Книга «Вихід»

Що таке віра? Чи православна церква навчає віри? І чи є вона в самій церкві?

Де межа між строгими канонами, довгими й багатослівними ритуалами, які проводяться мертвою церковнослов’янською мовою та правдивою вірою в живого Бога? Яка роль священника в церкві та чим живе насправді служитель православної церкви Московського патріархату? Що там за блиском золотих хрестів та митр, шурхотом фелонів, пишністю обрядів та розлогими хоралами на крилосі? Про що голосять церковні дзвони та про що вони мовчать?

Свято— від слова «святість». Освячення пасок, води й плодів земних не замінює освячення душі. А воно, це освячення, досягається через покаяння. Ісус Христос зійшов на хрест і помер, «смертю смерть подолавши» та відкупивши людські гріхи. І воскрес на третій день, як було заповідано. Від цього моменту починає писатися Новий Завіт і постає нова віра, твориться нова Церква. Упродовж двох тисячоліть Церква Христова переживає часи становлення, розквіту, переслідувань, занепаду, поділу на Західну та Східну, потерпає від внутрішніх розколів.

«Ідіть та навчіть всі народи!»— сказав Христос. У посланнях Апостолів читаємо: «Щоб усі були єдині!». Яку саме єдність проповідує Московська патріархія?

Чому всі народи світу моляться своїми мовами й лише на територіях, які підпорядковані Московському патріархату, національні мови богослужінь досі вважаються гріхом та злочином проти Бога? Де межа між політикою і церквою в Україні та чи існує вона взагалі? Чи можна ставити Богові свічку, а чортові— кочергу, та як вибратися із цього замкненого кола, де слово єпископа має більшу вагу, аніж слово Євангелія?

Відповіді на ці та багато інших питань можна знайти в книзі о. Ігора Савви «Вихід».

Закулісся внутрішньоцерковного життя, стосунки між священниками, мирянами, єпископами, сильними світу цього, а водночас особистий життєвий шлях автора. Відродження християнства в Запоріжжі, будова церкви та створення храму власної душі, відсіювання зерна від полови та пшениці від куколю — ось ідея та зміст цих щоденникових записів.