Коли молода країна стоїть на порозі вибору курсу розвитку, важливо мати декілька варіантів, аби обрати з-поміж них найбільш оптимальний. Тож виникає слушне запитання: хто б не хотів зазирнути у майбутнє своєї держави?
Змінити майбутнє України саме таке завдання ставить перед собою автор, пропонуючи футурологічну розвідку, в якій змодельовано альтернативну реальність. Мовляв, дивіться, як може бути: кризова політична ситуація призводить до появи нового лідера Президента, якого без вагань можна порівняти із одним із творців «економічного дива», прем’єр-міністром Сінгапуру Лі Куан Ю. Останній за майже тридцять років при владі досягнув того, що якось Маргарет Тетчер зауважила: «Колись Сінгапур вчився у Великобританії, тепер ми вчимося в Сінгапуру». Новий український гарант не хоче керуватися настановами попередників та повторювати їхні помилки. Впроваджуючи інновацію за інновацією, він вирішує низку задавнених українських проблем: ліквідує енергетичну залежність від Росії, успішно долає питання корупції та розробляє схеми погашення зовнішніх боргів, трансформує освітню систему до невпізнання, пропонуючи українцям якісні та ефективні знання.
Футурологічні розвідки це річ переважно невдячна, а часом і небезпечна. Раптом пророкування не справдяться автора огудять, як навпаки лише здивовано знизають плечима, зауваживши, що якось вже неактуально. Завжди потрібно пам’ятати, що сенс не в тому, щоб передбачити, а в тому, щоб передбачити і змінити.
Футурологічні розвідки можуть бути і вдячними. Хоча б тоді, коли знаходиться уважний читач, який готовий робити висновки і змінювати власне життя, а отже, і життя своєї країни. Цим читачем, зрештою, можете стати ви. Якщо, звісно, ви до цього готові.
