки про книгу "Ми, живі"

Я хотіла написати роман про Людину проти Держави. Хотіла показати, яким цінним є людське життя і як аморально ставитися до людей мов до жертовних тварин і керувати ними за допомогою фізичної сили. Мені це вдалося. — Айн Ренд

Найкращі цитати книжки

Арґунови втекли з Петрограда у Крим — чекати на звільнення столиці від червоного ярма. Позаду вони лишили вітальні з високими свічадами, в яких відбивались яскраві кришталеві люстри, зоставили напарфумлені хутра і коней доброго роду, які возили їх сонячними зимовими ранками на прогулянки, широчезні вікна, що виходили на проспект зі статечних будинків — Кам’ яноостровський, одну з головних вулиць Петрограда. На них чекали чотири роки в переповнених літніх хижках зі стінами з пористого каменю, що їх продували кримські вітри, чотири роки чаю із сахарином і цибулі, смаженої на лляній олії, чотири роки нічних обстрілів і тривожних ранків, коли тільки за червоними або триколірними прапорами можна було дізнатися, в чиї руки перейшло місто цього разу.

— Я йду в Технологічний інститут.

Сім зляканих голосів зойкнули як один.

— Але ж Кіро! Навіщо це тобі? — Марія Петрівна ледь не задихнулася.

— Хочу бути інженером.

— Кіро, — боязко підхопив Олександр Димитрійович, — ти ж ніколи не любила комуністів, а сама обираєш таку сучасну і любу їм професію — жінки-інженера!

— Хочеш будувати з ними червону державу? — спитав Віктор.

— Я будуватиму те, що сама захочу.

— Це не є культурна професія для жінки, — додала Галина Петрівна.

— Це єдина професія, — відрізала Кіра, — задля якої не доведеться вивчати брехні. Бо сталь є сталь. Інші науки — це все чиїсь здогадки, бажання та великі купи брехні.

Відгуки (12) Новий

Світличного 01.11.2023 14:29
Нещодавно я прочитала неймовірно цікаву книгу «Ми, живі» Айн Ренд.
Мене дуже вразила ця книга! «Ми, живі» — найщиріший, найзворушливіший твір. Хочу розповісти про пережите з головною героїнею Кірою Аргуновою та автором книги Айн Ренд.
Якщо хочеш поринути у радянські часи то книга саме для вас, щоб дізнатися як люди намагалися вижити в ті складні часи. Не всім вдавалося це зробити багато не виживали.
В творі розповідається про те, як «справедливо» вирішується питання кому отримати пшоно, щоб зварити собі трохи їжі, а кому з буржуїв і того не положено
Коли в людей відбирали квартири і роботи. Вчитель в минулому намагався вижити разом зі своєю родиною виготовляючи мило, щоб потім його продати , а на виручені копійки купити пшона. Діти намагалися вчитися при газових лампах.
Коли в тебе було все для життя і в один момент ти ставав , за чієюсь командою, жибраком та нікчемою і єдиною метою твого нікчемного життя було вижити.
Коли діти, щоб вислужитися перед владою, здавали батьків, сестер, братів це дуже жорстко.
Лицемірство, дурість, зрадництво. Щоб влаштуватися на роботу, треба вступити в профсоюз. Щоб вступити в профсоюз, треба бути працевлаштованим. Слідування безглуздим правилам, аби вижити — це швидко перетворюється на звичку і норму. Шлюб за розрахунком, продукти по картках, пів життя за вживану сукню.
Водночас це любовний роман. В усі часи кохали та були коханими, кимось користувалися, а хтось заради коханого гнив у таборі до кінця своїх днів.
Тема таборів у «Ми, живі» згадується лише побіжно, але ці епізоди одні з найболючіших у романі: юні закохані роз’їжджаються різними потягами у різні табори. І більше ніколи не зустрінуться…
Це справжній антирадянський роман. Добре написаний, правдивий, який точно висвітлює соціалістичний устрій і разом із тим роман цікавий своєю психологічністю.
Все нове, що ладна створити росія, поваливши старе, буде набагато гіршим за попередній устрій.
Головна героїня роману Кіра пояснює чому вона обрала інженерний фах:

«— Це єдина професія задля якої не доведеться вивчати брехні. Бо сталь є сталь. Інші науки — це все чиїсь здогадки, бажання та великі купи брехні.»

