Філіппа Перрі

Книга «Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите)»

Name: Книга «Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите)»
Brand: Віват
SKU: 920804
Price: 290 UAH
Availability: OutOfStock
Rating: 4.8 (6 reviews)

Артикул: 920804

Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите) - фото книги

Переглянути фото книги

Паперова 290 грн

Немає в наявності

Goodreads

4.10

Наш Формат

4.8

Вподобайки

194

Характеристики

Автор	Філіппа Перрі
Видавництво	Віват
Рік видання	2020
Палітурка	тверда
Оригінальна назва	The Book You Wish Your Parents Had Read (And Your Children Will Be Glad That You Did)
Перекладачі	Дар'я Петрушенко
ISBN	978-966-982-217-8
Кількість сторінок	288
Мова	українська
Розмір	145 х 205 мм

Категорії

Виховання. Дитяча психологія Педагогіка та методика Популярна психологія

Філіппа Перрі - «Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите)»

Ціна

290 грн

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

На книжкових полицях

Про що книга «Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите)» автора Філіппа Перрі The Book You Wish Your Parents Had Read (And Your Children Will Be Glad That You Did)

Це видання змінить ваше уявлення про комунікацію з дитиною, і ви зможете по-новому поглянути на досвід батьківства. Як установити міцний духовний зв’язок з малюком від моменту його народження? Книжка починається із заклику проаналізувати стосунки зі своїми батьками. Мало хто мав ідеальне дитинство, і є певні травми, які всі ми боїмося передати дітям. Авторка допомагає пропрацювати цей аспект, перш ніж переходити до навичок здорового батьківства. Як навчитися контролювати свої емоції, розуміти причини дитячих переживань, створювати умови, сприятливі для розвитку дитини, навіть якщо ви виховуєте її в неповній сім’ї — усе це, та багато інших корисних вказівок ви знайдете на сторінках цієї книжки.

Авторка пропонує комплексний підхід до процесу виховання, а не окремі поради й лайфхаки. Цей підхід стосується всього: сприйняття дитини, пропрацювання власних психологічних травм і бар’єрів та усвідомлення того, що їх не варто нав’язувати й передавати дитині. А ще в книжці подано вправи та завдання, які зміцнять стосунки з дитиною і допоможуть вам краще зрозуміти її.

Філіппа Перрі — британська психотерапевтка, колумністка, авторка книжок та низки наукових статей з психології. Ведуча документальних проєктів на BBC та Channel 4. У виданні «Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку» вона порушила всі ті питання, з якими до неї зверталися клієнти-батьки упродовж понад 20 років її психотерапевтичної практики. Засадничим аспектом філософії батьківства авторка вважає стосунки. Зі своїм минулим, із власними дітьми, зі світом навколо.

На які ще питання відповість книжка:

Наскільки суворими мають бути батьки?
Як правильно допомагати дитині, щоб не обмежувати її самостійність?
Як упоратися з післяпологовою депресією — і усвідомити, що це нормально?
Що робити із замкненими в собі дітьми?
Як навчити дитину описувати свої емоції?
Як батькам пропрацювати свої травми від виховання?
Як сходити з дитиною до крамниці без істерики?

Відгуки про книгу «Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите)»

Наталія Денькович 21.10.2021 14:15

Кожен, хто є матір'ю/батьком стикається з безліччю викликів у вихованні дитини. А ті, які планують ними стати, згодом будуть торувати цей шлях. Я маю особистий досвід та багаж років у вихованні сина. Він незначний, але таки є. Син плавно (чи стрімголов ?) вступає у перехідний вік. І так як це не надто легкий період у стосунках батьки-діти я вирішила підкріпити свої знання книгою психотерапевтки з двадцятирічним досвідом роботи, Філіппи Перрі.
Книга "Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите)" буде корисною для всіх батьків і не важливо чи у вас немовля, чи 6-річний малюк, чи підліток. Важливо, що ви хочете налагодити стосунки на діалог, щирість, довіру.

- У книзі авторка чітко окреслює, що наше минуле та батьківський спадок часто не дають можливості до кінця бути щирими з дітьми. Що ще від вагітності потрібно закладати фундамент стосунків з дитиною.
Що оточення вашої дитини щодня її формує. І те, яка атмосфера панує вдома, позначається на усьому.

- Окреслено умови, в яких дитина має зростати для доброго психічного здоров'я. І мова не про фінансовий добробут, а про емоційний стан, важливість творчості та дозвілля і потребу бути почутим.

- Найбільш мені близькою була тема почуттів та поведінки. Я досить відкрита зі своїм сином і свої почуття описую йому постійно. Особливо, коли я засмучена. Хоч своє щастя теж з ним поділяю. Тішусь і пишаюсь його успіхами та розповідаю про свої. Але його ранні істерики та вимагання термінової уваги важко було зрозуміти; а тепер я маю звичку вирішувати за сина багато питань, яку мені важко подолати. Після прочитання книги вчуся правильно формулювати свої зауваження, прохання та завдання, які йому довіряю. Вчусь давати більше волі та права вибору.

