| Автор | Нікі Гейз |
| Видавництво | Наш Формат |
| Рік видання | 2025 |
| Палітурка | м'яка |
| Оригінальна назва | A Little History of Psychology |
| Перекладачі | Світлана Золотухіна |
| ISBN | 978-617-8650-13-1 |
| Мова | українська |
| Серія | Короткі історії |
| Розмір | 140 х 210 мм |
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Що насправді керує нашими рішеннями? Звідки беруться мова і пам’ять? Чи дійсно тести IQ вимірюють інтелект — і хто вирішив, що це взагалі потрібно вимірювати?
На вас чекають 40 динамічних розділів, які розповідають про найвпливовіші ідеї, досліди й постаті в історії психології. Від Стародавньої Греції до сучасності, від Фройда до Канемана, від здобутків нейропсихології та біхевіоризму до експериментів Мілґрема в соціальній психології та проєктів ЦРУ з контролю розуму.
Нікі Гейз пояснює складне із цікавістю і простотою, не уникаючи гострих тем: євгеніки, нацизму, антипсихіатрії, пропаганди під час війни. Це не посібник із самодопомоги, а мандрівка крізь ключові ідеї про те, ким ми є — і як ми це зрозуміли.
Нікі Гейз — психологиня, президентка Британського психологічного товариства.
Займається психологією вже 50 років і написала понад 25 книжок, серед яких «Про що ви думаєте?», «Ваш мозок і ви» та «Основи соціальної психології».
Книжка дуже контрастує зі звичною історією психології — сухою, нудною і важкою для сприйняття. Щиро рекомендую її всім, хто шукає привабливого й цікавого вступу в галузь. Роберт Стернберґ, професор психології в Корнеллі
Захоплива розповідь про динамічне перетягування каната між наукою і культурою, що здавна оживляло психологічну дисципліну. Еріка Дік, авторка «Психоделічної психіатрії»
На початку XX століття Чарльз Спірмен стверджував, що існує генеральний фактор, який зазвичай називають «g», — це єдина загальна здібність, яку можна виразити одним числом — коефіцієнтом інтелекту, або IQ. Концепція g-фактора лежала в основі ідеї про спадковість, її використовували як аргумент на користь того, що в людей інтелект може бути вищий або нижчий, чим зі свого боку пояснювали нерівність людей і груп у суспільстві — популярна з погляду традиційних цінностей думка, що люди народжуються у своєму соціальному класі.
Прихильники генетичної теорії Артур Дженсен, Ганс Юрґен Айзенк і Річард Геррнштайн (1930‒1994) наполягали на тому, що інтелект — фіксована здібність, яка точно вимірюється тестами IQ, і що його варіативність майже повністю (на 80 відсотків) успадковується. Більшість психологів не погоджувалися із цим, аргументуючи це тим, що: а) виміряний інтелект навіть в однієї людини може зростати внаслідок набуття досвіду; б) тести IQ не точні й грішать культурними упередженнями; в) цитована цифра успадковуваності арбітражна і не підтверджується генетичними або соціальними доказами. Самі генетики вважали дискусію «природа проти виховання» досить безглуздою: розвиток відбувається завдяки обом факторам, і намагатися розподілити відсотки на користь одного чи іншого, на їхню думку, було просто абсурдно і ненауково.
Психологія — наука багатогранна, як і люди, яких вона вивчає. Немає єдиної психології, що підходить для всіх і вся, почасти тому, що як індивіди ми всі дуже складні; почасти тому, що люди формуються в різних культурах, а почасти тому, що у психології дуже розгалужене коріння, що має багато джерел.
До того ж немає якогось одного типу психолога. Одні психологи займаються академічною діяльністю, але аж ніяк не всі. Від самого початку психологія знайшла практичне застосування в багатьох сферах.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%