Юрій Андрухович (1960) — український прозаїк, поет та перекладач. Один із засновників об’єднання поетів «Бу-Ба-Бу».
Дата народження
13.03.1960
Нагороди
Благовіст (1993), Herder Prize (2001), Maria Remarque Peace Prize (2005), Leipzig Book Fair Prize (2006), Angelus Award (2006), Hannah Arendt Prize (2014), Goethe Medal (2016)
Освіта
Український поліграфічний інститут, Літературний інститут ім. М.Горького
Книги Юрія Андруховича
Рік видання: 2006
«…покладена в основу твору карнавальна поетика з її перевертанням догори оголеними ногами трагічного і комічного, піднесеного і ницого, прекрасного і потворного, пафосного і іронічного — ця поетика здійняла в читацькому морі дві різнозаряджені хвилі, які кинулися назустріч одна
Рік видання: 2006 Палітурка: м'яка, глянцева
«…Апокаліптичний день українського поета в Москві починається на сьомому поверсі літературного гуртожитку, який є іронічною модифікацією і вежі чистого мистецтва, і культової космічної вежі, сім поверхів якої, підказує Мірчо Еліаде, відповідають семи планетарним небесам. Вирушивши з
Рік видання: 2013 Палітурка: тверда, матова
Нового роману від Юрія Андруховича чекали вже давно, дехто навіть і чекати кинув. Утім, мабуть, ніхто не сподівався такого незвичного Андруховича - хіба тільки ті, хто усвідомлював, що виводити Андруховичеву прозу треба вже не так від бубабістської трилогії, як від "Центрально-східної
«Я прожив у Москві майже два роки, і то були чи не найщасливіші мої часи. Мабуть, саме з цієї причини в моєму романі стільки злості й чорної невдячності. Я досі не знаю, що в ньому більше важить: втрачені можливості чи здобуті примари».
Юрій Андрухович
Рік видання: 2012
Перед Вами одна з аудіокниг, повз яку складно пройти кожному, хто їх слухає. А хто ще не слухає, має чудову нагоду нарешті відкрити цей, без перебільшення, рятівний спосіб долучення до Літератури зайнятих людей, адже і по формі, і по змісту видання як ніколи для цього підходить.
Біографія Юрія Андруховича
Народився 1960 році в місті Станіслав (Івано-Франківськ). В 1977 вступив до Поліграфічного інституту (тепер академії) на відділення літературного редагування та журналістики і переїхав до Львова.
У 1985 разом із Олександром Ірванцем та Віктором Небораком організували поетичне угрупування «Бурлеск-Балаган-Буфонада» (скорочено «Бу-Ба-Бу»). Був засновником постмодерністської течії «Станіславський феномен». Брав активну участь в діяльності партії «Народний рух України».
В 1989 його прийняли до «Національної спілки письменників України», проте через два роки вийшов та ініціював створення організації «Асоціація українських письменників».
У 1991 в Москві закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горського. Після навчання протягом 4 років був керівником поетичного відділу в Івано-Франківському часописі «Перевал».
Разом із поетом Юрієм Іздриком видавав постмодерний журнал «Четвер». Працював головним редактором часопису «Потяг 76», писав рубрику в київській щоденній газеті «День». У 1994 захистив кандидатську, згодом — докторську дисертацію.
Перекладає з польської, німецької, англійської, російської. Є автором 5 збірок віршів, декількох збірок оповідань та есеїв та 6 романів («Переверзія», «Московіада», «Коханці Юстиції»). Багато поезій було покладено на музику сучасними українськими виконавцями. За сюжетами декількох оповідань зняли художній фільм «Кисневий голод».
Відгуки про Юрія Андруховича Новий
Поділіться своїми враженнями!