| Автор | Дарон Аджемоґлу , Джеймс Робінсон |
| Видавництво | Наш Формат |
| Рік видання | 2020 |
| Палітурка | тверда |
| Оригінальна назва | The narrow corridor by Daron Acemoglu and James Robinson |
| Перекладачі | Геннадій Шпак |
| ISBN | 978-617-7866-17-5 |
| Кількість сторінок | 520 |
| Мова | українська |
| Розмір | 155 x 235 мм |
| Категорії | Історія. Військова справа Всесвітня історія Історія. Військова справа Дослідження |
| Артикул | 709321 |
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
LiqPay (Приват24)
Від авторів світового бестселера «Чому нації занепадають».
Економіка, політика, історія, світоглядна література.
Свобода в історії людства завжди була рідкістю. Між гнітом деспотичної держави й насильством від бездержав’я пролягає вузький коридор до свободи. На думку Дарона Аджемоґлу і Джеймса Робінсона, саме в ньому держава й суспільство мають врівноважувати одне одного. Як стримувати державу, що має величезний бюрократичний апарат і потужне військо? Як підтримувати в суспільстві співпрацю й захистити його від маніпуляцій поділами і відмінностями?
Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче усвідомити, що таке свобода в контексті держави та які вона спричиняє наслідки.
У цій книжці дослідники дають відповідь на питання, чим є свобода і чому одним суспільствам вдається її досягнути, а іншим — ні. Автори світового бестселера «Чому нації занепадають», описуючи історичні події від згадок на глиняних табличках і до сучасності, показують на прикладах, як різні суспільства проходять крізь вузький коридор з різними наслідками для себе.
Дарон Аджемоґлу — пpoфecop кaфeдpи eкoнoмiки Гapвapдcькoгo унiвepcитeту. У 2005 poцi був нaгopoджeний мeдaллю Джoнa Бeйтca Клapкa, яку вpучaють eкoнoмicтaм вiкoм дo 40 poкiв зa внесок у poзвитoк eкoнoмiчнoї думки. Вxoдить дo дecятки нaйбiльш цитoвaниx eкoнoмicтiв cвiту.
Джеймс Робінсон — eкoнoмicт i пoлiтoлoг. Пpoфecop Шкoли державнoї пoлiтики iмeнi Гappica Чикaзького унiвepcитeту. Вивчaв eкoнoмiку в Лoндoнcькiй шкoлi eкoнoмiки, Ворицькому тa Єльcькoму унiвepcитeтах. Визнaний у cвiтi cпeцiaлicт iз питaнь Лaтинcькoї Aмepики тa Aфpики.
Бути вільним у втіленні своїх мрій прагне кожен, але свобода неможлива без безпеки, вона потребує сильної держави і сильного суспільства. Прочитати цю книжку варто саме для того, щоб зрозуміти, яким «коридором» треба пройти для втілення цієї ідеї в життя.
Максим Яковлєв, кандидат політичних наук, директор Школи політичної аналітики НаУКМА, перекладач
Якщо Вам цікава історія становлення пророка Мухаммеда у соціально-економічному контексті. Якщо кортить дізнатися про появу подвійної бухгалтерії. Якщо хочете прослідкувати становлення прав жінки у шлюбі у Великій Британії та дізнатися про дідуся японського прем’єра Сіндзо Абе – Вам обов’язково потрібно прочитати нове дослідження Дарон Аджемог’лу та Джеймса Робінсона. Не бійтеся вузького коридору – нові знання його розширять.
Євген Магда, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, директор Інституту світової політики
Про роль держави і суспільства у досягненні свободи
Між страхом і гнітом деспотичної держави, з одного боку, та насильством і беззаконням, що породжені бездержав’ям, з другого, пролягає вузенький коридор до свободи. У цьому коридорі держава й суспільство не тільки борються, а й співпрацюють. Ми говоримо про «коридор», а не про «двері», позаяк досягнення свободи — це тривалий процес: треба пройти чималий шлях цим коридором, доки насильство буде взято під контроль, будуть написані й впроваджені закони, а держава стане служити своїм громадянам.
