Книга «Африканські ігри»

Ернст Юнґер /Ernst Jnger/ (1895–1998) – німецький письменник, публіцист та ідеолог консервативної революції, брав участь в обох світових війнах. Завдяки раннім художнім і публіцистичним творам вважається предтечею націонал-соціалізму, хоча його пізніші речі, написані після 1933 року, позначені критикою НСДАП. Беручи участь у Першій світовій війні офіцером, Юнґер пише одну зі своїх найвідоміших книжок «У сталевих грозах», в якій осмислює феномен війни, чим здобуває визнання як серед мілітаристів, так і серед пацифістів.

Після приходу Гітлера до влади Юнґер послідовно відкидає пропозиції правлячої партії увійти до її структур, водночас притримуючись правих консервативних поглядів. Попри вільнодумство і незалежну позицію, Юнґер залишається недоторканним, оскільки Гітлер поважає Юнґера через його заслуги у Першій світовій війні.

Післявоєнні роки Ернста Юнґера позначені плідною творчістю і здобуттям багатьох нагород у царині літератури і культури. Загалом же Юнґер – автор близько чотирнадцяти книжок надзвичайно широкого спектру: від роздумів про феномен війни і спогадів про участь у бойових діях, фантастичних романів «Геліополіс», «Скляні бджоли» та «Оймесвіль», де починає досліджувати концепцію постісторії, і аж до позначених автобіографічністю роздумів про вплив на людську свідомість алкоголю і різних психотропних препаратів.

Ернст Юнґер, поза сумнівом, є визначним письменником і мислителем, якому випала доля пережити страшні, епохальні злами історії Європи ХХ сторіччя та переплавити свій досвід у непроминальні твори, один з яких пропонується вам у цій книжці.

Надворі 1913 рік. Шістнадцятирічний Герберт Берґер погано вчиться і все більше нудьгує у школі. Значно цікавішими для нього є книжки про пригоди і подорожі, які він потай читає під партою. Особливе захоплення викликає у нього загадковий Африканський континент. А оскільки в юному віці «усе таємниче здається доступним серцю лише просторово», Герберт наважується діяти – він тікає з дому, щоб вступити до французького Іноземного легіону. Сама втеча, а згодом і подорож до Африки сповнені численних несподіванок, нових знайомств і досвідів, а також багатьох розчарувань.

У цьому значною мірою автобіографічному романі, типово юнґерівському за своєю стилістикою, перед читачем постають яскраві типажі суспільного дна, неповторні ландшафти Ельзасу, південної Франції та Алжиру, поетичні картини сновидінь, мрії наяву та спогади дитинства у поєднанні з проникливими думками автора про становлення молодої людини в модерному суспільстві.

Африканські ігри юного Берґера ставлять крапку на його дитинстві та відкривають шлях до жорстокого світу дорослих, кульмінацією якого стане майбутня війна.