Дарон Аджемоґлу, Джеймс Робінсон

Книга «Чому нації занепадають. Походження влади, багатства і бідності»

Артикул: 702844

Завантажити уривок

Паперова 230 грн

Garage Sale 230 грн

Немає в наявності

Goodreads

4.09

Наш Формат

4.8

Вподобайки

946

Характеристики

Автор	Дарон Аджемоґлу , Джеймс Робінсон
Видавництво	Наш Формат
Рік видання	2016
Палітурка	тверда, матова
Оригінальна назва	Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty by Daron Acemoglu, James A. Robinson
Перекладачі	Олександр Дем'янчук
ISBN	978-617-7279-33-3
Кількість сторінок	440
Мова	українська
Серія	ICU business books
Розмір	140 х 210 мм

Категорії

Економіка. Теорія. Історія Фінанси. Інвестиції Найкращі бізнес-книги за версією Financial Times

Дарон Аджемоґлу, Джеймс Робінсон - «Чому нації занепадають. Походження влади, багатства і бідності»

Ціна

230 грн

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

10% з кожної проданої книжки видавництва "Наш Формат" ми передаємо на книжки для ЗСУ

На книжкових полицях

Про що книга «Чому нації занепадають. Походження влади, багатства і бідності» авторів Дарон Аджемоґлу, Джеймс Робінсон Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty by Daron Acemoglu, James A. Robinson

Перший наклад книги закінчився. пропонуємо придбати перевидання "чому нації занепадають. походження влади, багатства і бідності".

«Чому нації занепадають» — це справжня класика економічної та політичної літератури. За версією Марка Цукерберга, — одна із найкращих книг, виданих у 2015 році. Бестселер New York Times, одна із улюблених книг Білла Гейтса.

Тематика книги

Політика, економіка, суспільні науки, державотворення, історія.

Про книгу «Чому нації занепадають»

Чому одним країнам вдається розвиватися та процвітати, переживати кризи та використовувати їх на свою користь, а інші занепадають навіть без очевидних на те причин? Наскільки добробут націй залежить від географії, історії та способу управління?

Ця книга — результат п’ятнадцятирічного дослідження історії розвитку країн по всьому світу. Її автори, науковці Дарон Аджемоґлу та Джеймс Робінсон, зробили вичерпні висновки щодо того, що насправді рухає людство вперед — активне громадянське суспільство, що ставить на перше місце економічний та політичний добробут кожного громадянина.

Генеральний партнер видання книги «Чому нації занепадають» — компанія ICU.

Для кого буде корисною книжка «Чому нації занепадають»?

Для усіх, зацікавлених у політиці, економіці та історії країн, а також у тому, що чекає нас усіх у майбутньому.

Чому ця книга

«Чому нації занепадають» — вичерпне і зрозуміле пояснення ґрунтовного дослідження, проведеного досвідченими науковцями. Книга відповідає на запитання про те, що саме сприяє добробуту країн і які фактори насправді не такі важливі, якими здаються.

Про авторів

Дарон Аджемоґлу — всесвітньо відомий науковець, професор економіки, викладач кафедри економіки Гарвардського університету. Один із десяти найцитованіших економістів світу.

Джеймс Робінсон — фахівець із питань Африки та Латинської Америки. Відомий політолог та історик. Навчався у трьох університетах: Єльському, Університеті Варвік та у Лондонській школі економіки. Професор Університету Чикаґо.

Інша книга авторів

«Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи» Дарон Аджемоґлу, Джеймс Робінсон, «Наш формат», 2020 рік

Відгуки про книгу «Чому нації занепадають» авторів Дарона Аджемоґлу та Джеймса Робінсона

Надзвичайно амбітна праця, що вільно стрибає між історичними епохами та країнами світу, прагне дати відповідь на важливе питання — чому одні нації багатіють, а інші — ні. — New York Times

Від початку до кінця сповнена історичних фактів, одночасно розумних і захопливих. — Observer (Great Britain)