Цікаво читати про любовно-політичний трикутник у тоталітарній державі, коли жінка заради коханого чоловіка жертвує собою, а правильний, міцний, затятий комуніст через кохання до цієї жінки прозріває.
Кіра -головна героїня роману. З дитинства була незвичайною дівчинкою мріє про архітектуру, прагне створювати вражаючі будівлі , а за кордоном можливо й хмарочоси. Їй вдається вступити до інституту. Вона завжди сміяласяз кохання та жіночих «штучок». Водночас вона зустрічає Лео — так само нащадка буржуазних батьків. Одразу після знайомства вони роблять невдалу спробу втекти за кордон. Згодом починають жити разом: неодружені, що теж є ознакою нового часу. Красиве ім'я, красивий чоловік. Особисто мені здається, що вона покохала його очима, бо по-іншому просто не вміла. На мій погляд Лео завжди користувався любов’ю Кіри.
Це кохання. І для мене цей роман це насамперед історія кохання. Може, незрозумілого і дурного - адже "любовь зла.." Та все ж.

У Кіру закоханий також комуніст Андрій Таґанов. На певному етапі Кіра починає стосунки з Андрієм. Завдяки цьому вона здобуває фінанси, аби відправити Лео на лікування у санаторій до Криму. Врешті й Андрій, під впливом Кіри, розчаровується у радянській системі… .
Ця книга, на мою думку, підходить для спільних читань, бо цікаво обговорювати персонажів, їхні вчинки, їхню поведінку, їхні стосунки, кого підтримуєш, а кого не схвалюєш, хто навіть тебе обурює чи дратує.
Особливе враження справила доля Кіри тим, що її дуже жорстко зрадив коханий заради якого вона поклала своє життя.
Дякую бібліотеці Центральна бібліотека Солом’янки.

Відповісти
Олена Орлова
Олена Орлова 18.10.2023 17:19
Якось зовсім по іншому я уявляла цей роман після «Гімну». За фактом вийшов важкий емоційно, але написаний чудовою мовою (дякую і автору, і перекладачеві) текст. Текст, сповнений жалю за втраченим часом, розбитим життям, знищеним можливостям. Як просто виявилося з країни, що розвивається своїм шляхом, створити монстра, величезну чорну тарганячу масу з вусиками, жах якої не видно на тлі сонця, що сходить. Хороша ідея (я про звільнення робітничого класу від гніту, як би пафосно це не звучало) помножена на фанатизм і перероджена в перекручені ідеї – ось те, що вийшло завдяки диктатурі пролетаріату. Коли ті, хто за царя був засланий у Сибір через відстоювання прав робітників, тепер живуть вже не під царським чоботом, а під червоним. Розчаровані, виснажені, втомлені, які не вірять (як батько Мариші Лаврової). Коли ті, хто стояв біля витоків руху, залишившись вірним ідеалам революції, все ще вірить у правильність ідеї, виявляється неугодним, негнучким елементом, що не розуміє момент, а отже підлягає чистці (як Андрій Таґанов). Коли твої здібності та знання нікому не потрібні, тому що ти – буржуазний елемент і маєш «отримати по заслузі» за гноблення простого народу, а на твоє місце візьмуть полум'яного борця і не важливо, що в нього в голові вітер свище серед гасел про свободу трудящих та визволенні всього світу (як самі Лео Коваленський та Кіра Арґунова, так і їхні сім'ї). Коли твоя профпридатність вимірюється не спеціалізованими знаннями, а знанням про те, скільки тон вугілля було видобуто на Донбасі або скільки учасників було на з'їзді партії. Коли нескінченні збори, мітинги, зустрічі, лекції, гуртки та ін. важливіше реальних дій, вкладених у відродження країни, понівеченої Першою світовою війною, революцією та Громадянської війною. Коли твою і так мізерну зарплату обкушують збори на все, що тільки можна (але нікому не потрібне), і ти не в змозі купити собі пару черевиків. Коли ідеалістів змінюють дворушники. Коли розстрілюють на місці селян, що спалили комуністів, які прийшли відібрати останнє, а потім йдуть у кабаре пиши шампанське. Коли ти не маєш право на власні думки, особливо, якщо вони не збігаються із думкою більшості. Коли, коли, коли…

