Олесь Гончар — український письменник, академік, політик. Лауреат найвищих літературних відзнак тогочасної держави та Шевченківської премії (1962). Перекладений 67 мовами світу. Учень відомого лінгвіста Юрія Шевельова, що вважав його одним з найкращих студентів та згодом критикував за служіння ідеології
Роки життя
03.04.1918 — 14.07.1995
Псевдонім
Олесь
Нагороди
Герой України, Почесна відзнака президента України, Орден Леніна, Орден Вітчизняної війни, Національна премія України ім. Т. Шевченка
Освіта
Харкіський університет
Книги Олеся Гончара
Рік видання: 2018 Категорія: Електронні книжки
Події роману «Собор» розгортаються у середині ХХ сторіччя у селищі Зачіплянка. Серце Зачіплянки — давній собор, який був зведений ще запорізькими козаками і відтоді був мовчазним свідком зміни епох і владарів. Собор обертали на склад зброї, на сховище для комбікорму Колись величний, а тепер —
Біографія Олеся Гончара
У дитинстві пережив Голодомор. Філологічну освіту здобув у журналістському технікумі та Харківському університеті (1941). У юності працював у районній та обласній газеті, брав участь у Другій світовій війні. Очолював Спілку письменників, був депутатом Верховної Ради СРСР.
Дебютні публікації вийшли в журналі Радянська література 1938 року, невдовзі отримав першу нагороду за малу прозу.
Найвідоміший твір, роман Собор (1968), швидко розійшовся півмільйонним тиражем, після чого був заборонений. Українська діаспора тричі номінувала його на Нобелівську премію.
Творчий доробок автора: романи Прапороносці (1948), Людина і зброя (1960), Тронка (1963), новели і повісті, літературна критика, щоденники. Видано зібрання його творів у 12 томах (2009).
Перекладав з російської, зокрема твори Пушкіна.
Відгуки про Олеся Гончара Новий
Поділіться своїми враженнями!