Книга «Конкуренція в новому світі праці: як радикальна адаптованість відокремлює найкращих від решти»

Пандемія змусила нас відмовитися від застарілих систем, процесів і процедур і зробити сміливий стрибок у ще більш цифрове майбутнє. Автор бестселера «Ніколи не їжте наодинці» Кейт Ферацці пропонує нове сміливе бачення того, як виглядатимуть організації майбутнього — цифрові, інклюзивні, стійкі, емпатійні. Які нові практики закріпляться у нашому житті у  постковідній ері? Як лідери змінюють свої організації на краще після COVID? Як це все допоможе їм досягати ще більшого успіху?

Подана у книжці дорожня карта дасть лідерам натхнення далі розвивати свої організації, надолужити згаяний на пандемію час, прийняти нові реалії і здолати нові бар’єри.

Чим хороша ця книжка

• Пропонує нове сміливе бачення організації майбутнього.
• Демонструє, які інновації з’явилися під час пандемії та як вони вплинули на роботу компаній.
• Визначає нову модель лідерства — радикальну адаптованість — для підтримки безперервних змін у наступні періоди можливостей та викликів.
• Дає дієві й конкретні поради, як будувати нові стратегії, бізнес-моделі, організаційні системи і навіть культуру так, щоб залишатися конкурентоспроможними в новому, постпандемійному контексті.

Про автора

Кейт Феррацці — американський письменник і підприємець. Засновник і генеральний директор Ferrazzi Greenlight, дослідницької та консалтингової фірми в Лос-Анджелесі.

Цитати з книжки

Про віддалену роботу

Коли йдеться про віддалених працівників, фізична відстань — не головна перепона на шляху до співрозвитку. Значно важливіші інші відстані: стратегічна відстань, через яку важко узгоджувати свої дії з командою; виконавча відстань, адже ще не налагодились робочі процеси; споріднена відстань — так ми звемо брак відданості одне одному серед працівників. Дослідження показали, що з усіх цих показників саме від спорідненої відстані найбільше залежить, чи буде команда працювати по-новому, чи будуть її члени довіряти і вчитися одне в одного, яких результатів вони досягнуть.

Про стресостійкість команди

Команди, які докладають більше зусиль для співрозвитку, також виявилися більш стресостійкими. Члени команд краще висловлювали свої потреби, швидше розв’язували проблеми, легше приймали важливі рішення. Працівники не ставали у захисну позу, почувалися впевненіше серед колег, а відтак ті, кому була потрібна допомога, дозволяли собі попросити про неї. Це і є дух командної стресостійкості.

Про роботу в умовах кризи і завбачливість

Щоб помітити й оцінити ризики, потрібні зусилля всієї команди, адже одна людина не здатна слідкувати за всіма факторами, що впливають на формування майбутнього. Лео Тілман каже: «Мислення, орієнтоване на ризики, слід вважати новою необхідною робочою навичкою. З ним усі можуть всеохопно подивитися на ризики й непевне майбутнє, поговорити, обмінятися ідеями. Це допоможе компанії прийняти кращі рішення: легше уникнути небезпек, ефективніше скористатися можливостями».

Відгуки