З героїв найбільше сподобався Андрій. Так, ідеаліст, але з чіткими та зрозумілими принципами, за які й тримається, з якими й живе. А ще Ірина, кузина Кіри: творча, легка людина, яка виявила таку сильну волю. Кіра… Спочатку вона мені сподобалася: така собі індивідуалістка, що хочу – те й роблю, ніхто не змусить мені вчинити не так, як я хочу. Але що далі розвивалися події, то більше зменшувалась моя до неї симпатія. Лео… Цей взагалі здався мені слабаком, який паразитує на почуттях Кіри. Шкоду викликали старші Арґунови та Дунаєві: у нехай не найповажнішому віці, але втратити землю під ногами – це важко. Так само мені було шкода своїх бабусь-дідусів, які пережили 1990-ті. Так само шкода було тата, партійцю, який читав розсекречену правду.

Після книги залишилося гнітюче відчуття.

*Дякую бібліотеці Публічна бібліотека імені Лесі Українки, м. Київ*
Відповісти
Мельничук Леся 12.07.2023 10:49
Розповідаю про книгу, яка мене сильно вразила!
Ох, як багато всього пережито разом з Кірою, разом з Айн Ренд, бо Кіра має багато від самої авторки!
Це справжній антисовєтський роман. Добре написаний, правдивий, який точно висвітлює соціалістичний устрій і разом із тим роман цікавий своєю психологічністю.
Атмосферний роман, який точно передає задушливу атмосферу совєтського союзу.
Все нове, що ладна створити росія, поваливши старе, буде набагато гіршим за попередній устрій. Хоч хто править цією недокраїною, хоч як багато разів змінюється її устрій, росія завжди плодила «скалічені, повзучі, поламані покручі».
Авторка бачила на власні очі яким був початок комуністичної країни, в тривале існування якої мало хто вірив, як і не вірила Кіра, головна героїня роману, та її батьки. Але авторці вдалося вирватися на волю, а про невдалу спробу втечі Кіри читач дізнається на початку роману.

? «І не пробуйте більше втекти з країни. Ви в Радянській Росії — любіть її чи ненавидьте, хоч задушіться собі, але тут ви залишитеся.»

Щоб дізнатися для чого Кірі знадобилася стара весільна мамина сукня треба дочитати до кінця роману. І це так щемливо! Так бере за душу!
Цікаво читати про любовно-політичний трикутник у тоталітарній державі, коли жінка заради коханого чоловіка жертвує собою, а правильний, міцний, затятий комуніст через кохання до цієї жінки прозріває.
Між описаними подіями і часом, у якому я читала цю книгу пройшло приблизно сто років і мені у своєму 2023 хочеться подякувати авторці за таку щиру розповідь про соціалістичний устрій. Корисно читати тим, хто ніколи не жив у країні рад, бо книга повертає нас у часі назад у 1923 рік.
Кіра пояснює чому вона обрала інженерний фах:

«— Це єдина професія задля якої не доведеться вивчати брехні. Бо сталь є сталь. Інші науки — це все чиїсь здогадки, бажання та великі купи брехні.»

Я думаю, це було мало чи не вирішальним аргументом для багатьох при виборі інженерної професії в совєтському союзі.
Нескладно побачити в цій книзі посилання до майбутньої появи іншого роману Айн Ренд «Джерело».
Читаю в книзі про те, як «справедливо» вирішується питання кому отримати пшоно, щоб зварити собі трохи їжі, а кому з буржуїв і того не положено, а потім потрапляє мені в стрічку відео про лист отриманий з окупованої Херсонщини, де, щоб отримати гречку, щоб не вмерти з голоду треба спочатку отримати російський паспорт. Інакше помирай з голоду. Рівно сто років між подіями описаними в книзі й тим, що зараз відбувається на заграбастаних росією територіях. Монстр той самий. Зникни назавжди людожерська країна з планети Земля.

