Марк Інгліс

Книга «Без ніг на Еверест»

Name: Книга «Без ніг на Еверест»
Brand: Фоліо
SKU: 921569
Price: 220 UAH
Availability: InStock
Rating: 5.0 (5 reviews)

Артикул: 921569

Переглянути фото книги

Завантажити уривок

Паперова 220 грн

Електронна 100 грн

Книга в наявності

Відправка: 16.10.2025

Наш Формат

5.0

Вподобайки

Характеристики

Автор	Марк Інгліс
Видавництво	Фоліо
Рік видання	2020
Палітурка	тверда
Оригінальна назва	Legs On Everest
Перекладачі	Тереза Багай
ISBN	978-966-03-9345-5
Кількість сторінок	256
Мова	українська
Серія	Шедеври нон-фікшн
Розмір	170 х 245 мм

Категорії

Сучасна іноземна проза Біографії

Марк Інгліс - «Без ніг на Еверест»

Ціна

220 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Попередня дата відправки:

У четвер (16.10.2025)

На книжкових полицях

Біографії (558)

Усвідомленість (31)

Дивитись всі

Про що книга «Без ніг на Еверест» автора Марк Інгліс Legs On Everest

15 травня 2006 року новозеландець Марк Інгліс, чоловік без обох ніг, втілив мрію свого дитинства — підкорив вершину найвищої гори світу. Книга «Без ніг на Еверест» розповідає про підготовку Марка до спроби піднятися на Еверест, включно зі сходженням на Чо-Ойю в Гімалаях і накопиченням сил до штурму вершини. Але досягнути вершини Евересту — це лише половина шляху, адже треба ще й спуститися вниз живим.

У книзі викладено повну історію Маркової експедиції на Еверест — історію рішучості, болю, суперечок і подолання здавалось би непоборних перешкод, як фізичних, так і психологічних. У ній безліч захопливих деталей, що дають уявлення про світ екстремального альпінізму.

Відгуки про книгу «Без ніг на Еверест»

Ната Чайка 23.11.2021 11:21

Це книга-щоденник новозеландського альпініста Марка Інгліса, який в молодості втратив обидві ноги нижче колін через обмороження під час перебування в новозеландських горах, але попри це не відмовився від мрії підкорити найвищу вершину світу. В щоденнику він пише про повторне сходження на гору Кука (де 20 років тому отримав горезвісне обмороження) 7 січня 2002 року, потім про серпень-вересень 2004, коли здійснював «пробне» перед Еверестом сходження на гору Чо-Ойю висотою 8201 м, шосту вершину світу, і звідки він крізь туман бачив «дах світу», а потім детально описує початок експедиції до Евересту, сходження, повернення додому і свою реабілітацію (період з лютого по серпень 2006 року). Читати про його досвід цікаво, навіть якщо ніколи не займалися сходженнями і не плануєте ставати екстремальним альпіністом. Марк детально описує все, що відбувалося з ним та в команді, розповідає про альпіністські терміни, особливості організації групових сходжень (він піднімався із засновником Himalayan Experience Рассом Брайсом на обидва восьмитисячники), наскільки необхідна допомога шерпів, фізіологічні зміни на кожному етапі підйому (дихання Чейна-Стокса, ознаки гіпоксії, пришвидшене серцебиття, набряки легень чи мозку як важкі стани прояву гірської хвороби, діарею мандрівників і «симфонію кишківника» від випускання газів) і важливість часу для акліматизації на висоті кожного табору, водночас не забуває описати краєвиди, стан доріг в Непалі та в Китаї, спілкування з місцевими, певні нюанси перетину кордону і трохи про фінансову сторону питання (зібрати кошти на сходження – більше 50 тис. доларів – це така сама важлива задача, як і щоденні фізичні тренування). Саме такий формат – щоденника, де Марк ділиться усіма подіями, спогадами, тривогами, щиро розказує про психологічний стан і фізичні труднощі (а в нього їх значно більше, ніж у людей з обома ногами! Догляд за шкарпетками для кукс, одягання протезів, елементарний похід в туалет, загострення псоріазу.. «Кожна дрібничка стає проблемою») допомагає чітко уявити (і подумати, хочеться таке відчути на собі чи ні) виклики, які мають побороти альпіністи. Зрештою, це їх вибір – ризикувати життям і здоров’ям, усвідомлюючи усі потенційні небезпеки і втрати, і все одно наповнювати своє життя сенсом саме такими вчинками – сходженнями на вершин гір. Як ділиться Марк Інгліс, «щоразу, коли повертаєшся з гір, особливо тоді, коли дійшов до межі, серце переповнює якась дикість, драйв і почуття свободи, яких раніше не було. Ти знаєш, що можеш досягнути того, що колись здавалося лише мрією. І чим більше таких екстремальних подорожей ти здійснюєш, тим сильнішим стає твоя впевненість у втіленні мрії і тим більшими стають самі мрії». 15 травня 2006 Марк Інгліс здійснив сходження на Еверест і втілив мрію дитинства, також він відносно благополучно спустився ( «Найгірше в підкоренні вершини – це той бісовий спуск») – після обмороження йому підрізали 5 пальців на руках, а також вкоротили кістку лівої ноги на 3 см і сформували нову куксу («культяпки» - казала моя бабця на ампутовані кінцівки…), так само на правій нозі – вкоротили кістку і приживили частину м’яза. Кольорові фотографії вклейки показують не лише красу засніжених хребтів, а й жахливий стан кінцівок Марка. Останні записи в книзі він робить в інвалідному візку, мріючи про нові експедиції та катання на велосипеді, і з тим рівнем медицини, до якої він має доступ, гадаю, все йому вдалося. І ось це ще один важливий момент, для мене ключовий все ж таки – вся ця історія не лише про «перебороти себе» і зробити те, що не усім вдається (в книзі Марк описав так звану «зону смерті» - останні сотні метрів підйому при температурі - 40С, коли кисню в балонах обмаль, кожен рух дається важко і де кожен сам за себе. Тут навіки лишаються тіла тих, хто не розрахував сили/запас кисню/ самонадіяно повівся. Під час сходження Марка в такому місці не вдалося врятувати англійського альпініста Девіда Шарпа, який вже спускався, але йшов без кисню й додаткової підтримки і занадто довго часу провів при температурі -50 С, а загалом Марк згадує про 13 загиблих на горі того року) . Так от, сходження безногого альпініста привернуло увагу в світі до проблем протезування. Під час підготовки до експедиції Марк Інгліс відвідав Камбоджу, зустрічався з людьми з ампутованими кінцівками і вчив їх користуватися протезами, а власне протезування місцевих та інших мешканців з бідних і спустошених війною країн відбувалося за рахунок Камбоджійського трасту, і під час експедиції на сайті тривав збір коштів для цього фонду, тобто своїм вчинком Марк Інгліс допоміг людям з обмеженими можливостями підвищити якість життя. Він це зробив і опосередковано, заохочуючи здавати кошти у фонд, і безпосередньо, привізши і подарувавши протези тибетцю, якого зустрів у 2004 році після сходження на Чо-Ойю: «Дивитися на те, як вперше за 20 років Тілей стоїть і ходить було так по-особливому!..Тілей знову розпалив перед нами ту силу, що криється в прагненні допомагати іншим. Те, що для нас здається дрібничкою, для когось іншого може стати чимось колосальним». Також це історія про силу команди і про важливість підтримки родини, коли хтось наважується на такі відчайдушні і небезпечні вчинки. «Треба заявляти про свої цілі: ніщо інше так не змушує йти до них!» - мотиватор Марк Інгліс. Відповісти

0 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"