Книга «З людської намови. Проза»

Леся Українка, почавши із традиційного народницького письма, творила майстерну психологічно напружену модерністську прозу, цікаву розкриттям переживань людини (найчастіше — жінки) в буденних і в неординарних ситуаціях. У цьому томику — найкраща її белетристика.

Зміст

«Я багато писати белетристики ніколи не могла, бо вона занадто палить мене»

Визріле

Така її доля

Святий вечір!

Чашка

Жаль

Пізно

Одинак

Волинські образки. І. Школа

Щастя

«Місто смутку»

Голосні струни

Лист у далечінь

Над морем

Мгновение

Сліпець

Примара

Приязнь

Розмова

Враги