| Автор | Патрик Оуржеднік |
| Видавництво | Видавництво Старого Лева |
| Рік видання | 2015 |
| Палітурка | тверда, глянцева |
| ISBN | 978-617-679-122-5 |
| Кількість сторінок | 160 |
| Мова | українська |
| Категорії | Художня література Сучасна іноземна проза |
| Артикул | 801162 |
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Вдаючись до використання наведеного літературного прийому письменник намагався посилити закладене одразу на перших сторінках оповіді переконання про перевагу деструктивних тенденцій у житті європейського суспільства над реалізацією західною цивілізацією свого структуротворчого потенціалу. Автор прослідковує ґенезу злиття ідеї загальнолюдського поступу з теорію природного відбору: аби удосконалити своє становище, людство концептуально обґрунтувало право на позбавлення життя собі подібних. Поділ людства за національною та класовою ознаками вплинув на розгортання глобальних конфліктів і творення тоталітарних ідеологій, що прищеплювали людським колективам штучне минуле. Виникнення суспільства масового споживання, збільшення інформаційних потоків, процес емансипації жінки, формування нового погляду на дитинство та молодість – все це, як видається автору, уніфікувало життєві процеси та водночас надало їм невизначеного характеру. Отримавши, внаслідок економічного піднесення, індивідуальну незалежність, члени з’європеїзованого суспільства мали, нібито, дістатися піку гуманістичних ідеалів, однак, як показано на численних прикладах – казуальних ситуаціях із повсякденного життя безіменних героїв книги, людське буття позбавилося етики, втратило сенс та набуло цілковитої абсурдності. Письменник стверджує: «Люди можуть порахувати кількість дерев, проте не бачать самого лісу». Надлишок інформації та механістичне мислення надали ваги несуттєвим речам, натомість утвердили байдужість до вирішення справжніх проблем, тому й нові варіанти самопізнання та фізичного удосконалення підсвідомо апелювали до виродженої моралі сучасників століття газових камер Освенціму. Непевну ходу людства протягом сторіччя підсумували міленарні апокаліптичні побоювання європеїзованої частини світової громадськості, висловлені термінами інформаційної доби.
«Європеана» є чудовим прикладом постмодерного напрямку в літературі. Інформативна потуга книги у поєднанні з нестандартним стилем викладу дозволить автору змусити українського читача із захопленням поглинути написане.