«Чому нації занепадають» — справді потужна книга. Асемоглу та Робінсон розкривають одну з найважливіших проблем у суспільствознавстві, що упродовж століть непокоїла провідних мислителів, і пропонують відповідь, блискучу в своїй простоті та силі. Захопливий текст – суміш історії, політології й економіки змінить наші уявлення про економічний розвиток. Читати – ОБОВ’ЯЗКОВО. — Стівен Левітт, співавтор книги «Фрікономіка»

Сьогодні для людей, які приймають рішення та беруть на себе відповідальність у нашій країні, ця книга має бути обов’язковою до прочитання. — Олександр Саврук, декан Києво-Могилянської бізнес школи (kmbs)

Відгуки про книгу «Чому нації занепадають. Походження влади, багатства і бідності»

Корчина Людмила 11.11.2021 11:12

Україна – одна з найбільших країн Європи за територією та чисельністю освіченого міського населення. Країна-лідер за площею родючих ґрунтів і технічних талантів, лідер за географічною досяжністю найбільших світових ринків. Країна з дешевою електроенергією та багатими надрами, відкрита для бізнесу та в цілому достатньо демократична країна. Водночас це країна з надзвичайно бідними громадянами.
Так чому ми бідні?
Чому так виходить?
Можливо Ви знайдете для себе відповідь у книзі «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства та бідності» відомих на весь світ економістів Дарона Аджемоґлу і Джеймса Робінсона. Вони взялись знайти відповіді на запитання: чому одні країни – багаті, а інші – бідні? Чи сприяють економіці природні умови і культурний рівень населення? Який політичний устрій допомагає розвитку економіки, а який її знищує?
Це одна з книг, що змінюють світогляд. Вона проводить глибинний аналіз широкого спектру понять, від менталітету й культури до географічних особливостей і економічних зв’язків, та пояснює, як ці поняття позначаються на розвиткові країни й нації.
Видання завоювало таку широку популярність, загальне визнання та схвалення, що його почали рекомендувати навіть Білл Ґейтс і Марк Цукерберґ.
Дякую за можливість прочитати розумну та пізнавальну книгу Центральній публічній бібліотеці Хмельницької міської ТГ
«Хмельницький бібліофреш на Подільській, 78»
Відповісти

1 0

Марина Кушнірук 09.11.2021 15:12

Наштовхнулася на цікаве питання при перечитуванні книги. Здогадайтеся, яка країна Африки найуспішніша?
Думаєте, ПАР? Марокко?
А, ні. Ботсвана. Я дуже здивувалась, коли дізналась про це, бо раніше ніколи не задумувалась, хоча і чула про історію зі знайденими копалинами діамантів. Але не продані діаманти врятували економіку Ботсвани. Її врятувала дуже влучна стратегія розподілу тих грошей, які вдалося виручити за продаж. Суспільство Ботсвани проконтролювало, щоб лідери зробили все для людей, а не для власних гаманців.

Автори дуже докладно дають відповідь на просте запитання «чому дурні, бо бідні, а бідні, бо дурні». Погодьтеся – ми частенько задаємося ним на теренах пострадянського суспільства.

Відповідь така: чим ширше розподілена влада і ресурси ➡️ тим сильніше суспільство ➡️ тим швидше зростає економіка.

Але як суспільству стати сильним настільки, щоб контролювати розподіл влади та кошти? Якщо приклад Ботсвани для вас задалекий, порівняйте Україну та Польщу, які колись були у схожих кондиціях, а зараз разюче різні. Відповідь - три кроки: 1) суспільство має бути мобілізованим та згуртованим, 2) пильнувати дії влади та 3) будувати інститути, що включають суспільство, а не викидають його з рівняння. "Чому нації занепадають" дала мені хороший поштовх подумати, скільки кроків пройшла Україна поки що. Напевне, все ж таки зупинилася на першому. Джерело: https://nashformat.ua/products/chomu-natsii-zanepadayut.-pohodzhennya-vlady-bagatstva-i-bidnosti-702844#commentsНаштовхнулася на цікаве питання при перечитуванні книги. Здогадайтеся, яка країна Африки найуспішніша?
Думаєте, ПАР? Марокко?
А, ні. Ботсвана. Я дуже здивувалась, коли дізналась про це, бо раніше ніколи не задумувалась, хоча і чула про історію зі знайденими копалинами діамантів. Але не продані діаманти врятували економіку Ботсвани. Її врятувала дуже влучна стратегія розподілу тих грошей, які вдалося виручити за продаж. Суспільство Ботсвани проконтролювало, щоб лідери зробили все для людей, а не для власних гаманців.

