Книга «Коротка історія мистецтва»

Про книжку «Коротка історія мистецтва»

• Що мотивувало перших людей виготовляти фарбу й лишати на скелях відбитки долонь чи зображення бізонів?
• Як статуя Афродіти Кнідської спричинила «туристичний бум» в античному світі й змусила охочих перетинати море заради одного лише погляду на неї?
• Чому звичайний керамічний пісуар зміг зруйнувати всі канони класичного мистецтва і стати найвідомішою скульптурою ХХ століття?
• Як зіркам поп-музики Бейонсе та Джею-Зі вдалося «захопити» Лувр і переписати історію мистецтва, повернувши голос забутим темношкірим митцям?

У цій книжці Шарлотта Маллінз запрошує в захопливу мандрівку крізь сто тисяч років світової історії мистецтва. Вона знайомить читачів зі скульптурними шедеврами культури Нок і величчю Теракотової армії, відчиняє потаємні двері до робітень митців та мисткинь і повертає з небуття давно забутих художників, як-от Софонісбу Анґіссолу, Ґуань Даошен та Джейкоба Лоуренса. Від первісного живопису до сучасного мистецтва як форми спротиву, від величних стародавніх храмів до масштабних всесвітніх виставок — ця книжка змінює уявлення про те, що таке мистецтво, і показує, як воно продовжує впливати на наш світ.

ПРО АВТОРКУ

Шарлотта Маллінз — мистецтвознавиця, письменниця і телеведуча. Наразі працює арткритикинею в Country Life, раніше була редакторкою ArtReview, V&A Magazine та Art Quarterly. Дописувачка Financial Times, Telegraph, Art in America тощо. Авторка понад десятка книжок, присвячених мистецтву.

Відгуки на книжку:

Це не просто томик у м’якій палітурці — це дистилят історії мистецтва, що розповідає про низку митців і мисткинь з усього світу. Книжка підкреслює незмінну здатність мистецтва зворушувати, звертатися безпосередньо до наших емоцій і впливати на нас. History News Network 

Кожну з обраних тем Маллінз подає просто й захопливо, легко ведучи читача крізь різні епохи та мистецькі середовища, даючи змогу зазирнути безпосередньо в майстерні митців. Разом із нею ми вирушаємо до доісторичних печер Франції, на площі Флоренції та в нью-йоркські лофти. Ця книжка стане не лише натхненним вступом у світ мистецтва для юних читачів, а й приверне увагу і потішить кожного, хто цікавиться культурою людства. Сьюзен Оуенс, авторка книжки «Дух місця»

Інші книжки серії:

• «Коротка історія музики», Роберт Філіп, «Наш Формат», 2025 рік
• «Короткі історії про мову», Девід Кристал, «Наш Формат», 2025 рік
• «Коротка історія психології», Нікі Гейз,  «Наш Формат», 2025 рік
• «Коротка історія філософії», Найджел Ворбертон, «Наш Формат», 2023 рік
• «Коротка історія науки», Вільям Байнум, «Наш Формат», 2022 рік
• «Коротка історія релігії», Річард Голловей, «Наш Формат», 2022 рік
• «Коротка історія економіки», Найл Кіштайні, «Наш Формат», 2022 рік

Цитати з видання:

100 тисяч років тому, коли тодішні люди вперше виготовили фарбу, подрібнивши тверді вохристі камені й змішавши порошок (пігмент) з жирним соком зі спалених кісток. У печері Бломбос у Південній Африці було знайдено мушлі молюсків із залишками фарби віком 100 тисяч років. Жодного твору мистецтва з тих прадавніх часів не було знайдено, а фарбу, приготовлену в мушлях, можливо, використовували для малювання на тілі або під час поховань. Але вміння виготовляти фарбу, а отже, цілеспрямовано й творчо змінювати світ, було вже тоді.

Усередині стояла гігантська скульптура Афіни, понад 12 метрів заввишки, повністю вкрита слоновою кісткою і золотом. Уявіть собі — скульптура завбільшки з триповерховий будинок! Саме лише золото важило більше тонни, а слонова кістка також була одним із найдорожчих матеріалів того часу. Слонівкою відтворили шкіру Афіни, інкрустувавши кістяними пластинами щоки статуї, а також шию, руки й кисті. Одна ця статуя коштувала більше, ніж увесь Парфенон. Афіна була наймасштабнішим символом влади, престижу й багатства, який тільки могло створити місто.

Велика Афіна, основна з робіт скульптора Фідія, не збереглася, але її зображення дійшло до нас завдяки тому, що його викарбували на монетах. Вагомість цього витвору визнали і в Олімпії, одразу замовивши у Фідія подібну скульптуру для храму Зевса. Дуже шкода, що її також більше не існує, адже на той час цю колосальну сидячу фігуру Зевса вважали шедевром Фідія, й вона зажила слави одного із семи чудес античного світу.

Ранок на півночі Франції, надворі — 1219 рік. Двадцять каменярів збираються у своїй схованці — імпровізованому притулку, де вони сидять біля вогню і снідають, щоб зігрітися перед початком роботи. Вони є частиною колективу з двохсот осіб, який працює над Шартрським собором, перебудовує його в новому стилі, який уперше був застосований за абата Сюжера в абатстві Сен-Дені, що за 80 кілометрів звідси.

Каменярі працюють над північним порталом, вирізаючи скульптури, що прикрашатимуть ошатний вхід. Загалом у соборі має бути 1800 скульптур, деякі з них розміщені так високо, що каменярі, які їх створили, вже не бачать їх. Вони були вирізьблені не для людських очей, а для Бога, і загалом вносять свою лепту в будівлю, заявляючи про силу і присутність християнства. Каменярів, які створили скульптури для собору, було увічнено у вітражі одного з вікон. У нижній частині вітража, що прославляє святого Шерона, можна побачити каменярів з молотками й зубилами в руках, які ріжуть камінь і працюють над скульптурами.