| Автор | Галина Ткачук |
| Видавництво | Темпора |
| Рік видання | 2016 |
| Палітурка | тверда, матова |
| ISBN | 978-617-569-282-0 |
| Кількість сторінок | <Объект не найден> (66:b43700163c2d0dbf11e3cbbaf59a01f2) |
| Мова | українська |
| Категорії | Дитяча література Дитячий детектив і жахи |
| Артикул | 801602 |
Готівкою при отриманні
Оплата замовлення готівкою у поштовому відділенні, кур'єру при отриманні або в пунктах самовивозу.
Карткою онлайн
Оплата замовлення онлайн банківською карткою Visa або MasterCard пiд час оформлення замовлення
Безготівковий розрахунок
Оформлення замовлення безготівковим переказом згідно рахунку, отриманого електронною поштою від нашого менеджера, у відділенні будь-якого банку, зі свого банківського рахунку, або через Приват24.
Усім нам від природи властиве бажання інколи боятися. Тож мода на «жахливчики», що спалахнула останніми роками в українській літературі (як дорослій, так і дитячій) цілком виправдана. Надто коли ми вже допалися до можливості видавати свої україномовні книжки про зомбі, монстрів та вампірів. Та одна справа зачитуватися перекладами всесвітньо відомих майстрів «горор-фікшну» і писати в їхньому ж стилі, й зовсім інша створити дещо унікальне й нове. А точніше, підняти на поверхню старий і добре знайомий усім дитячий фольклорний жанр страшилки і покласти його в основу сучасної, стильно оформленої книжки. Саме це й зробила Галина Ткачук, написавши «Тринадцять історій у темряві».
Стиль Галини Ткачук дуже специфічний: письменниця уміє дивовижним чином бачити незвичайне в буденному й химерно переплітати в текстах уявність і реальне життя. Очевидно, саме ці вміння, в сукупності з дитячою безпосередністю та чудовим почуттям гумору дозволили авторці так майстерно описати всі «Тринадцять історій».
А фундаментом книжки стала усна «народна творчість», що прийшла до нас із дитинства. «На чорній-пречорній горі стоїть чорне-пречорне місто», «Одного темного осіннього вечора одна дівчинка лишилася вдома сама», «Якось один хлопчик прокинувся вночі від того, що» так починаються декотрі з історій, які розповідає Галина Ткачук. І ці початки є знайомими і навіть трохи рідними, либонь, для кожного з нас. Адже такі історії-страшилки діти, а подеколи й дорослі, люблять розповідати одне одному у відповідних ситуаціях. Наприклад, по вечорах у дитячих таборах, або в темних купе нічних поїздів, або біля вогнища у лісі Головне щоб атмосфера була підходящою.