Автори дуже докладно дають відповідь на просте запитання «чому дурні, бо бідні, а бідні, бо дурні». Погодьтеся – ми частенько задаємося ним на теренах пострадянського суспільства.

Відповідь така: чим ширше розподілена влада і ресурси ➡️ тим сильніше суспільство ➡️ тим швидше зростає економіка.

Але як суспільству стати сильним настільки, щоб контролювати розподіл влади та кошти? Якщо приклад Ботсвани для вас задалекий, порівняйте Україну та Польщу, які колись були у схожих кондиціях, а зараз разюче різні. Відповідь - три кроки: 1) суспільство має бути мобілізованим та згуртованим, 2) пильнувати дії влади та 3) будувати інститути, що включають суспільство, а не викидають його з рівняння. "Чому нації занепадають" дала мені хороший поштовх подумати, скільки кроків пройшла Україна поки що. Напевне, все ж таки зупинилася на першому.

Дякую Літтера - Бібліотеки України! Відповісти

0 0

Ігор Тимоць 30.10.2021 13:34

Книга американських економістів Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона “Чому нації занепадають. Походження влади, процвітання і злиднів” – популярна, якщо не попсова економіка, яка дуже доступно на базі історичної ретроспективи розбирає на складові причини успіху одних країн і невдач інших. Автори порівнюють історію країн із усіх частин світу, і пояснюють, чому одні економічно успішні, а інші ні. Для успіху мало важливі географія, клімат, національний склад. Головне, це ІНСТИТУТИ, які склалися.

Серед розглянутих у книзі держав: Римська імперія, цивілізації Майя, Ацтеків та індіанців Північної Америки, Венеціанська республіка, Британська імперія, Австралія, Ефіопія, Ботсвана, ПАР, Франція, Іспанія, Мексика, Колумбія, США, Австро-Угорська та Османська імперії, сучасна Туреччина, Російська імперія, СРСР і сучасна Росія, Узбекистан, Північна і Південна Корея, Японія, імперський і сучасний Китай.

Центральним в книзі є порівняння так званих “екстрактивних” й “інклюзивних” інститутів. Екстрактивні мають вижимати соки з ресурсів (землі, людей, природних копалин). Вони дозволяють “елітам” управляти економікою для власної вигоди. Тобто всі прибутки отримує вузька група, яка перешкоджає іншим отримувати вигоду. Екстрактивні допускають відчуження власності чи доходів на користь “еліти”. Врешті, вони призводить до зубожіння навіть, якщо можливе короткочасне запровадження інновацій чи ріст. Вони творять порочне коло взаємопосилення й закріплення цих інститутів. Із спіралі екстрактивних інститутів важко вибратися, бо вона сама себе захищає і постійно зміцнюється. Прикладами таких держав є диктаторські, тоталітарні та олігархічні режими, де «еліти» підтримують владу за допомогою армії, поліції, залежних судів тощо.

У цьому сенсі Україна - екстрактивна держава, де влада зосереджена у руках вузького кола олігархії та людей, які її обслуговують.

Інклюзивні інститути (вибори, громадське суспільство, приватний бізнес, громадська діяльність) дозволяють участь більшості громадян в економічних відносинах із змогою отримати прибуток. Недоторканність власності гарантована, відчуження майна чи доходів не допускає незалежний суд. Інклюзивні перешкоджають вузьким групам регулювати економіку на свою користь. Інклюзивні створюють спіраль процвітання. Саме такі є основою всіх ліберальних демократій сучасності.

Економічний ріст можливий в умовах екстрактивних та інклюзивних інститутів, але безперервний, тривалий динамічний ріст є тільки в перших. Хоча економічний ріст може бути в умовах екстрактивних, але він нетривалий і не веде до істотного зростання добробуту більшості населення. Зате призводить до зростання розриву між багатими і бідними.