- У книзі неймовірно чітко подано інформацію про брехню батьків, дітей, а також результат стосунків, які будуються на брехні. На досвіді психотерапевтки Філіппа Перрі наочно подає до чого може призвести суворість батьків, обезцінення талантів та досягнень дитини, відсутність чуттєвого контакту:

-"Брак стосунків, на які можна обпертися, порушує в дитини відчуття безпеки. А треба, щоб вони були для неї джерелом сили, а в майбутньому - і для її дітей також";
- "Для дитини, навіть для дорослої, неймовірно багато важить, коли батьки перепрошують";
- "Чуйний відгук на дитячі почуття навчає немовля або дитину здорового ставлення до власних емоцій, хай якими вони є - від крайнього гніву та горя через задоволення і спокій та розслаблення аж до радості й щедрості. Такою є основа доброго психічного здоров'я...";
-"... всі батьки помиляються, але примирення з дитиною, визнання батьками своїх помилок важить більше, ніж самі помилки";
-"...людська здатність виражати себе через оповідання, історії, творчість, яка тягнеться вглиб віків, - це спосіб упоратися з тим, що нас лякає, адже чим більше ми говоримо про ці речі, то менш лячними вони поступово стають. Ми виражаємо свій сум, хоч це й може завдавати нам болю, бо щоразу при цьому смуток до певної міри відступає";
- "...треба від самого початку дивитися на немовлят, дітей і підлітків не як на тягар, який треба годувати, виховувати чи ще якось обслуговувати, а як на людей, з котрими ми матимемо стосунки все життя. Це дає нам найкращий шанс налагодити з ними теплі та надійні зв'язки";
- "Якщо захищати власні помилки, вони не зникнуть, а лише стануть гіршими";
- "Будь-яка поведінка - це спілкування, тому за поведінкою ви завжди знайдете почуття. Щойно ви дізнаєтесь, яке почуття стоїть за конкретною поведінкою, і пропустити його через себе, як зможете дібрати до нього слова й допомогти дитині виразити почуття за допомогою цих слів, і тоді в неї зменшиться потреба виражати його поведінкою";
- "Визнання й підтвердження почуттів - своїх і дитячих - важить не лише для нашого та їхнього психічного здоров'я. Це також спосіб зрозуміти, що саме провокує нас та наших дітей до тих чи тих дій, і глибше усвідомити, чому ми всі поводимося певним чином";
- "Ми не можемо захистити дітей від неминучих скорботних ситуацій, які виникають у нашому чи їхньому житті, але можемо бути поряд з ними, співчувати їм і допомагати володіти емоціями, коли стається щось жахливе";
-"Наша гордість за дорослих дітей багато важить для них, часто - більше захвату іншими. Не приміряйте на себе лаври за їхні тріумфи (якщо тільки вони самі вам їх не віддають), бо це вже їм ні до чого, але не заперечуйте своєї поразки в їхній".

Я рекомендую книгу усім батькам, які звернуть увагу на мій відгук, бо значить чомусь мозок та ваш зір зауважили його.
Хочу завершити цитатою з книги:
"Виховання дитини мені нагадує ось що: хвилину ви дуже повільно просуваєтеся дорогою, адже малесенькі ніжки малюка можуть лише дріботіти. Потім нетривалий час ви йтимете в одному темпі, а згодом дитина пережене вас, і вам доведеться бігти, щоб наздогнати її. Останній відтинок - найдовший. Заради нього ви і вкладали весь той час, турботу, увагу й любов. Саме тоді дитина пожинає переваги безпечного типу прив'язаності, цікавості до навколишнього світу й здатності зрозуміти, що вона відчуває, а отже, з'ясувати чого хоче й потребує в житті. А ви повинні спостерігати, як вона цього досягає". Нехай шлях споглядання батьками дітей буде наповнений почуттям любові та гордості!
Відповісти

0 0

Саня Малаш 20.10.2021 22:34

Хотіла почати відгук банальною істиною: діти - не пластилін, і дорослі не повинні ліпити з них те, чого не доліпили в садочку чи в школі на уроках праці. Але авторка, на щастя, запропонувала іншу метафору: дитина - квітка, а ґрунт, у якому вона росте й гармонійно розвивається - це відчуття безпеки у стосунках з батьками.
"Не конче потрібно робити все, що робили для вас", - ця фраза, звернена до молодих батьків, особливо надихає. І ось вам голлівудський трилер про дівчинку, яка не може злізти з драбини та волає про допомогу. Чому мама сердиться на доньку? Та просто тому, що вона...теж донька. Як це пов'язано? Читайте - й дізнаєтесь.
У книжці ми бачимо яскравий приклад того, як сорокарічний чоловік став татом, ще сам не набувшись сином. "У сорок? Та ну!" - скажете ви. А виявляється, він підсвідомо шукав, як би зробити для своєї дитини те, що свого часу для нього самого зробив його тато. Тобто - вшитися до дідька. Вам цікаво,чому він не вшився? Читайте - й дізнаєтесь!
"Якщо ви відчули, що ваша поведінка під час вагітності була неправильна - пробачте собі негайно". Нас надто довго вчили, що помилки - це назавжди. Але нічого, крім стресу вини, ми з цим вченням не нажили.
Книжці я б поставила 9 з 10, причому всі 9 будуть за яскраві приклади, що ними вчена ілюструє свої теорії. Особливо зацікавила теорія упорядника-помічника. Точніше, як бути, коли ти помічник, а вдача твоєї дитини вимагає, щоб ти перетворився на упорядника, інакше нічого путнього з дитяти не виросте.
І тоді ти береш пластилін і ліпиш. Себе. Або лишаєш як є, прийнявши, що бути неідеальною мамою/татом - нормально, як і мати неідеальну дитину. Відповісти

0 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Схожі товари

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"