«Вони їли пшоно і картоплю з цибулею, підсмаженою на лляній олії. Від голоду руки її ледве слухалися. Але пшона вона не торкалася. Раптом її охопила нестримна відраза, ненависть, через яку вона радше вмерла б із голоду, ніж змусила б себе проковтнути бодай одну ложку цієї гіркої каші, яку вона, здавалося, їла все своє життя. В голові майнула тьмяна думка про те, чи є на світі місце, де люди їдять, не долаючи нападів нудоти з кожним ковтком, де яйця, масло та цукор не є примарним ідеа­лом, до якого рвешся в агонії й ніколи не здобуваєш.»

Цікаво і страшно читати як відновлювалася класова справедливість. Волосся дибки.
І совєтські люди брали квитки в театр, йшли дивитися веселу оперету, наприклад, «Боядеру», такий жахливо-яскравий контраст між задушливою атмосферою всього життя совєтських людей та іноземним кольоровим світом, як «обіцянка чогось такого, що існує десь, може існувати».

«То була просто весела нісенітниця. Неначе погляд крізь сніги та знамена — туди, за кордон, у серце іншого світу.»

За описаними подіями спостерігати цікаво, за героїв переживаєш, непокоїшся за них, що вони зроблять, і як це відгукнеться в майбутньому. Написано добре, сильно, як на мене, цей твір доводить, що авторка могла добре писати. Персонажі виписані цікаво, яскраво, як і головна трійця, так і другорядні персонажі.
Ця книга, на мою думку, підходить для спільних читань, бо цікаво обговорювати персонажів, їхні вчинки, їхню поведінку, їхні стосунки, кого підтримуєш, а кого не схвалюєш, хто навіть тебе обурює чи дратує.
Ця книга потрапила в улюблені. Тепер треба підлікувати сердечко.
Відповісти
Катерина Молодик 08.07.2022 20:58
Одна з улюблених книг. Про відчуття свободи не тільки зовнішньої, але й уперше чергу внутрішньої. Бути вільним і живим до кінця, навіть ціною фізичного існування. Раджу ))) Відповісти
Тимченко Анастасія 22.12.2021 10:49
"Пройшов снігопад. Втоптаний у вуличне багно кінськими копитами перший сніг нагадував ріденьку каву з тонкими друзками цукру, що танули."

Саме після цих рядків я закохалася в авторку, її стиль та її думки. Так, це моя перша книжка письменниці і вона ж є першою роботою у Айн Ренд.

Роман "Ми, живі" - це маніфест авторки проти комунізму післяреволюційного часу, того Червоного терору, який відбувався на території СРСР. Весь це жах, який відбувався з людьми у той час - це для нас зараз, у сучасності, щось незбагненне. Читати - моторошно, а уявити?..
Ця книжка - розповідь про щоденну боротьбу людей проти тоталітарної Держави. Я не хочу зараз розповідати про політику тих часів, про "червоних" та "білих", зради з усіх сторін, розстріли, про розподіл роботи, майна, їжі, а хочу розповісти про дещо інше.
Про те, що відбувалося на тлі цього суцільного страждання. Про те, що відбувалося всередині людей, окрім жаги до свободи, знань, надії до життя.
Це кохання. І для мене цей роман це насамперед історія кохання. Може, незрозумілого і дурного - адже "любовь зла.." Та все ж.
Головна героїня Кіра - з дитинства була незвичаною дівчинкою та й хотіла вона стати інженером - будувати мости з алюмінію, а за кордоном можливо й хмарочоси.. Вона сміялася з кохання та жіночих "штучок". І ось так, просто з першого погляду, раптово - і закохалася. Лео. Красиве ім'я, красивий чоловік. Особисто мені здається, що вона покохала його очима, бо по-іншому просто не вміла.
Але є ще Андрій. І з обох боків у Кіри якесь неправильне кохання. Вона любить контрреволюціонера, її ж кохає - партійний комуніст.
І якщо для меня про цих двох чоловіків все було зрозуміло ще з кинутою фразою одного - "Роздягайся", а іншого - " мені сподобалося, як ТИ слухала ту музику", то для Кіри - ні. І до останнього вона стояла «одна проти 1,5 мільйона» та програла. Вона тричі врятувала коханого, але себе – ні. Вона стояла проти Держави, а зраду отримала не там. Де чекала.

