Василь Симоненко (1935-1963) — український поет та журналіст. Один з представників покоління «шістдесятників».
Роки життя
08.01.1935 — 13.12.1963
Нагороди
Державна премія України імені Тараса Шевченка
Освіта
Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Книги Василя Симоненка
Рік видання: 2010 Категорія: Вірші. Лірика
Паралельно з серією «Розстріляне Відродження» видавництво «Смолоскип» започатковує нову — «Шістдесятники», присвячену творчим здобуткам ключових постатей найцікавішого мистецького феномену другої половини XX століття. Та й початку нинішнього: адже далеко не все сказано, а тим
Рік видання: 2010 Категорія: Вірші. Лірика
Мініатюрне подарункове видання! Висока якість поліграфії, чудове оформлення. Кращі вірші Василя Симоненка.
Рік видання: 2008 Категорія: Вітчизняна класика
Другий том "Спадщини" Василя Симоненка є повним зібранням прози, відомої упоряднику. До нього ввійшли новели та оповідання, щоденникові записи, 105 листів. Зроблено спробу виокремити віршований епістолярій поета та журналістські матеріали — статті, рецензії, нариси,
Рік видання: 2008 Категорія: Вірші. Лірика
Василь Симоненко (1935—1963) — один із найвидатніших поетів-шістдесятників, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.
Це видання подає всю відому на сьогодні поетичну, журналістську спадщину, є підсумковим щодо збирання і публікації творів поета. Для широкого загалу читачів.
- 1
- 2
Біографія Василя Симоненка
Народився в селі Біївці Полтавської області. Ріс без батька.
Після здобуття середньої освіти вступив у Київський університет. Навчався на факультеті журналістики. Став членом літературної студії ім. Василя Чумака. Писав вірші, проте через цензуру не видавав їх. Подружився з такими письменниками як Борис Олійник, Валерій Шевчук та Юрій Мушкетик.
З 1957 року працював у газетах «Черкаська правда», «Молодь Черкащини», «Робітнича газета». Вступив до Соціалістичної партії України.
У 1962 поет, художниця Алла Горська та режисер театру Лесь Танюк знайшли місця поховань закатованих та розстріляних НКВС та зробили про це заяву. Після цього поет наче б то випадково був побитий працівниками міліції. Стан його здоров’я погіршився – відмовили нирки. Помер у 28 років.
Протягом життя була опублікована збірка віршів «Тиша і грім» та дитячий твір «Цар Плаксій та Лоскотон». Після смерті популярними стали його самовидавані поезії. Посмертно присвоїли Державну премію ім. Тараса Шевченка.
Тематика творчості: сатира на радянську владу («Суд», «Злодій»), любов до української мови та України («Лебеді материнства», «Україні», «Задивляюсь у твої зіниці»), зображення життя і побуту простих селян («Дума про щастя»), протест проти диктатури («Де зараз ви, кати мого народу?»), роздуми про сенс людського існування («Я знаю, що ти людина», «Я»).
Василь Стус писав, що Симоненко – «найбільший шістдесятник із шістдесятників».
Відгуки про Василя Симоненка Новий
Поділіться своїми враженнями!