Книга «Атоми і попіл: глобальна історія ядерних катастроф»

Моторошна розповідь про шість ядерних катастроф світу

Тематика

Історія, всесвітня історія, нонфікшн, документальна література, війна, політика.

Про книжку сергія плохія

Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді».

Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події.

Для кого видання «атоми і попіл»

Для всіх, хто цікавиться історичними та політичними процесами у світі, хто досліджує ризики ядерної енергетики.

Чому ця книжка сергія плохія

Сергій Плохій розкриває невідомі факти про Чорнобиль, Фукушіму, Киштим, ядерні випробування на острові Бікіні, а також аварії на станціях «Віндскейл» та «Три-Майл-Айленд». Розповідаючи про ці шість жахливих інцидентів, науковець досліджує ризики ядерної енергетики як для військових, так і для мирних цілей, водночас пропонуючи яскравий опис того, як люди й уряди ухвалюють рішення за надзвичайних обставин.

Про автора

Сергій Плохій — український історик, автор популярних історичних видань українською та англійською мовами. Лауреат Шевченківської премії за книжку «Брама Європи» (2015) та премії фундації Антоновичів (2015). Викладав в Україні, Канаді, США. З 2013 року — директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (США).

Відгуки про книжку «атоми і попіл»

Захопливе дослідження атомної ери та її небезпек... Ретельно досліджена історія і своєчасне чтиво. Financial Times

Приголомшливо... Плохій зрозуміло пояснює складні науково-технічні процедури та зображує пронизливі портрети ключових гравців у кожному епізоді. Publishers Weekly

Цитати з книжки «атоми і попіл»

Про наслідки ядерного вибуху

Науковці з дослідницької станції в зараженій зоні всебічно вивчали дію радіації на навколишнє середовище. По-перше, дозиметристи і вчені встановили, що радіація впливала на ріст і розвиток дерев. Зокрема, у радіусі приблизно 12,5 кілометра від епіцентру вибуху сосни пожовкли і врешті-решт загинули. Сосни поза цією зоною зазнали різноманітних деформацій.

Смерть пташок і тварин не пов’язували з радіацією — насправді ж популяція тварин зросла, позаяк влада обгородила місцевість, і її більше не використовували для сільського господарства. За зиму 1957–1958 років рівень радіації у кронах дерев зменшився майже вдесятеро, тому навесні пташки, які відлетіли восени, майже не зазнали опромінення. Однак коли вони почали живитися ягодами з украй забрудненої землі, то також постраждали. Ще більше за тварин постраждали риби: за п’ять років після вибуху зменшилася популяція коропа і карася звичайного. На зиму вони заривалися в мул на дні, а він був дуже радіоактивним.

Недовіра до атомної енергетики

Головна причина глибокої недовіри до атомної енергетики й урядів, які її пропагують, полягає в низці ядерних аварій, які з 1950-х років переслідують галузь чи то у військових, чи то в цивільних іпостасях. Цивільний ядерний сектор сколихнули три великі аварії: аварія на «Три-Майл-Айленді» 1979-го, Чорнобильська катастрофа 1986-го і розплавлення Фукушімських реакторів 2011-го. Вони не тільки породили в загалу глибоке занепокоєння безпечністю ядерних реакторів, а й, що зовсім неочікувано, зробили атомну енергетику циклічною. Після кожної аварії кількість побудованих і запущених реакторів падала.

Книжки на схожу тематику

• «Після війни. Історія Європи від 1945 року», Тоні Джадт, «Наш Формат», 2020
• «Нові правила війни. Перемога в епоху тривалого хаосу», Шон Макфейт, «Наш Формат», 2023
• «Поля битв. Боротьба за захист вільного світу", Герберт Макмастер, «Наш Формат», 2023