Держави з інклюзивними інститутами порівняно легше і успішніше долають внутрішні і зовнішні кризи. Екстрактивні посилюють кризи.

Екстрактивні завжди сприяють конфліктам, бо концентрують величезну владу і доходи у руках вузької групи. Якщо інша група зможе перемогти в боротьбі, то всю влада і ресурси отримує вона. Все або нічого. Приз – великий, тому велика спокуса. Відтак боротьба за контроль над екстрактивними інститутами тліє постійно, періодично розгорається і переростає в громадянську війну, етнічні чистки, голод, насильство. Часто вона призводить до зміни режиму, та заміни його на інший екстрактивний режим, а іноді до краху і розвалу країни.

Екстрактивні інститути в тривалій перспективі перешкоджають економічному розвитку і росту через кілька факторів. По-перше, неможливість отримати тривалу вигоду всім і перспектива будь-якої миті втратити результати своєї праці. Це створює погані стимули для більшості громадян - слабкі гарантії прав власності. По-друге, вузькі групи контролюють економіку і перешкоджають економічному розвитку, бо нові технології можуть підірвати сектори економіки, що дають їм прибуток, і створити інші заможні групи, які можуть скерувати економічні ресурси на підрив влади «еліт». Це так зване «Руйнівне творення». Наприклад, до Х року роботу роблять люди, а після винаходу – машини. Тоді висококваліфіковані працівники потрібні лише, щоб обслуговувати машини. Старі працівники втрачають роботу. Відбувається перерозподіл багатства на користь нових, більш ефективних виробничих технологій, а їх власники можуть захопити контроль над політичними інститутами.

Автори розглядають індустріалізацію в СРСР як приклад економічного росту в умовах екстрактивних інститутів: бурхливий розвиток важкої промисловості здійснили за рахунок села, що призвело до Голодомору. Сільське господарство в Росії було так погано організоване, а рівень технологічної відсталості був такий великий, що простий перерозподіл ресурсів з села на користь індустрії, де продуктивність праці й капіталу вища, дали швидкий економічний ріст. До 1970-х, коли давніші неефективні ресурси села повністю перенаправили в промисловість, радянська система виявилася в глухому куті: примусові методи вичерпали себе, не даючи колишніх дивідендів, а нестача економічних стимулів для робітників і опір «еліт» не дозволяли підтримувати безперервні технологічні інновації за межами військової промисловості. Щоб продовжити стійкий ріст, влада СРСР мала б відмовитися від екстрактивних інститутів, але це загрожувало політичній владі. Врешті, це призвело до розпаду СРСР.

Перехід від екстрактивних до інклюзивних та навпаки можливий і не раз бував в історії. Держави з виключно інклюзивними чи екстрактивними інститутами зустрічаються рідко. У сучасному світі більшість країн ближчі до одного з полюсів, але їх інститути не є суто екстрактивними чи інклюзивними. Розвиток в сторону інклюзивності чи екстрактивності історично не визначений і залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх умов.

Перетворення екстрактивних в інклюзивні залежить від: а) змоги і засобів правлячої «еліти» придушити опозицію б) наявності інститутів, які хоча б трішки протидіяли «еліті» – у Європі такими були парламенти; в) створення широкої коаліції, яка представляє максимально різні прошарки суспільства – вона гарантує, що будь-яка вузька група не зможе встановити екстрактивні інститути, бо ці дії зупинять інші учасники.

«Еліта» зацікавлена, щоб існуючий стан справ зберігався нескінченно довго, бо дає їй надприбутки. Це, властиво, бачимо в Україні. Але також і шанси та перспектив вирватися з порочного кола.
Відповісти

0 0

Маргарита Тугова 14.09.2021 15:39

Автори досить довго працювали над книгою і вдало поєднали політичний, економічний, географічний та історичний аспекти формування держав.

На початку книги нам дають можливість порівняти дві части одного міста, розташованого в двох державах.
Північна частина Ногалесу в США, південна, що за парканом, у Мексиці.
Ми занурюємось в історію, часи завоювання Північної та Південної Америки, винищення і поневолення інків та індійців, рабство та отримання права голосу всіх прошарків населення.
Швидкісно проживаєм час, коли з'явилось багато винахідників і країни почали розвиватись. А інші, як Мексика, застрягли в розвитку, корупції, бідності та криміналі.

