| Автор | Микола Хвильовий |
| Видавництво | А-ба-ба-га-ла-ма-га |
| Рік видання | 2025 |
| Палітурка | тверда |
| ISBN | 978-617-585-408-2 |
| Кількість сторінок | 40 |
| Мова | українська |
| Художник/ілюстратор | Леся Кириченко |
Ця безкомпромісна психологічна драма розкриває трагедію людської душі на зламі епох, де фанатизм зіткнувся з найсвятішим.
«Я (Романтика)» Миколи Хвильового — психологічна новела про людину, розділену між революційним фанатизмом і голосом совісті. Події розгортаються в атмосфері терору, де герой змушений ухвалювати рішення, що суперечать його людській природі. Оточений цинізмом і жорстокістю, він веде болісну внутрішню боротьбу, намагаючись зберегти останні рештки душевного тепла. Твір оголює драму особистості, що опиняється перед моральним вибором у світі, де ідея вимагає пожертви найдорожчим.
Попри свій розмір, «Я(Романтика)» - один з тих творів української класики, що шокуючи вирізають особливе місце лезом у твоїй памʼяті назавжди. Малюючи проєкт, не могло не стискатися серце від усвідомлення того, що більше століття розділяє нас від першої публікації твору.
Мені було цікаво поринути у світ 1920-х, не дивлячись скільки болю в минулому. Було до душі досліджувати історію як і для створення робіт, так і подивитися на неї як крізь дзеркало.
І передусім варто зазначити, що я хотіла дослідити основну тему твору - роздвоєність і сумʼяття головного героя між людяністю і його кривавими ідеалами. Багато візуальних образів якраз націлювалися на цей контраст: умиротворення природи проти рукотворної жорстокості, багатство українського княжого маєтку проти свавілсьтва більшовиків у ньому, і тд.
Багряний відтінок не тільки слугував акцентом на роботах. Протягом серії він представляє з себе колір «червоних», вогню, вибухів. Також вина і крові: деінде не розрізниш, коли починається одне, а де - закінчується інше.
У створенні ілюстрацій я сильно надихалася відповідно самими художниками українського модернізму. Кольорова гама була обрана під впливом плакатного і графічного мистецтва того періоду.
Щодо самого стилю, я гадаю, що серед митців найдужче у моїх роботах відгукується саме творчість Анатолія Петрицького (1895-1964). Він більш відомий завдяки своїм ескізам для театральної сцени, проте серія портретів його сучасників справила також на мене неабияке враження. Леся Кириченко, ілюстраторка
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%