Останні 40 сторінок сльози не сходили з очей, книжка змокла. Але так, як зачепив моє серце цей роман, ще не зачіпав щоден інший. Таких різнобарвних, сильних емоцій я ще не відчувала.

"Падаючи на біле нерухоме чоло, сніжинки не танули."
Відповісти
Мініх Сніжана 01.11.2021 11:34
Знаєте, так буває, що сідаєш читати книгу і поринаєш з головою, перестає існувати реальність,забуваєш за час. Так сталося і у мене з романом талановитої американської письменниці Айн Ренд «Ми живі». Це перший її роман, але написаний надзвичайно захоплююче, втім як і інші. Це наша історія очима заокеанської письменниці з російським корінням. Сюжет розвивається з початку двадцятих років. Це розповідь про радянське суспільство через призму життя головних героїв. Вміння любити, вміння прощати, готовність до самопожертви. Ця книга не закінчується «хеппі ендом», вона заставляє думати. Зринають непрості запитання. На що ти готова заради сімї, коханої людини, Батьківщини? Чи не готова? Що важливіше особисте щастя, чи суспільне благо? Головна героїня книги молода, вродлива дівчина Кіра. Її очима ви зможете побачити ту непросту радянську реальність, яку приховували. Зможете дати відповідь на запитання, чи хотіли б ви повернутися, і жити у такій країні? Багато кому з нас варто подумати над цією темою, задати собі такі питання. Перечитана остання сторінка, а я все ще там, відчуваю дух епохи… Так, книга ставить багато запитань, але і дає відповіді на ваші. Вона не для любителів солоденького, але варто спробувати її смак.
Дякую Центральній публічній бібліотеці Хмельницької міської ТГ
«Хмельницький бібліофреш на Подільській, 78»
Відповісти
Томчук Олена 27.10.2021 18:52
Ця книга, як інші романи Айн Ренд, не відпускає. Захоплива історія про стійкість людини проти системи. Відірватись було важко. Відповісти
Скриннік Ольга 25.10.2021 13:02
«Я стояла сама проти ста п‘ятдесяти мільйонів. І програла».

Давно я не читала настільки майстерно написаної прози, як роман Айн Ренд «Ми, живі». Відчутно, що авторка книги писала сценарії - Петроград 1922-1925 рр. - справжній! Холодний, просякнутий запахом карболки та засмічений соняшниковим лушпинням.

Епізоди з твору ніби вимальовуються в уяві: ось колишній кушнір самого імператора тримає в червоних від холоду руках музейний годинник, намагаючись продати його на речовому ринку, щоб нагодувати голодну сім‘ю.

Портрети персонажів теж дуже кінематографічні:
«Вона глянула в його сірі очі приборканого тигра й засумнівалася, чи справді він був приборканий. На його обличчі видніли чотири прямі лінії - дві брови, рот і шрам на правій скроні».

Кіра Арґунова мріє отримати інженерну спеціальність, але для представників її прошарку зараз лихі часи. У її родини відібрали все: майно, права, можливість працювати. Замість їжі - цвіле пшоно та шмат сушеної риби.

Хтось пристосувався і навіть досяг вершин, як Віктор Дунаєв, а когось система зламала. Так сталося з Лео Коваленківським.

Розумію: він бачив, що ніхто і ніщо не може врятувати його життя - саме життя, а не існування. Але люди, які тринькають гроші та «шукають істину в алкоголі» мені неприємні. Чи може, я не змогла йому вибачити зумисне розбиту вазу з севрської порцеляни.

Натомість образ Андрія Таґанова, наскрізь червоного працівника ДПУ (це той, що не до кінця приборканий тигр) - мій улюблений у творі. Зізнаюся: Андрій забрав моє серце. Та сцена, коли він спалює речі коханої, ніжно розкладаючи їх у полум‘ї - просто на розрив.

