Юрій Андрухович

Народився 1960 році в місті Станіслав (Івано-Франківськ). В 1977 вступив до Поліграфічного інституту (тепер академії) на відділення літературного редагування та журналістики і переїхав до Львова.

У 1985 разом із Олександром Ірванцем та Віктором Небораком організували поетичне угрупування «Бурлеск-Балаган-Буфонада» (скорочено «Бу-Ба-Бу»). Був засновником постмодерністської течії «Станіславський феномен». Брав активну участь в діяльності партії «Народний рух України».

В 1989 його прийняли до «Національної спілки письменників України», проте через два роки вийшов та ініціював створення організації «Асоціація українських письменників».

У 1991 в Москві закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горського. Після навчання протягом 4 років був керівником поетичного відділу в Івано-Франківському часописі «Перевал».

Разом із поетом Юрієм Іздриком видавав постмодерний журнал «Четвер». Працював головним редактором часопису «Потяг 76», писав рубрику в київській щоденній газеті «День». У 1994 захистив кандидатську, згодом — докторську дисертацію.

Перекладає з польської, німецької, англійської, російської. Є автором 5 збірок віршів, декількох збірок оповідань та есеїв та 6 романів («Переверзія», «Московіада», «Коханці Юстиції»). Багато поезій було покладено на музику сучасними українськими виконавцями. За сюжетами декількох оповідань зняли художній фільм «Кисневий голод».