Книга «Український вплив на російську культуру. 1750 -1850»

Події книги «Український вплив на російську культуру 1750-1850» розгортаються на межі XVIII–XIX століть, коли Російська імперія розширює свої кордони, а український дух невидимо проникає в її серце. На тлі імперських балів і кривавих полів битв постає драматична історія про те, як підкорений народ впливає на своїх завойовників – через хоробрість на війні, багатство культури і незламну людяність. Це розповідь про внутрішній вибір героїв між вірністю імперії та любов’ю до рідної землі, що зрештою змінює долю обох народів.

Автор детально досліджує сторічний період (1750–1850), протягом якого українські землі поступово втрачали автономію й опинялися під повною владою династії Романових. Перед читачем постає широка історична панорама: від ліквідації Катериною II козацької Гетьманщини та Запорозької Січі – до стрімкого зростання Одеси й освоєння безкраїх причорноморських степів. Книга показує, як імперська експансія на Південь (війни з Османською імперією, поділи Речі Посполитої, анексія Криму) змінила життя України і водночас збагатила саму імперію новими людськими ресурсами та культурними скарбами.

Окрему увагу приділено впливовим українцям при імператорському дворі та в державному апараті. Читач дізнається про шлях до вершин влади представників української еліти – таких, як князь Олександр Безбородько (всемогутній канцлер при дворі Катерини II) чи граф Віктор Кочубей (близький радник Олександра I і державний канцлер імперії). Їхні кар’єри наочно демонструють, як талановиті вихідці з України впліталися в тканину імперії й визначали її політику.

Поряд із ними в книзі розкриваються історії інших непересічних особистостей. Читач знайомиться з Дмитром Трощинським – чиновником, який після років служби при дворі повернувся на рідну Полтавщину й перетворив свій маєток на осередок просвіти (його багатою бібліотекою користувався юний Микола Гоголь). Серед героїв цієї книги – Григорій Сковорода, мудрець-мандрівник, що став символом народної філософії, та Василь Капніст, аристократ і поет, обурений кріпацтвом, який потай мріяв про повстання проти царського гніту. Через призму їхніх доль книга показує болючі компроміси та палку відданість рідній землі українців, змушених існувати в тіні імперії.

Важлива частина книги присвячена тому, як українська тематика пронизувала культуру Росії. Українські мотиви дедалі гучніше звучали в імперській літературі: Іван Котляревський у своїй «Енеїді» з гумором прославив героїку запорожців, а Микола Гоголь зачаровував петербурзьку публіку колоритними історіями про відьом, чортів і старосвітських козаків. З’являлися і перші наукові праці та історичні твори про Україну – імперія відкривала для себе культуру й минуле «Малоросії» та вплітала їх у власне світобачення, водночас формуючи власний міф про неї.

Фінальні розділи аналізують, як до середини XIX століття – попри зовнішній успіх русифікації – усе ще зберігалися і навіть посилювалися відмінності між Україною та Росією. «Український вплив на російську культуру 1750-1850» робить висновок, що український внесок був незамінним у формуванні російської культурної ідентичності тієї доби – і водночас посіяв зерна майбутнього національного пробудження українців. Це дослідження дає читачеві глибше розуміння складної історії двох народів у період їхнього вимушеного співжиття.