Дізнаємось про теорії, що не діють та навпаки досить ефективні методи розвитку держави.

Мене вразив розділ про екстрактивний інститут та його прямий зв'язок з побудовою та існуванням СРСР.
А також досить розвернута, зрозуміла відповідь, чому ж відбувся його занепад.

Далі економічна інклюзивність Венеції, введені там інновації. Досить цікава система, в основі якої риночні відносини, бізнес і договори. Та й знищення економічних інститутів елітою, не залишить байдужим.

На чому ж іще може будуватись розвиток держав?
Так значний розвиток у Англії відбувся після Славетної революції, а потім знайшов відгук й у Промисловій.

Одним з найцікавіших для мене став розділ про друкарський верстат, саме опір цій важливій інновації.
Чи замислювались ви чому він виник?
Все геніальне просто, - легше контролювати населення, що не читає?.

І такі моменти, в інклюзивних політичних та економічних інститутах, допомогли швидко почати економічний розвиток країнам, що їх приняли. Та відповідно максимально затримали країни, що відмовились від нього.
Прочитавши книгу, ви дізнається про різні країни світу та їх шляхи розвитку, чому кожна з них знаходиться на певному рівні, що вплинуло на стрімкий розвиток одних і застій в інших.
Ще одним нині важливим питанням, порушеним в книзі, є тема втручання розвинених країн в інші. Як приклад США і Афганістан. Цю ситуацію та її наслідки ми бачимо зараз.
Головне, що виділила для себе я, одним з важливих аспектів є просвітництво! Книги та інформація в них, дуже важлива для розвитку кожного і держави в цілому.
Ще необхідні розумні, дієві лідери, що спрямовують в державі розвиток, а не свої та поплічників кишені, як то в Мексиці.
Важливою складовою є ЗМІ, вони можуть бути як правдивими так і оманливими, в залежності від режиму правління. Тут згадаєм Перу та Китай.

Книга однозначно варта уваги! Вона важлива в нинішній час і буде актуальна й надалі. Відповісти

0 0

andron 03.06.2020 19:54

У цій книзі автори наводять численні приклади економічного розвитку одних країн і занепаду інших, а також дають своє пояснення причин цьому. Згадані країни з усіх кутків світу, тут є порівняння шляху країн Північної і Південної Америки, показані відмінності в розвитку різних європейських країн від Британії до Російської імперії, не забули і про Африку, Австралію, і країни Азії.
Хороша науково-популярна книга. Не можу сказати, що читалась легко, але мені було цікаво.
Гарний історичний огляд. Я би особливо рекоментував цю книгу людям, що цікавляться історією та геополітикою, але погано в цих питаннях розбираються.
Якщо хтось хоче прочитати серйозну економічну працю, вам не сюди. Головна думка книги не є надто глибокою і унікальною. Якщо коротко, інклюзивні інститути (демократія) – добре, екстрактивні (абсолютизм, тоталітаризм, олігархія) – погано.
Теорія авторів на походження багатства і бідності виглядає правдоподібною і певно відповідає дійсності, але все таки є дещо спрощеною. Також виникає відчуття, що теорія ілюструється дещо однобічно. Мені імпонує погляд авторів на важливість інклюзивних інститутів, але не думаю, що це можна вважати рецептом багатства. Швидше мова йде про створення умов для його найвірогіднішого виникнення.
Для мене ця книга найбільш цінна саме кількістю наведених різних історичних епізодів. Але додам, що в манері викладення іноді дратувало постійне перестрибування з різних епох і різних країн без особливої хронології.
У книги є свої недоліки, тим не менш загальне враження доволі позитивне. Відповісти