Але попри всі зусилля я не змогла повірити, що Андрієві не було відомо про Кіру і Лео. ДПУ! Та він мав знати, де миша пробігла!

Полюбити цю книгу важко. Забути - неможливо. Прочитавши її, хапаєш ротом повітря, щоб впевнитися, що живий. І дякуєш, що нині часи - інакші.

«Я прийду, якщо буду живий.
І якщо не забуду».
Відповісти
Оксана Озгенч 06.10.2021 10:03
Зберігаючи гідність вони втрачали людську подобу!

Трепанація людської сутності!

Чи можна врятувати голодну країну втопивши її в революційній крові?

Чи можна врятувати кохання зрадою?

Чи можна наситити шлунок торгуючи совістю?

Вивернуті душі, якими система грається, як пазлами.
Немає цільного добра.
Немає гідності.
Немає рівності.
Всі рівні, лише у смерті!

Цей роман про ЛЮДИНУ.
Про її ницість і велич.
Про її пристосуванство.

Книжка про комунізм, очима інтелігенції, яка втратила владу, багатство, становище та своє право на життя.

Герої постійно змінюються, як змії, вони скидають личини: білий, червоний, людина.

Сюжет реалістично-драматичний, який безжально розриває хід думок та очікувань.

Авторка повільно розтинає всіх героїв, від героя - до жертви всього один крок…

Головна героїня книжки - аристократка Кіра Арґунова пройшла всі кола пекла заради кохання й свободи!

Все, що вона хотіла - жити!

Жити своїм розумом, бажаннями, але хто сказав, що в системі індивід має право на інакшість?

Це моя 4-та книжка Ренд.

Книжки живі, вони дихають і волають до вас голосами своїх героїв!

Рекомендую!

Цитата:

« - Тобі не відомо ,- її голос раптом здригнувся від почуття, якого вона не могла приховати,-що і в найкращих із нас усередині є таке, чого не сміють торкатися чужі руки? Те священне, про що кожен може сказати «воно моє», і саме тому це є священним? Не відомо, що ми живемо тільки для себе - найкращі з нас, ті, хто чогось варті? Не відомо, що в нас є те, чого не сміє торкнутися жодна держава, жоден колектив, жодне число мільйонів?

Його відповідь була:

- Ні.»
Відповісти
Небилиця Світлана 29.09.2021 12:28
Я бісилась.
Я раділа.
Потім знову злилась.
І хотіла жбурнути цю книжку подалі від себе.
Але я й не хотіла її відпускати.
Я була шокована.
І так само була захоплена.

Ця історія викликала в мені цілу бурю емоцій: від негативних до позитивних. Герої мене максимально бісили, потім я безмежно їх любила й співчувала. Я їх не розуміла, а потім переживала всі ті емоції разом із ними.

Це було повне занурення в історію. Але не з самого початку.

Спершу я читала й думала: "Хм, та нічого особливого". Але це було не довго. Бо потім книжка мене захопила та так, що я досі прокручую все й намагаюся зрозуміти героїв.

Айн Ренд у своєму стилі. Якщо читали "Джерело" або "Атланта" - стиль схожий, але це зовсім інша історія. Це дебютна книжка, яку спочатку не хотіли видавати. Це маніфест проти комунізму. Певного роду це автобіографія, бо авторка сама виросла в Росії й історичне тло, яке є в романі, справжнє і воно дуже сильне. Читаєш і усвідомлюєш, як було жити людям у 1922 році.

Цей роман показує боротьбу людину проти держави, індивідуалізм проти колективізму, вільнодумство проти покори. Якщо ти не в партії, ти - ніхто. Якщо ти не суспільно активний - ти ніхто. Якщо в тебе немає служби - ти ніхто. Було боляче читати, як люди продавали все, аби тільки купити черству буханку хліба чи зіпсоване пшоно.

На історичному фоні розгортається особиста драма головної героїні - Кіри Арґунової. Вона донька колишніх аристократів, тому для радянської влади - ніхто. Вона мріє стати інженером, будувати, але що її мрії проти системи? Вона мислить не так, як того вимагає влада. Вона хоче бути особистістю, а не гвинтиком системи.

