Книга «Золото – державі! Торгсин у радянській Україні (1931–1936)»

У книзі «Золото – державі! Торгсин у радянській Україні (1931–1936)» Микола Горох висвітлює історію організації, що стала владним інструментом викачування у населення цінностей в ім'я форсованої військово-промислової модернізації СРСР. На основі архівних документів, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців автор відтворює драматичну картину повсякдення українського суспільства в епоху Голодомору. Хоча за своєю природою Торгсин начебто уособлював усе, з чим боролися більшовики – ринкові відносини, легальний обіг іноземної валюти і коштовних металів, спекуляцію, нагромадження капіталу – у гонитві за грошима для індустріалізації сталінська влада без вагань налагодила через торгсинівську мережу продаж їжі за найвищими експортними цінами в обмін на золото, срібло, валюту, інші цінності. 1933 року Торгсин «мобілізував» в УСРР 8,5 тонн золота. Змушені заради позірної надії на життя обміняти на продовольство сімейні реліквії, окремі родини і ціле суспільство втратили важливу частку родинної пам'яті й культурної спадщини, які творили національну ідентичність. Як зазначає Горох, повернення із забуття, осмислення історії Торгсину доповнює картину сталінської політики творення голоду як складової геноциду в Україні, сприятиме ствердженню в сучасному світі розуміння цінності людських гідності і життя.

Публікується в рамках науково-видавничої програми Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) за організаційної підтримки Інституту історії України НАН України, Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Науково-дослідна робота над книжкою та її видання стали можливими завдяки грантовій програмі Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету та фінансовій підтримці Фундації родини Темертеїв (Канада).