2 0

Богдан 20.08.2019 17:48

Краще один раз перечитати, а ніж десять разів почути - саме так можна відгукуватись про це видання і додатково назвати ще десятки позитивних епітетів.
Не даремно на початку читання, ми відкриваємо сторінку з відгуками авторитетних науковців, письменників та журналістів.
Це підігріває апетит до швидкого перечитування ''Чому нації занепадають?".
З перших рядків книги ти розумієш, що в твоїх руках дійсно світовий бестселлер від конструктивних, критично мислячих авторів Дарона Аджемоглу та Джеймса Робінсона.
Результатом кількарічної роботи, аналізу та спостереження, стала книга ''Чому нації занепадають?" , в якій автори в простих порівняннях, показують чому одні країни квітнуть , а інші зникають.
Неупереджене формулювання тексту книги, дає читачеві можливість досить легко уявити собі картину тих чи інших подій, спокійно та рузсудливо порівняти наведені факти становлення різних країн , з різних континентів , але в один і той же час, що є достатньо важливим аргументом в об'єктивному порівнянні становлення націй.
На мою особисту думку цю книгу потрібно вносити на обов'язкове вивчення у навчальні програми ВНЗ України.
Рекомендую кожному! Відповісти

1 0

Наталя Артем?єва 12.04.2019 13:14

Вітаю, шановне панство!
Життя іде - війна триває.... Війна за владу, за грошові потоки, за вплив.... В цих війнах, що відбуваються в тих чи інших країнах, є свої, на жаль, не завжди позитивні закономірності. І саме про ці закономірності розповідає книга ?Чому нації занепадають?. Вже з перших сторінок книга розповість вам про розбіжності в історичному розвитку двох Америк, - Північної і Південної. Чому багатша на початку колонізації іспанцями Південна Америка сьогодні є материком де більшість країн бідні.
Книга насичена прикладами з історії політичного та економічного розвитку країн Європи, Африки, Азії. Ці приклади не обтяжливі для читання, а навпаки допомагають побачити картину розвитку бідності чи багатства вцілому.
Для мене ця книга виявилась дуже корисною для розуміння ситуації в якій зараз розвивається наша молода держава. Тож всім небайдужим громадянам дуже раджу до прочитання.
Читайте книжки з задоволенням!
Далі буде!
Чим ця книга особлива:
* легко і цікаво написана;
* теорія проілюстрована прикладами з історії, які є зрозумілими для пересічного читача;
* дає уявлення про сучасний стан багатьох держав, як економічний так і політичний;
* стимулює цікавість до книг з подібною тематикою;
* надихає сподіванням на зміни... Відповісти

3 0

i am 06.10.2016 11:27

Дякую видавництву за можливість онайомитись з концепціями та ідеями прогресивних економістів і мислителів сучасності. Книга є фундаментаментальною працею, авторам вдалось, в результаті опрацювання велетенського обсягу інформації, в простій, доступній, стислій, інтелектуально насиченій і разом з цим, цікавій формі пояснити читачу чому на протязі багатьох тисяч років одні державні утворення, нації збагачуються, а інші занепадають. Висновки авторів є універсальними і можуть бути застосовані до будь-якої держави, будь-якої форми правління, ідеології чи суспільного устрою: найпотужнішим і найпершим двигуном прогресу нації є громадянське суспільство - широкоформатне утворення різних суспільних інститутів (громадські організації, об'єднання, партії, гуртки, рухи, спілки, клуби) які ініціюють процес корінних змін в державі, впливаючи на чинну олігархічно-екстрактивну владу, змінюючи механізми управління, створюючи плюралізм, прозорість, відкритість, конкурентість. Змінена ж система політичного управління змінює і систему економічного управління, створюючи аналогічрі відкриті інстути в економіці, що дає змогу сформувати здорову економіку, відкриті конкурентні ринки, розвиток іновацій і, як резальтат, задоволення інтересів і захист прав всього населення держави. Погляди авторів не є ідеалістичними чи утопічними, книга насичена здоровими, критичними висновками, підкріпленими статистичними і фактичними данними, які дають об'єктивний аналіз реальним намірам деструктивних політичних еліт, які прагнують лише узурпації влади і особистого збагачення. Рекомендую читати усім, в першу чергу молоді, адже за нами майбутнє, формування якого залежить в першу чергу від нас і наших зусиль. Відповісти

0 0

Дивитися ще відгуки

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книжки авторів

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"