Книга «Людина у високому замку»

Один із найвідоміших творів Філіпа Діка, роман Людина у високому замку (1963) занурює читача у страхітливий альтернативний світ, дуже схожий на наш власний, проте з однією важливою моторошною відмінністю – це світ, де союзники зазнали поразки у Другій світовій війні. У цій кошмарній антиутопії нацисти захопили Нью-Йорк, японці контролюють Каліфорнію та все західне узбережжя колишніх Сполучених штатів, а африканський континент піддано жахливим експериментам і практично стерто з лиця землі. У нейтральній буферній зоні, яка ділить нові конкуруючі наддержави, живе автор підпільного бестселера, знаний як людина у високому замку. Його книга пропонує нове бачення реальності – альтернативу світової історії, в якій держави Осі таки було переможено, даруючи надію для мільйонів зневірених. Але який із двох різновидів реальності справжній? І чи не є світ, описаний у цій книжці, просто одним із багатьох можливих? Людина у високому замку – це класичний Діківський роман, що ставить під сумнів наші найзасадничіші уявлення про світ, який ми називаємо своїм. У 1963 році роман Людина у високому замку здобув престижну нагороду у галузі наукової фантастики – Премію Г’юґо. У 2015-му кінокомпанія Amazon Studios випустила за мотивами твору Діка однойменний 10-серійний телесеріал, сюжет якого, втім, значно відрізняється від паперового оригіналу.

Філіп Кіндред Дік (1928 – 1982) – відомий американський письменник, новеліст, есеїст та філософ, що здобув популярність завдяки своїм творам у жанрі наукової фантастики. У своїх романах Дік досліджував філософські та метафізичні теми, посилена увага до яких і завоювала йому славу серйозного романіста серед ширшої читацької публіки. Дія творів Філіпа Діка часто відбувається у похмурих, техногенних світах майбутнього, де панують монополістичні корпорацій та авторитарні режими. Також для цього автора характерне зацікавлення штучним інтелектом, зміненими станами свідомості та симбіозом між людиною та машиною. На більш пізніх роботах сильно позначилася його особиста зацікавленість у метафізиці та теології. Усе життя страждаючи від психічних розладів різної гостроти, які були ускладнені вживанням наркотичних препаратів, Дік часто моделював своїх персонажів та сюжети своїх творів з власного досвіду, досліджуючи природу наркоманії, параної, шизофренії і трансцендентних досвідів. До найвідоміших творів Філіпа Діка належать Звихнутий час (1959), Людина у високому замку (1962), Чи мріють андроїди про електричних овець? (1968), Убік (1969), Лийтесь сльози, сказав поліцейський (1974) та Затьмарення (1977). Кілька реалістичних романів автора, які Дік створив ще на початку своєї кар’єри, були опубліковані лише після його смерті і отримали схвальні відгуки критиків. Багато творів Філіпа Діка було екранізовано, зокрема його роман Чи мріють андроїди про електричних овець? послужив літературною основою культового фільму режисера Рідлі Скотта Той, що біжить по лезу (1982). Загалом творчий доробок Філіпа Діка складає більш ніж 30 романів і 110 оповідань.