Хуліо Кортасар

За браком коштів не довершив гуманітарну освіту в Університеті Буенос-Айреса. Працював учителем, викладачем французької літератури, співробітником Книжкової палати. Зазнав політичних переслідувань під час режиму Перона в Аргентині. 1981 року отримав французьке громадянство.

Перша збірка віршів «Присутність» (1938) залишилась непоміченою. Дебютне оповідання «Захоплений будинок» (1946) отримало схвальну рецензію Борхеса.

Культовим став роман «62. Модель для складання» (1968), у передмові до якого автор пропонує читачеві самостійно сконструювати книгу з довільно вибраних деталей: місць, людей, почуттів.

Творчий доробок: збірки оповідань «Бестіарій» (1951), «Кінець гри» (1956), «Історія хронотопів і слав» (1962), «Хтось там ходить» (1977), романи «Книга Мануеля» (1973), «Щоденник Андреса Фаве» (1986).

Українською перекладено книги: «Таємна зброя», «Гра в класи», «Поза часом», «Усі вогні — вогонь».