Володимир В'ятрович

Книга «Україна. Історія з грифом «секретно»»

Name: Книга «Україна. Історія з грифом «секретно»»
Brand: КСД
SKU: 800662
Price: 350 UAH
Availability: OutOfStock
Rating: 4.3 (36 reviews)

Артикул: 800662

Україна. Історія з грифом «секретно» - фото книги

Переглянути фото книги

Паперова 350 грн

Електронна 210 грн

Немає в наявності

Goodreads

4.64

Наш Формат

4.3

Вподобайки

319

Характеристики

Автор	Володимир В'ятрович
Видавництво	КСД
Рік видання	2014
Палітурка	тверда, матова
ISBN	978-617-12-8910-9
Кількість сторінок	512
Мова	українська
Розмір	145 х 220 мм

Категорії

History of Ukraine/ Історія Визвольна боротьба України

Жанри та теми

#Бібліотека курсанта

Володимир В'ятрович - «Україна. Історія з грифом «секретно»»

Ціна

350 грн

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

На книжкових полицях

Історія (2167)

Історія України (627)

Історичні (188)

History (145)

Нонфікшн (773)

українська література (735)

Україна (200)

Укр письменники (129)

Наука (362)

Історія/Політика (555)

Про що книга «Україна. Історія з грифом «секретно»» автора Володимир В'ятрович

"Ця книга – зустріч із минулим. Тут – 61 історія, 74 роки і набагато більше людей, котрі дивляться на читача зі світлин та архівних документів. Разом вони складають образ українського ХХ століття: часу, коли світ по-справжньому відкрив для себе Україну та українців, століття, коли творилася України.

Володимир В'ятрович розповідає про минуле України 1918-1991 років. Описані в сухих звітах і відтворені сьогодні історикам хитрі спецоперації, смертоносні ходи, інформаційні війни та складін партії на кількох гравців - спроба знайти відповідь на питання: що творить нашу долю - воля людини чи обставини?

Відгуки про книгу «Україна. Історія з грифом «секретно»»

Марія Линда 13.12.2021 10:55

«Українцям ще слід навчитися відверто дивитися на своє минуле, адже тільки такий погляд може бути запорукою їхнього впевненого погляду в майбутнє»
Цю книгу потрібно читати по чучуть, переварюючи кожну статтю та вишукуючи додаткову інформацію. Автор впродовж 2008-2010 рр працював на посаді директора архіву української спецслужби і опрацював цінні матеріали чекістів. Тут подані окремі статті, які охоплюють критичні моменти історії України з 1918 по 1991рр - від розповідей про конкретних осіб до розборів масових арештів чи провокацій.
Мабуть найбільше кагебісти намагалися приховати факт Голодомору. Вони всіма силами контролювали закордонних журналістів і послів. Для них створювалася ідеальна картина українського села і їм хотілося вірити у це бо не дуже вигідно втрачати такого економічного партнера. Дані перепису населення в 1937 спочатку засекретила, а пізніше значну частину знищили. В 30-40 х людей засуджували до кримінальної відповідальності за любу згадку про Голодомор – усну чи письмову. О. Радченко, вчительку із Харкова, в 1945 заарештували знайшовши у неї особисті щоденники в яких вона описувала жахи 32-33рр: «Читаю про радянські темпи, про відкриття першої в Європі домни, про завершення греблі в Дніпробуді. Все це добре, але навіщо ці темпи при розпухлих від голоду дітях та людях.» До сьогодні зберіглося тільки три щоденники, адже кагебісти максимально нищили факти своїх злочинів перед розпадом СРСР. Завдяки таким людям, як ця вчителька до нас дійшли хоч якісь свідчення цих жахливих подій.
Після винищення українського села радянська влада взялася за українську еліту. Історії жителів будинку «Слово» у Харкові просто вганяють у ступор. На 62 квартири – 33 розстріляних та понад 70 репресованих. Його ще називали «Дом предварительного заключения». Читаючи про письменників яких арештовували, зразу на думку приходили дві книги: «1984» Орвела та «Сад Гетсиманський» Багряного. Бо кагебісти непросто висували обвинувачення і відправляли в табори чи на розстріл, а вони хотіли щирих зізнань та розкаяння перед радянською владою. Та от тільки їм не було у чому зізнаватися. Але все ж, згодом:
?«письменник (Яловий) сам формулює звинувачення проти себе…»
?«щоб проявити лояльність до влади і любов до країни, потрібно взяти на себе вину (про О. Вишню)»
?«зламаний фізично письменник (Куліш) готовий був визнати все, але йому бракувало сил для фантазії, щоб у деталях описувати власну «злочинну» діяльність».
Досліджуючи архіви КГБ автор знайшов багато нестиковок щодо «волинської різні» в 1943. На темі якої і досі спекулюють навіть не перевіряючи фактів. «Нам досі нав’язують бачення нашого минулого ті чи інші сусіди.» Та і не тільки щодо поляків КГБ проводило серйозну дезінформацію, антисемітські настрої українського руху - це теж їхня справа. Все для того, щоб українці не мали союзників.
Через дотошне ведення документації кагебістами, ми сьогодні маємо тисячі томів щодо діяльності УПА. Вони стали майже головним джерелом її історії. Фактично КГБ власними руками створили пам’ятку своїм ворогам.
В автора ще є багато цікавих книг на історичну тему. Особлива остання новинка «Нотатки з кухні «Переписування історії» від Нашого Формату. Надіюся в мене колись дійдуть до неї руки. Відповісти