Вона закохується. Любить по-справжньому й сильно. Лео Ковальський - син колишнього адмірала, теж ворог системи. Андрій Таґанов - член партії, комуніст-ідеаліст. Здавалось, такі різні долі, але - ні. Їх дещо поєднує.

У романі Айн Ренд показує, як система ламає людей, як
особистості намагаються боротися, жити звичайним життям, любити, йти до своїх мрій, попри все.

Книжка мені дуже сподобалася. Вона така сильна, вона
болить, вона справжня. Хоча головна героїня мене дуже бісила. Я взагалі не розуміла її, особливо у виборі кохання всього свого життя. "Як? Чому він?" - цього не розуміла.
Кіра змальована як сильна особистість, але кохання всіх змінює й заради нього ми готові на все що завгодно.

Стиль у автора чудовий. Я досі захоплююсь її думками, її вмінням писати, її досвідом.

Одна з кращих книжок у цьому році. Дуже раджу.
Відповісти
Гордєєва Вікторія 14.07.2021 01:25
У моїй бібліотеці ця книга посяде особливе місце.Як боляче було читати про ті страшні часи і дійства,які чинила влада,проти безневинних людей! Відповісти
Вікторія 24.06.2021 10:46
Загалом книга сподобалась, так як мені подобається стиль написання та думки авторки в цілому. Книга прекрасна, якщо ви хочете побачити відповіді на питання чому ми українці та інші жертви в’язниці СРСР так повільно лікуємось від тої червоної чуми. Відповісти
Дивитися ще відгуки
Залиште свій відгук
Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!
Будь ласка, оцініть даний товар!
Читачі найчастіше обирають

Джеремі Міллер

Правила інвестування Воррена Баффета
420 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Костянтин Ульянов

Броньований розум. Бойовий стрес та...
700 грн
Рік видання: 2024 Палітурка: тверда

Рене Генон

Криза сучасного світу
267 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Дмитро Вербич

Точка неповернення
360 грн
Рік видання: 2020 Палітурка: тверда

Євгенія Кузнєцова

Мова-меч. Як говорила радянська...
650 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Ґреґ Маккеон

Есенціалізм. Мистецтво визначати...
330 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: тверда

Ліндсі К. Гібсон

Дорослі діти емоційно незрілих батьків
340 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: м'яка

Брітні Спірс

Жінка в мені (Limited edition)
490 грн
550 грн
-10%
Рік видання: 2024 Палітурка: тверда

Ігор Козловський

Людина на перехресті. Роздуми про...
250 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Максим «Далі» Кривцов

Вірші з бійниці
330 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Ернст фон Заломон

Зневажені
600 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Тімоті Снайдер

Нариси таємної війни. Польський...
280 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Дмитро Савченко

Вовки Да Вінчі
280 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Крістін Генна

Соловей (оновл. вид.)
350 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Ева Томпсон

Трубадури імперії. Російська...
420 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда
Інші книги автора

Айн Ренд

The Fountainhead
426 грн
Рік видання: 2007

Айн Ренд

Атлант розправив плечі. Частина...
300 грн
Рік видання: 2015-2022 Палітурка: м'яка, матова

Айн Ренд

Атлант розправив плечі. Частина...
300 грн
Рік видання: 2015-2022 Палітурка: м'яка, матова

Айн Ренд

Чеснота егоїзму
Рік видання: 2024

Айн Ренд

Гімн
250 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Айн Ренд

Атлант розправив плечі. Частина...
300 грн
Рік видання: 2015-2022 Палітурка: м'яка, матова

Айн Ренд

Джерело
360 грн
Рік видання: 2016 Палітурка: тверда, матова

Айн Ренд

Атлант розправив плечі (комплект з...
1 200 грн
Рік видання: 2015-2022 Палітурка: тверда, матова

Айн Ренд

Гімн
128 грн
Рік видання: 2022

Айн Ренд

Гімн
140 грн
Рік видання: 2022
Вхід до особистого кабінету
Увійти за допомогою:

Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%

Вкажіть, будь ласка, Вашу стать

Або

Я погоджуюсь з умовами використання персональних даних