Книга «Дорога на Віґан-Пірс»

Джордж Орвелл (1903–1950) – англійський письменник і публіцист, який став знаменитим завдяки найвідомішому роману в жанрі антиутопії «1984», де він змалював жахливе тоталітарне суспільство майбутнього, а також повісті «Колгосп тварин», що в алегоричній формі розповідає про часи становлення СРСР.

На тлі цих відомих творів для багатьох читачів, на жаль, і досі залишається в тіні інший доробок письменника, зокрема його книжка «Дорога на Віґан-Пірс» (1937 р.), в якій Орвелл ділиться власними спостереженнями про життя регіонів промислової Півночі Англії, що у тридцятих роках минулого сторіччя потерпали від бідності та масового безробіття. Описуючи у своїй блискучій і пронизливій авторській манері побут представників найбідніших класів тогочасної Англії, Орвелл водночас йде набагато далі за початковий формат репортажистики і розмірковує про нездоланні суперечності та бар’єри, що розділяють традиційне англійське суспільство, про загрозу тоталітаризму та Другої світової війни, тінь якої все виразніше здіймається над сучасним йому світом, і навіть торкається питань футурології, роздумуючи про зміни, які в майбутньому чекають на людей і суспільство загалом.

У 1936 році Джордж Орвелл за редакційним завданням вирушив в Ланкашир та Йоркшир, щоб на власні очі побачити регіони, що потерпають від масового безробіття. Так уже 1937 року з’явилася «Дорога на Віґан-Пірс». Проте ця книжка – це щось набагато більше, аніж просто вражаючий опис побаченої бідності та безробіття на промисловій Півночі Англії тридцятих років. З притаманними йому спостережливістю, гумором, гнівом, сумом та проникливістю Орвелл створює масштабний літературний портрет життя родин англійських шахтарів тієї доби, водночас розширюючи тематику книжки до традицій англійського суспільства загалом. Письменник розмірковує про непереборні розмежування та відмінності тогочасних англійських нижчого, середнього та вищого класів. Урешті-решт, на сторінках цієї книжки Орвелл висловлює занепокоєння невідворотною перспективою ще однієї великої світової війни, роздумує про майбутнє людської цивілізації за стрімкого розвитку механізації та автоматизації праці, про те, як усе це змінить суспільство і кожну людину зокрема.

«Дорога на Віґан-Пірс» – це талановитий опис англійського суспільства 30-х років минулого сторіччя напередодні війни, зі всіма його суперечностями та розбіжностями, ностальгією за добрими минулими часами і острахом та недовірою перед прийдешнім.