5 0

Світлана Косинець 22.11.2021 18:46

У моєму селі на Волині, де я прожила до закінчення школи, є вулиця, названа в честь сім"ї, яка загинула від рук бандерівців. Я не знаю, зачепила її декомунізації чи ні, але моя бабуся часто називала тих односельчан, які були в бандерівцях, проте навіть незалежність України не змусила їх публічно визнати це. Вона вважала, щшо смерть цілої родини таки на їхніх руках і село не готове їм це пробачити.
Самі розумієте, з таким шлейфом історичного виховання й публічного сільського осуду дуже складно змінювати орієнтири і шукати ту межу свій/чужий. Та й хто кому свій? А хто кому чужий?
Дядько моєї мами в роки Другої світової був сільським старостою. Ходив по лезу ножа, годив усім: хлопцям з лісу, партизанам, німцям. Після війни був заарештований та висланий у заслання. Мама не пам"ятає, чи дядько відбув свій термін, чи був реабілітований, але після повернення, його сім"я відцуралася від нього. Він був ганебною плямою на іхній історії (царські червінці тут геть ні до чого), тож пустити в хату пустили, але зробили йому окремий вихід, відгородилися і знати не знали. Дядько помирав на самоті і пам"ятника на могилі отримав геть недавно, племінниці поставили, а рідні діти про батька навіть не згадували.
Скільки серед нас таких, спотворених власними сімейними історіями чи публічним сільським осудом? А чи партійними вказівками і страхом покарання? Закритих до істини, чи ж навпаки, надто праглих до неї?
Все має відбуватися вчасно. Ця книга була прочитана саме вчасно. Закладена база знань, споглядання за різноманітними патріотичними заходами, читання художньої літератури-все це призвело до якогось 100% сприйняття прочитаного. Ніби розладала в голові останні пазлики, які нарешті дозволили побачити цілісну картину.
На жаль, вона жахлива. Вона неймовірно болюча. Вона страшна. Але її треба побачити, щоб скинути врешті ту облуду з очей і відчути напівтіні категорій добро і зло, біле і чорне.
Правду сприймати завжди боляче. Її не можна прикрасити. Але її можна проаналізувати, систематизувати, усвідомити і рухатися далі.
В цій книзі підбір історій дуже багаторанний. Він розкиданий в часі, тематиці. Але кожна сторінка розкриває щось нове навіть у тих темах, в яких я, здавалося, знала мало не все.
І окремо стоїть історія Хаїма Сигала. Вона просто розірвала мій мозок. Вона показала, що межі людській ницості просто немає.
Знаєте, я ніби читала захоплючий детектив. Усі сегменти книги були для мене дуже цікавими. Деякими моментами вони нагадували твори Ярослава Мельника чи ж Орвелла. Бредбері теж підійде. Але коли я вкотре згадувала, що це історія моєї країни, то сироти покривали тіло.
Просто раджу! Відповісти

3 0

Турчина Надія Миколаївна 25.10.2021 11:54

Рекомендую. Було цікаво читати. Враження таке, що це документальна версія "1984" Джо́рджа Орвелла. Відповісти

2 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книги автора

Схожі товари

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"