Міф про Гуцулію - це культурний золотий український запас. Скарб схований у горах. В скрині цього скарбу традиції, чисте повітря, шалена музика, трагедії і комедії тяжкого життя горян, старовіцкі, ще австрійські згарди, бринза, буц, бануш, кулеша, гриби, вівці, файні, як з різдвяних відкриток, нічний тривожний шум смерек, блиск на сонці царської риби форелі, біленькі по один бік чорногірського хребта і темненькі - по другий гуцулята, Піп Іван, схованки Довбуша, скрипка Могура, співанки баби Чукутихи, історії про кривавого Заведію, недалеке сусідство Влада Дракули, прикрі, але вільні жінки, вперті, але вільні хлопи і - ЛЮБОВ.
У нас, гуцулів» – художня прозова книга, до якої входять дві повісті «А кємуєш, єк то було» й «У нас, гуцулів», які написано українською мовою, а діалоги – гуцульською.