Олесь Гончар народився 3 квітня 1918р. у Дніпрі.
Олесь Гончар за фахом філолог
Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Стус говорив так: «… На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».
Олесь Терентійович Гончар був Народним депутатом України.
У дитинстві пережив Голодомор. Філологічну освіту здобув у журналістському технікумі та Харківському університеті (1941). У юності працював у районній та обласній газеті, брав участь у Другій світовій війні. Очолював Спілку письменників, був депутатом Верховної Ради СРСР.
Дебютні публікації вийшли в журналі Радянська література 1938 року, невдовзі отримав першу нагороду за малу прозу.
Найвідоміший твір, роман Собор (1968), швидко розійшовся півмільйонним тиражем, після чого був заборонений. Українська діаспора тричі номінувала його на Нобелівську премію.
Творчий доробок автора: романи Прапороносці (1948), Людина і зброя (1960), Тронка (1963), новели і повісті, літературна критика, щоденники. Видано зібрання його творів у 12 томах (2009).
Перекладав з російської, зокрема твори Пушкіна.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%