Про сучасні бездержавні суспільства
Багато бездержавних суспільств минулого й сьогодення нагадують суспільство народу тів. Вони не тільки живуть без державної влади та політичної ієрархії, а й наполегливо опираються виникненню в них цих ієрархій, залучаючи для цього всі наявні засоби. Часто це норми й вірування, наприклад у чаклунство, які формувалися поколіннями. Найбільше вражає те, що за модерним фасадом деякі держави не мають навіть базових інституцій. Один із прикладів такої держави — сучасний Ліван.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%
Автори знайомлять читача з історією різних держав і суспільств, проте не в традиційному ракурсі війн, змін династій і королів або кордонів держав, а досліджуючи відносини держави і людини, держави і суспільства, їх впливу один на одного, а також як це в кінцевому підсумку відображається на добробуті простої людини.
По суті книга є путівником для кожної країни на шляху до «держави загального добробуту», а також енциклопедією історії державотворення.
Не можу навіть уявити, який величезний масив інформації обробили, проаналізували, систематизували і нарешті видали читачу автори книги. Книгу читав не випускаючи з рук олівця, постійно підкреслюючи висновки, цікаві факти, думки, цитати відомих і не дуже людей – це неймовірна робота для мозку – дізнаватись багато нового, думати, аналізувати разом з авторами, іноді навіть відкладати книгу та подумки не погоджуватись і спорити з ними.
Імперія франків і утворення Сполучених штатів Америки, зліт економіки італійських міст-республік і причини їх занепаду, двоякість Індії та історичний деспотизм Китаю, загибель демократій в Німеччині і Чилі у ХХ столітті та розквіт держави загального добробуту в скандинавських країнах, причини прикрого фіаско Росії при переході від автократії до демократії та вплив жінок на становлення свободи у Великій Британії – автори не просто знайомлять нас з історичними фактами, а надають пояснення, чому сталося саме так, чому певні країни і суспільства досягли успіху, а інші ні.
Автори поділяють всі держави (Левіятани за Гоббсом) на Деспотичні, Закуті, Відсутні та Паперові. На жаль у книзі немає аналізу становлення державних інститутів в Україні, проте, знаючи і розуміючи класифікацію авторів, можна із впевненістю віднести нашу країну до конкретного виду держав, а звідти вже зрозуміти, чому ми такі, де ми знаходимось, що нас чекає в майбутньому і чи можливо нам увійти у цей «вузький коридор до свободи», який знаходиться між страхом і гнітом деспотичної держави, з одного боку, та насильством і беззаконням, що породжені бездержав’ям, з другого.
Дуже цікавий розділ присвячений загибелі Веймарської республіки та приходу до влади Гітлера – чому так сталося і які були передумови, а також чому і як Німеччина доволі безболісно повернулась до «вузького коридору» і успішно подолала наслідки нацизму.
Також у книзі безліч просто цікавих історій та фактів (мабуть для того, щоб дещо розбавити дуже серйозну тематику книги) – чи є в Конституції Демократичної республіки Конго стаття 15 «Дбайте про себе самі», чому в першій редакції Конституції США був відсутній розділ про права людини, як з’явилась перша кішка на Канарських островах та чому святий Франциск отримав саме таке ім’я, як винайшли тортильї та як кава розділила шляхи Гватемали і Коста-Рики.
Ну і наприкінці книги автори дають відповідь на питання, яке було поставлене ще на її початку – хто з трьох відомих авторів правий, на їх думку, передбачаючи напрямок розвитку історії у ХХІ столітті – Фукуяма (ліберальна демократія), Каплан (хаотичне беззаконня і насильство) чи Харарі (цифрова диктатура).
Це непроста книга, її не візьмеш поспіхом, не прочитаєш за кілька днів, але після того, як ти її закриваєш, залишається відчуття, нібито потрапив у закритий клуб розумників, яким відкрили таємницю як влаштований цей світ, як і чому саме так розвиваються певні держави і суспільства, а також яким чином усе можна змінити та вирішити надскладне завдання по входженню до вузького коридору свободи.
Відповісти